54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал

Капітал - (первісний – головне майно, головна сума, від латинського capitalis - головний) – одна із найважливіших категорій економічної науки, обов’язковий елемент ринкового господарства. Історичними формами існування капіталу з часів становлення товарного виробництва були: торговий (у вигляді купецького капіталу), історично найбільш найдавніша вільна форма капіталу, грошового,  а потім – промислового. Зараз багато дослідників вважають, що капітал – це  сукупність засобів виробництва, які приносять дохід  їхньому власникові. Формула руху капіталу Г- Т- Г' є загальною тому, що в усіх галузях товарного господарства рух капіталу виступає у цій формі. . Найважливішими особливостями розвитку капіталізму після 1930-х років є: домінування в економіці колективних форм капіталістичної власності (перш за все у формі акціонерних товариств), а отже і колективних економічних інтересів; їх  потужний  і динамічний вплив на розвиток продуктивних сил і такої їх складової як людина праці; формування  потужного державного сектору в економіці та в механізмі її регулювання, виникнення змішаних форм власності; формування та розвиток нових видів капіталу - людського капіталу тощо

 

55. Основні функції капіталу

Для більш глибокого розуміння сутності капіталу, його ролі в суспільному житті та його еволюції велике значення має аналіз його функцій, які в основному є спільними як для класичного капіталізму, так і для капіталізму зі змішаною (сучасною) економікою.  Основні функції капіталу. виробництво доданої вартості в поєднані з живою працею;забезпечення максимальної ліквідності (здатність безпосередньо конвертуватись в гроші);використання у виробничому процесі найманої праці ;нагромадження капіталу і його розширене відтворення; реалізація сутності капіталу та його еволюції у правах власності та в системі економічних класів;вкладення капіталу у відтворення та розвиток людського фактора  виробництва.

 

 

56. Капітал і наймана праця

Поєднання працівників  з засобами виробництва. Існують техніко–економічні і соціально–економічні способи поєднання працівників із засобами виробництва. Техніко-економічний спосіб зводиться до безпосереднього використання працівником наявних засобів і предметів праці. Соціально–економічний спосіб поєднання працівників із засобами виробництва визначається формою власності. Найм – це зарахування власником капіталістичного підприємства людини праці на роботу із встановленою платою. За капіталізму наймана праця – основа існування різних типів і форм капіталістичної власності. Еволюція змісту капіталу і найманої праці. . Варто звернути увагу на те, що основою еволюції змісту капіталу є прогрес технологічного способу виробництва, а отже і самої людини, тобто її власної продуктивної сили: знань, кваліфікації, компетенції тощо, що знаходить свій прояв у зростанні питомої ваги у сфері зайнятості осіб з вищою освітою. Втрачає свою значущість і основна риса капіталу, як праця  під контролем капіталіста і його власність на виготовлений продукт.      Водночас видозмінюється і втрачає значення й така риса капіталу як його відокремленість від витрат на відтворення робочої сили. Еволюція основних рис капіталізму в розвинених країнах дає підставу для висновку,  що сучасний капітал поєднує в собі не лише звичні властивості капіталістичної формації, а й низку перехідних форм соціалізації капіталу, а значить і капіталізму, який тапер називають ”капіталізм з людським обличчям”, ”соціалізований капіталізм” тощо.