- •1,5 Сутність економічного мислення. Економічне мислення і економічна практика
- •3. Типи економічного мислення: стандартний, творчий
- •4. Сучасне економічне мислення
- •7. Економіка як обєкт наукового дослідження
- •8. Економічна діяльність – предмет економічної науки
- •9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна.
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •11. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •15. Економічні потреби
- •16. Ієрархія потреб
- •17,18. Економічні інтереси. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20. Економічна поведінка
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •25. Домогосподарства, підприємства (фірми), сектори економіки
- •26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- •27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •28. Національні та міжнародна економічні системи
- •29. Формування глобальної економічної системи
- •30. Сутність та види економічної діяльності
- •31. Суспільний поділ праці
- •32.Виробнича діяльність
- •33. Науково-дослідна і проектно-конструкторна діяльність
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36.Торгово-маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •103. Інфляція
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток та рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •52. Економічні кризи
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •55. Основні функції капіталу
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал
- •58. Інтелектуальний капітал
- •59. Інформаційний капітал
- •60. Виробничий капітал
- •61. Підприємницький капітал
- •62. Фінансовий капітал
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність оборотного капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •66. Праця і людський ресурс
- •67. Вартість і оплата праці
- •68. Заробітня плата
- •69. Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта та професійна компетенція працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар і його характеристики
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція,монополія,олігополія
- •104. Соціальна політика
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів і послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92. Ринок інновацій
- •93 Міжнародний ринок
- •94. Становлення глобального ринку
- •95. Суспільне відтворення, його типи і показники
- •96. Національний дохід
- •97. Валовий внутрішній продукт
- •98. Споживання і заощадження
- •99. Національне багатство, сутність, структура
- •100. Доходи населення
52. Економічні кризи
Економічні кризи це форма прояву невідповідності інтересів економічних агентів на всіх рівнях їх життєдіяльності і життєзабезпечення. Це форма прояву недосконалості існуючої системи економічних відносин, які проявляються як економічні інтереси. Зниження темпів економічного розвитку і падіння значень індикаторів фондового ринку, інфляція і зниження курсу національної валюти, зростання безробіття, скорочення позитивного сальдо бюджету є свідоцтвом кризової ситуації в Україні, яка виникла під впливом чинників як зовнішнього так і внутрішнього походження. Базовою причиною сучасної кризи стали вичерпані можливості застарілої промислової і технічної бази і виробничої інфраструктури, що були сформовані ще за часів існування СРСР. Фінансові ресурси зосередились в руках великих фінансово-промислових груп, які практично монополізували економіку. Монополістичні структури підривають стимули інвестування та генерують такі негативні явища, як зростання витрат, підвищення цін (інфляцію), створює перешкоди для появи в галузі нових підприємств, які сприяють здоровій конкуренції. Певну негативну роль у розвитку економіки відіграє монетарна нестабільність в країні, постійне падіння курсу національної валюти, що спричиняє недовіру до неї і орієнтацію населення на іноземні, більш стабільні валюти. Подолання кризи можливо тільки при вирішенні проблеми соціальної доброзичливості і довіри: між суспільством і державою, між складовими державних інституцій і політичними структурами, між підприємцями і владою, між менеджментом і інв
53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
Цивілізаційний вимір економічного розвитку знаходить свій прояв, насамперед, у рівні розвитку власне людини, як ключової ланки та показника розвитку самої цивілізації. Специфіка цивілізаційного підходу полягає, насамперед, у визнанні критерію духовності (у широкому розумінні сутності та змісту цього поняття та явища, про що вже йшлося вище у зв’язку з аналізом поглядів Гегеля, С. Булгакова тощо щодо суті, місця та ролі людини у суспільному виробництві), як умови та результату економічного, соціального, культурного розвитку суспільства в межах даної цивілізації. Цивілізація - сучасна суспільна форма її існування з урахуванням і синтезом усіх цінностей, багатств людської історії. Головною ознакою, принципом сучасних філософських поглядів на природу економічного розвитку стає “ олюдненість ” економічних відносин, перехід від побудови абстрактних моделей і схем функціонування господарських систем у площину досліджень інтересів, умов і чинників самореалізації в економічному середовищі людини, як цілісності, в усіх її проявах: як людини економічної, соціальної, духовної, інформаційної, інституціональної тощо, як внутрішнього ядра сутності та поля функціонування сучасної економічної системи. Першою в історії людства технологічною революцією була неолітична, завдяки якій у сільському господарстві почали широко використовуватися відповідним чином оброблені камінні знаряддя праці. Промислова революція другої половини XVIII ст. – першої третини ХІХ ст. започаткувала індустріальну цивілізацію, що притаманна багатьом країнам світу і на сьогодні. Індустріальна цивілізація сприяла розвитку суспільного поділу праці, спеціалізації та кооперування виробництва. Однією з особливостей етапу переходу від індустріальної до постіндустріальної цивілізації стало формування системи загальнолюдських цінностей.
есторами, між роботодавцями і робітниками.