34. Характеристика та класифікація цінних паперів, що застосовуються в установах банків.

ЦП – це документ, встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи. яка їх видала і власника та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів.

Відповідно до ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та Про ЦП і фондову біржу» банкам надано право проводити широкий обсяг операцій з ЦП. Насамперед виокремлюють операції з випуску та обігу ЦП. Досить поширеною є комісійна та комерційна діяльність з ЦП яка, наприклад, торгівля ними за рахунок третіх осіб, чи розміщення ЦП третіх осіб. За останні роки значно розширено обсяги надання послуг клієнтам за операціями з ЦП. Широкого поширення набули такі види послуг, як купівля-продаж корпоративних зобов’язань та векселів.

Загальний портфель ЦП банку складається з 4-ох портфелів:

1. торговий портфель ЦП – ЦП, придбані банком для перепродажу з метою отримання прибутку від короткострокових коливань їх ціни; до цього портфелю можуть бути віднесені тільки високоліквідні ЦП (акції, облігації);

2. ЦП у портфелі на продаж – це ЦП, до яких не належать торгові ЦП та ЦП, що утримуються до погашення;

3. ЦП в портфелі до погашення – це боргові ЦП, щодо яких є намір і здатність банку утримувати їх до строку погашення;

4. інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

Асоційована компанія – це компанія, в якій інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20 % або більше голосів об’єкта інвестування, це означає, що інвестор має суттєвий вплив на асоційовану компанію.

Дочірна компанія – це компанія, що контролюється банком. Контроль означає, що банк володіє 50% або більше голосів об’єкта інвестування.

Можливе володіння менше ніж 50%, але за умови, що банк має:

а) частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50%, завдяки угодам з іншими компаніями;

б) право керувати фінансовою та виробничою політикою компанії і це право закріплене установчими документами;

в) право призначати або звільняти більшість членів ради директорів;

г) право визначального голосу в раді директорів.

35. Облік цп у торговому портфелі банку.

У торговому портфелі банку обліковуються 2 групи ЦП: акції та боргові ЦП. Для обліку акцій використовуються рахунки групи 300 «Акції та інші ЦП з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку і торговому портфелі банку». Облік ведеться у розрізі емітентів:

1. банки (3002);

2. небанківські фінансово-кредитні установи (3003);

3. інші підприємства та організації (3005).

Придбані акції в торговому портфелі відображаються за справедливою вартістю. Проте на момент придбання на баланс банку вони заносяться за ціною придбання. тобто собівартістю.

Друга група стосується боргових ЦП, що обліковуються на рахунках таких груп: 140 «Боргові ЦП, що рефінансуються в НБУ в торговому портфелі банку» та 301 «Боргові ЦП в торговому портфелі банку».

ЦП в торговому портфелі банку підлягають переоцінці під час кожної зміни їх ринкової вартості. На суму до оцінки за акціями та борговими ЦП здійснюється запис:

Дт 3007 «Переоцінка акцій та інших ЦП з нефіксованим прибутком в торговому портфелі банку» або Дт 3015 «Переоцінка боргових ЦП в торговому портфелі банку»

Кт 6203 «Результат від торгових операцій з ЦП в торговому портфелі банку».

Зазначені рахунки за характером їх впливу на баланс є активно-пасивними. Це означає, що в разі зменшення ринкової вартості ЦП, що зумовлює потребу у виконанні операцій з їх уцінки, в обліку фіксується зворотнім проведенням.

Банки можуть продавати ЦП безпосередньо з торгового портфеля. Різниця між справедливою (ринковою) вартістю і ціною реалізації є прибутком чи збитком, що обліковується на активно-пасивному рахунку 6203.