17. Відкриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за цими рахунками.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою ПП Національного банку України 12.11.03 № 492 (далі Інструкція № 492).

Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу — вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнтові на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

• рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

• поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не ведуть підприємницької діяльності на території України;

• поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

• карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками;

• поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів.

Клієнти можуть відкривати тільки один поточний рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства (у національній та [або] іноземній валюті) та один поточний рахунок (у національній та [або] іноземній валюті) за кожною угодою спільної діяльності без створення юридичної особи.

Законодавством та інструкціями Національного банку України передбачено, що кожне підприємство має право відкривати поточний рахунок у національній та іноземній валюті в необмеженій кількості банків. Кількість рахунків клієнта залежить від його виробничих потреб.

Бухгалтерія на підставі розпорядження керівника реєструє поточний рахунок у книзі реєстрації відкритих рахунків, робить відповідну позначку на документах і передає їх у юридичну службу для зберігання в юридичній справі клієнта. Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунка (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити його номер податковому органу.

Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фізичним) особам. Вони мають платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними і юридичними особами, тобто для обслуговування руху грошових коштів, що виникає у процесі надходження та використання грошових коштів приватної особи.

18. Облік розрахунків із застосуванням платіжних доручень.

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить письмове доручення платника банку, що обслуговує, про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Платіжне доручення подається клієнтом до банку, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може перевищувати 10 календарних днів з дати складання платіжного доручення.

Банк одержувача до настання дати валютування, що зазначена в розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше від наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє одержувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунка на рахунок одержувача банк одержувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту «Призначення платежу» цього електрон розрахункового документа.

Платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок одержувача обліковуються в банку, що обслуговує одержувача. Банк одержувача, отримавши лист про відкликання коштів, цього самого дня перераховує кошти з відповідного рахунка на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок одержувача, та повідомляє одер про відкликання коштів платником.

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення запов платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачеві.

Усі претензії за розрахунками між клієнтами регулюються ними без участі банку. Але банк приймає від клієнтів претензії згідно з угодою на обслуговування за несвоєчасне списання або зарахування сум, виплачуючи штраф на користь клієнта.

Під час проведення розрахунків між клієнтами банк відображає операції на рахунках у такий спосіб:

1. Якщо клієнти обслуговуються в одному банку:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок платника;

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок одержувача коштів.

2. Якщо клієнти обслуговуються в різних банках:

а) у разі списання коштів з рахунка клієнта — платника, що обслуговується даним банком:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок платника коштів;

Кредит рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

б) У разі зарахування коштів клієнтові — одержувачу коштів, що обслуговується даним банком:

Дебет рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок одержувача коштів.