- •1,5 Сутність економічного мислення. Економічне мислення і економічна практика
- •3. Типи економічного мислення: стандартний, творчий
- •4. Сучасне економічне мислення
- •7. Економіка як обєкт наукового дослідження
- •8. Економічна діяльність – предмет економічної науки
- •9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна.
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •11. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •15. Економічні потреби
- •16. Ієрархія потреб
- •17,18. Економічні інтереси. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20. Економічна поведінка
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •25. Домогосподарства, підприємства (фірми), сектори економіки
- •26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- •27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •28. Національні та міжнародна економічні системи
- •29. Формування глобальної економічної системи
- •30. Сутність та види економічної діяльності
- •31. Суспільний поділ праці
- •32.Виробнича діяльність
- •33. Науково-дослідна і проектно-конструкторна діяльність
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36.Торгово-маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •103. Інфляція
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток та рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •52. Економічні кризи
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •55. Основні функції капіталу
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал
- •58. Інтелектуальний капітал
- •59. Інформаційний капітал
- •60. Виробничий капітал
- •61. Підприємницький капітал
- •62. Фінансовий капітал
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність оборотного капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •66. Праця і людський ресурс
- •67. Вартість і оплата праці
- •68. Заробітня плата
- •69. Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта та професійна компетенція працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар і його характеристики
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція,монополія,олігополія
- •104. Соціальна політика
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів і послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92. Ринок інновацій
- •93 Міжнародний ринок
- •94. Становлення глобального ринку
- •95. Суспільне відтворення, його типи і показники
- •96. Національний дохід
- •97. Валовий внутрішній продукт
- •98. Споживання і заощадження
- •99. Національне багатство, сутність, структура
- •100. Доходи населення
9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна.
Економічна теорія одночасно входить до двох систем наук, що має принципове значення для розуміння її ролі та функцій. Насамперед вона є невід'ємною складовою частиною вчення про суспільство. Вчення про економіку як основу суспільного розвитку становить головну складову суспільствознавства. Одночасно економічна теорія входить до системи економічних наук. Вона є фундаментальною наукою, теоретичною основою всіх економічних наук. Як складова частина вчення про суспільство, суспільний розвиток, економічна теорія виконує світоглядну функцію. Вона дає цілісну картину розвитку економічних систем, закономірностей їхнього розвитку і тим самим озброює людей знанням законів розвитку економіки, механізму їх дії та використання. Світоглядна функція нерозривно пов'язана з гносеологічною, пізнавальною функцією, адже економічна теорія розкриває послідовні ступені пізнання економіки суспільства, досліджує сутність економічних процесів, забезпечує науковість висновків та узагальнень як основу діяльності держави, народу. Визначаючи принципи і способи пізнавальної діяльності, пізнання різних сторін економіки, економічна теорія виконує методологічну функцію. Вона є методологічною основою всіх економічних наук: галузевих (економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту), функціональних (економіка праці, планування народного господарства, фінанси, грошовий обіг та кредит, економічна статистика). Крім того, є ряд економічних наук, які знаходяться на межі різних галузей знань. — економічна географія, демографія, історія народного господарства, теорія управління економікою тощо. Всі ці науки спираються на загальні закономірності розвитку економіки, які визначає економічна теорія. Водночас вона викликана потребами розвитку суспільства, тому виконує практичну функцію, яка виступає у двоїстій формі: по-перше, вона с теоретичною основою економічної політики; по-друге, на ній засновується ідеологічна робота. Отже, з погляду впливу на практику економічна теорія виконує дві функції — господарську та ідеологічну. Саме економічна теорія є теоретичною основою радикальних економічних реформ, поліпшення умов життя і праці. Економічна теорія — основа формування політичної та економічної свідомості трудящих. На жаль, проблема функцій економічної теорії досі ще недостатньо розроблена. Так, навіть у підручниках визначаються такі функції: пізнавально-теоретична, практична, ідеологічна та методологічна. Звичайно справа не в кількості функцій, важливіше — вироблення системного підходу до визначення функцій. Аналіз показує, що функції економічної теорії становлять єдність, у якій є головні, визначальні елементи та ті, що визначаються. Саме світоглядна функція визначає найзагальніші закони розвитку суспільства, на якій ґрунтуються і пізнання, і методологія досліджень. Це має принципове значення і для практичної діяльності. Через це не тільки ігнорування, а й недооцінка світоглядної функції неминуче призводять до теоретичних викривлень, адже і пізнавальна діяльність, і методологія досліджень, господарська та ідеологічна функції повністю визначаються світоглядом дослідника, людини. Отже, вона є і основою і системоутворюючою функцією. Системний характер функцій економічної теорії, їхні глибокий взаємозв'язок і взаємодія знаходять вираження у принципі нерозривної єдності теорії і практики. Теорія прокладає шлях практиці, практика перевіряє правильність теоретичних висновків, вона є критерієм істинності теорії. Проте при органічній єдності всіх функцій між ними є певні відмінності. Об'єктивний поділ функцій створює можливість певного відриву у часі між досягненнями у розробці світоглядних, пізнавальних і методологічних проблем та реалізацією їх у господарсько-практичній та ідеологічній функціях. Більше того, проблема впровадження наукових результатів і в господарську, і в ідеологічну практику досить складна. Досвід показує, що між науковою розробкою проблем та втіленням їх минає чимало часу. Ще більший розрив у часі між науковою розробкою проблем та реалізацією їх у господарській практиці. Отже, завдання полягає в тому, щоб прискорити втілення наукових розробок у господарську практику.