- •1,5 Сутність економічного мислення. Економічне мислення і економічна практика
- •3. Типи економічного мислення: стандартний, творчий
- •4. Сучасне економічне мислення
- •7. Економіка як обєкт наукового дослідження
- •8. Економічна діяльність – предмет економічної науки
- •9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна.
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •11. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •15. Економічні потреби
- •16. Ієрархія потреб
- •17,18. Економічні інтереси. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20. Економічна поведінка
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •25. Домогосподарства, підприємства (фірми), сектори економіки
- •26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- •27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •28. Національні та міжнародна економічні системи
- •29. Формування глобальної економічної системи
- •30. Сутність та види економічної діяльності
- •31. Суспільний поділ праці
- •32.Виробнича діяльність
- •33. Науково-дослідна і проектно-конструкторна діяльність
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36.Торгово-маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •103. Інфляція
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток та рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •52. Економічні кризи
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •55. Основні функції капіталу
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал
- •58. Інтелектуальний капітал
- •59. Інформаційний капітал
- •60. Виробничий капітал
- •61. Підприємницький капітал
- •62. Фінансовий капітал
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність оборотного капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •66. Праця і людський ресурс
- •67. Вартість і оплата праці
- •68. Заробітня плата
- •69. Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта та професійна компетенція працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар і його характеристики
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція,монополія,олігополія
- •104. Соціальна політика
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів і послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92. Ринок інновацій
- •93 Міжнародний ринок
- •94. Становлення глобального ринку
- •95. Суспільне відтворення, його типи і показники
- •96. Національний дохід
- •97. Валовий внутрішній продукт
- •98. Споживання і заощадження
- •99. Національне багатство, сутність, структура
- •100. Доходи населення
25. Домогосподарства, підприємства (фірми), сектори економіки
домашнє господарство – це окрема господарююча одиниця, що складається з однієї або групи осіб, об’єднаних місцем проживання і спільним бюджетом, яка є власником і постачальником ресурсів в економіку та одержує натомість кошти для придбання необхідних благ з метою забезпечення своєї життєдіяльності. Формування в домашніх господарствах споживчого попиту – необхідна умова стимулювання розвитку будь-якої економіки. Під сучасним поняттям «підприємство» розуміється самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємства мають такі ознаки:– виробничо-технічна єдність (спільність продукції, що виготовляється, процесів її виробництва, певний склад виробничих фондів, єдина технічна політика, спільність допоміжного і обслуговуючого господарств);– організаційно-соціальна єдність (наявність єдиного трудового колективу, керівника та адміністрації підприємства, наділення підприємства правами і реквізитами юридичної особи);– фінансово-економічна самостійність (можливість самостійно визначати напрямки економічного розвитку, склад, обсяги продукції, що випускається, напрямки розподілу прибутку підприємства, форми і розміри матеріального стимулювання, спільність системи планування та обліку). Сектор економіки – велика частина економіки, якій притаманні схожі спільні характеристики, що дозволяє виокремити її від інших частин народного господарства у теоретичних та практичних цілях. Приватний сектор економіки – частина економіки країни, що прямим чином не перебуває під контролем держави. . Державний сектор економіки складають: освіта, охорона здоров’я, сфера соціальних послуг, громадський транспорт, національні і місцеві державні підприємства та державні корпорації
26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
.“кластер – це сконцентровані за географічною ознакою групи взаємопов’язаних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм у відповідних галузях, а також пов’язаних з їхньою діяльністю організацій (наприклад, університетів, агентств зі стандартизації, а також торговельних об’єднань) у певних сферах, які конкурують між собою, але разом з тим ведуть спільну роботу”. характеризуються такими особливостями:– наявністю підприємств-лідерів, відповідальних за довгострокову господарську, інноваційну та інші стратегії всієї системи;– територіальною локалізацією основної маси господарюючих суб’єктів-учасників кластерної системи;– стійкістю коопераційних зв’язків господарюючих суб’єктів-учасників кластерної системи, домінуючим значенням цих зв’язків для більшості її учасників;– довгостроковою координацією взаємодії учасників системи в рамках її бізнес-програм і стратегічних цілей. Так, низка авторів під регіоном розуміє певну частину народногосподарського комплексу країни, що відрізняється географічними умовами та природно-ресурсною спеціалізацією. Інші, під регіоном розуміють одиницю адміністративного поділу країни: край, область, місто. Регіон як квазідержава представляє собою відносно відокремлену систему держави та національної економіки. Регіон як квазікорпорація представляє собою значний суб'єкт власності (регіональної та муніципальної) та економічної діяльності. Підхід до регіону як до ринку, що має певні кордони (ареал) акцентує увагу на загальних умовах економічної діяльності (підприємницький клімат) та особливостях регіональних ринків різних товарів і послуг, праці, кредитно-фінансових ресурсів, цінних паперів, інформації, знання Регіональна політика держави – це сфера діяльності з управління економічним, соціальним та політичним розвитком країни в просторовому, регіональному аспекті, тобто пов’язана із взаємовідносинами між державою та районами, а також районів між собою. Розрізняють регулятивні інститути формальні, які існують у стійких формах, таких як органи влади та організації, закони, інші встановлені правила. Також існують й неформальні регулятивні інститути – неписані правила, звичаї, традиції, принципи. За способом дії регулятивні інститути державного регулювання економіки поділяються на планові та ринкові регулятори. Планові регулятори – це свідомі дії людини із налагодження конкретної економічної діяльності; ринкові регулятори – об’єктивно існуючі, які складаються в результаті взаємодії багатьох виробників і споживачів товарів та послуг.