93 Міжнародний ринок

Міжнародні ринки є сукупністю тих ринків, що вийшли за національні межі. Формування міжнародних ринків відбувається вже після становлення ринків національних, які, взаємодіючи між собою, пов’язуються системою міжнародних економічних відносин. Основними механізмами участі підприємства в міжнародних відносинах є надання ліцензій, експорт і прямі іноземні інвестиції. Як правило, перші кроки національні виробники на міжнародній арені починають з експорту чи ліцензування, а потім, з набуттям певного досвіду, розглядають можливість інвестування. Слід відмітити, що окрім переваг у глобалізації ринку існують і перепони, що можуть заблокувати розвиток міжнародної конкуренції підприємств. Серед них слід відмітити економічні, що підвищують прямі витрати в глобальній конкуренції; управлінські, що пов’язані інтенсивністю обслуговування та технологічними змінами виробленого продукту та інституціональні, що пов’язані з проведенням державної політики захисту вітчизняного виробника та підтримання рівня зайнятості.

 

 

94. Становлення глобального ринку

В сучасних умовах міжнародні ринки все більше набувають рис цілісності і перетворюються в глобальний ринок. Це обумовлено дією об’єктивних чинників: - пришвидшеним розвитком науково-технічного прогресу коли жодне підприємство чи галузь не в змозі самостійно використовувати новітні досягнення науки і техніки; інтернаціоналізація господарських відносин через міжнародний поділ праці, кооперацію та спеціалізацію підприємств. Окрім того, підприємство може покинути межі національного ринку і конкурувати у глобальних масштабах в 3-х випадках:при бажанні знайти нові ринки збуту;при необхідності, викликаною конкуренцією, знизити витрати;за умови використання родовищ корисних копалин, розміщених за кордоном. Порівняльні переваги є класичним фактором глобальної конкуренції коли підприємства мають значні переваги у вартості чи якості факторів виробництва продукту, стають його конкурентними виробниками, а експорт спрямовують в інші країни.Економія на масштабі в сфері виробництва пов’язана з отриманням потенційних переваг у витратах за рахунок централізації виробництва і глобальної конкуренції, що перевищують розмір національного ринку, а також необхідного розвитку експорту між країнами. Диференціація продукту особливо в галузях з передовими технологіями надає виробникам перевагу в репутації і довірі. Надання ринковій інформації і технологям характеру суспільного блага пов’язано з тим що технологічні інновації, незалежно від початкових інвестицій, є ресурсом, що може потім багаторазово і безкоштовно використовуватися, а значить стає суспільно доступним.

 

95. Суспільне відтворення, його типи і показники

Економічне відтворення відбувається як всередині окремих підприємств,  домогосподарств, галузей і регіонів, так і в масштабі всього суспільства. Основою суспільного відтворення є відтворення на окремих підприємствах і домогосподарствах, або одиничне (індивідуальне відтворення). Економічне відтворення суспільства включає в себе відтворення:суспільного продукту та його конкретних форм; людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості; основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного процесу відтворення; національного багатства; споживання; економічних відносин Просте відтворення − це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних обсягах. Звужене відтворення характеризується відтворенням суспільного виробництва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді Розширене відтворення економіки − це відтворення суспіль­ного виробництва в зростаючих обсягах. Що стосується основних показників, що характеризують економічне відтворення, то це макроекономічні показники − валовий внутрішній продукт і національний дохід.