Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Перелік питань підготовки до іспиту з БО.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
137.5 Кб
Скачать
  1. Характеристика рахунків, що використовуються для обліку операцій банку з необоротними активами.

Зважаючи на облікову політику банки самостійно визначають класифікаційні групи ОЗ, виходячи з їх поділу, передбачених ПсБО 7 «ОЗ»

Ідеться про такі групи:

  1. ОЗ – земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби, інвентар (меблі) та інше.

  2. Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові споруди та інші необоротні матеріальні активи.

Для обліку ОЗ в плані рахунків призначено розділ 44 «ОЗ» і розділ 45 «Інші необоротні матеріальні активи». Повна облікова процедура щодо обліку ОЗ забезпечується на основі записів за такими синтетичними рахунками: 4400 А «ОЗ», 4409 «Знос ОЗ», 4500 «Інші необоротні матеріальні активи», 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 4430 «Капітальні інвестиції…», 4431 «Обладнання, що потребує монтажу».

Враховуючи, що в банку використовуються повна кількість ОЗ за кожною їх класифікаційною групою важливо опрацювати ефективну підсистему їх аналітичного обліку в інвентарних картках, які є основним регістром аналітичного обліку ОЗ.

Банки здійснюють реєстрацію інвентарних карток способом ведення їх опису. можна також вестися інвентарна книга, записи в якій здійснюються за кожним предметом окремо. Отже, основними регістрами аналітичного обліку ОЗ є інвентарна картка та інвентарна книга.

Ведення цих регістрів передбачає наявність усіх необхідних реквізитів та має забезпечувати звіряння даних аналітичного обліку з синтетичним.

Кожному інвентарному об’єкту присвоюється окремий інвентарний номер, який проставляється на предметі, в інвентарній картці та інвентарній книзі. Він зберігається за об’єктом протягом усього періоду його експлуатації та обліку на балансі банку.

Якщо структура банку включає багато підрозділів, то для контролю ОЗ за місцями їх експлуатації ведеться також інвентарний список, інформація якого відповідає записам щодо об’єктів наведених в інвентарних картках (книгах).

  1. Облік придбання необоротних активів за національну та іноземну валюти.

Основним елементом схеми обліку придбання ОЗ є нагромадження на рахунках 4430 А «Капітальні інвестиції за незавершеним виробництвом і за наведеним в експлуатацію ОЗ» інформації щодо первісної вартості. Вона складається з таких витрат:

  1. суми, що сплачуються постачальникові активу та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (непрямі податки віднімаються);

  2. реєстраційних зборів, державного мита та інших платежів, здійснених у процесі придбання прав на об’єкт ОЗ;

  3. сума в’їзного мита;

  4. суми непрямих податків, якщо вони не відшкодовують банкові;

  5. установка, монтаж та налагоджування ОЗ;

  6. страхування ризиків доставки;

  7. інші витрати, пов’язаних з доведенням ОЗ, приданого для використання за призначенням.

Усі розрахунки, пов’язані з придбанням ОЗ в обліку фіксується записами за рахунками 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів», 3610 «Кредиторська заборгованість з придбання активів».

Бухгалтерські проведення з обліку придбання ОЗ:

  1. проведення попередньої оплати

Дт 3510 «Дебіторська заборгованість»

Кт рахунка грошових коштів (1001, 1200, 2600 та ін.)

  1. нагромадження інформації про первісну вартість

Дт 4430

Кт 5510, якщо вартість об’єкта сплачена постачальнику

Кт 3622 «Кредиторська заборгованість…»

Кт 3652 «Нарахування працівникам ЗП»

  1. оприбуткування об’єкта за собівартістю

Дт 4400

Кт 4430.

  1. Класифікація ОЗ та нематеріальних активів у банках.

  1. Поняття та класифікація доходів банку.

  2. Поняття та класифікація витрат банку.

  3. Відображення доходів у Плані рахунків БО банків.

  4. Відображення витрат у Плані рахунків БО банків.

Метою діяльності банку, як і кожного суб'єкта господарювання, є отримання прибутку. Ідеться про позитивний результат діяльності банку як перевищення зароблених доходів над понесеними витратами.

Доходи — це збільшення економічних вигід, яке являє собою збільшення активів або зменшення зобов'язань, що обумовлює зростання власного капіталу(без урахування зростання капіталу за рахунок внесків акціонерів).

витрати — це зменшення економічних вигід, яке відбувається у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком скорочення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками).

Для відображення в системі рахунків сум доходів (витрат) необхідно пересвідчитись у додержанні таких умов:

• заборгованість за активами та зобов'язаннями банку є реальною;

• фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, можна достовірно оцінити.

Усі доходи (витрати) розглядаються з позиції напрямів діяльності банку. Іншими словами, доходи і витрати виникають за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю банку.

За операційною діяльністю виникають такі доходи і витрати: процентні; комісійні; прибутки (збитки) від торговельних операцій; дохід у вигляді дивідендів; витрати на формування спеціальних резервів банку; доходи від повернення раніше спианих активів; інші операційні доходи і витрати; загальні адміністративні витрати; податок на прибуток; непередбачені доходи і витрати.

За результатом інвестиційної діяльності банк визнає:

доходи (витрати) за операціями з реалізації (придбання) інвестиційних цінних паперів; доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи; доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів і нематеріальних активів.

За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає: доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу; доходи (витрати) за субординованим боргом, дивіденди, сплачені протягом звітного періоду; доходи за результатами випуску інструментів власного капіталу.