105. Відтворення людського ресурсу

 Відтворення людського ресурсу – це безперервне відновлення і підтримка фізичних сил і підвищення трудової кваліфікації людей, забезпечення  рост Природний рух населення, характер його відтворення  визначається  багатьма обставинами: рівнем індустріального та постіндустріального розвитку країни та урбанізації, соціальними умовами, традиціями культури і побуту, конкретно історичними факторами.у загальносвітового і професійного рівня. Соціальний захист населення забезпечують також і підприємства та самі наймані працівники - їх профспілкові організації. Конкретними складовими соціальної політики і соціального захисту населення та його розширеного відтворення є: Соціальне страхуванняПрограми працевлаштування та перекваліфікації Правове регулювання найманої праціЗахист прав споживачів У «Звіті про людський розвиток» (1990) вперше було подано повний вимір соціально–економічного прогресу – індекс людського розвитку (далі – індекс розвитку людського потенціалу). Це інтегральний показник із трьох складових - довголіття, освіченість, рівень життя.

66. Праця і людський ресурс

У спрощеному вигляді суспільне виробництво являє собою взаємодію трьох основних факторів: робочої сили, або, як її часто називають, праці, засобів виробництва і землі. У ринковій економіці сформувався ще один фактор — підприємницький талант. Робоча сила — це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці. Праця представлена інтелекту-альною або фізичною діяльністю, спрямованою на виготовлення благ і надання послуг. Засоби виробництва — це створені у процесі виробництва всі види засобів праці і предметів праці.Засоби праці — це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Засоби праці поділяються на види, головне місце серед яких належить механічним засобам праці — знаряддям праці, машинам. Предмети праці — це матеріали, що підлягають обробці. Земля, чи більш широко, природні ресурси, — це дар природи для виробничих процесів. Новим людським фактором, що сформувався в ринковій економіці, є підприємницька діяльність. . Ключовим елементом підприємницької діяльності є підприємницька здібність — особливий вид людського капіталу, представ­лений діяльністю щодо координації і комбінування всіх інших факторів виробництва з метою створення благ і надання послуг. У процесі виробництва споживаються всі його фактори, в тому числі й людський ресурс. Споживанням людського ресурсу є сама праця та підприємницька діяльність. Значення людського ресурсу в системі основних факторів виробництва унікальне. Воно обумовлене тим, що всі фактори можуть взаємодіяти і здійснювати виробництво продукції завдяки трудовій діяльності людини. У трудовій діяльності людини значне місце належить мірі праці. Однією з таких мір є робочий день — одна з основних категорій трудових відносин.

 

67. Вартість і оплата праці

Товар — це насамперед продукт вироб­ництва, здатний задовольняти яку-небудь потребу і призначений для обміну. Кожен товар має кілька властивостей. Слідуючи за К. Марксом, у нашій літературі традиційно називають дві властивості товару: споживчу вартість і вартість. Термін «споживча корисність». Властивість товару задовольняти будь-яку потребу людини називається його корисністю. Наступна властивість товару — це його вартість. Таким чином, вартість- це уречевлена в товарі суспільна праця. Вартість товару визначається кількістю та якістю праці, витраченої на його виробництво.вартість» є ідентичним поняттю. Найбільш прийнятною теорією вартості (і найбільш детально опрацьованою) слід вважати розробки таких видатних економістів неокласичного напряму, як А. Маршалл і П. Самуельсон. Існують дві основні форми працевлаштування людей: пряма і опосередкована. Пряме (безпосереднє) працевлаштування є характерним для дрібного товарного виробництва та сектору підприємств колективної власності.  Пряме поєднання робочої сили і засобів виробництва можливе лише тоді, коли власник робочої сили водночас є власником (чи співвласником) підприємства, на якому він працює.