- •Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •Розселення слов’ян у Східній Європі. Проблема походження, соціально-політичний устрій.
- •Утворення і розвиток держави у східних слов’ян VI-X ст.
- •Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •Прийняття християнства і його рол у культурному розвитку України.
- •Старокиївська держава і міжнародних контекст.
- •Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •Піднесення Галицько-Волинського князівства і його роль в українській історії. Формування моноетнічної державності.
- •Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •Українська державність хііі - XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
- •Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
- •Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства (XIV-XVI ст.).
- •Релігійне життя в Україні у XIV-XVI ст. Реформація і контрреформація в Європі, їх відгомін в Україні.
- •Культурно-національне піднесення наприкінці XVI - поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій (княжа аристократія, православна шляхта, братства).
- •Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •Утворення і розвиток української козацької держави (1648-1657).
- •Переяславська рада та її наслідки.
- •Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького (1654-1657).
- •Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі.
- •Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •Юрій Хмельницький. Чуднівська кампанія. Тетеря і Брюховецький.
- •Андрусівське перемир’я 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
- •Соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
- •Розчленування України московською державою, Польщею, Туреччиною та її наслідки.
- •Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини (кінець хvіі – початок хvііі ст.)
- •Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
- •Ліквідація політичної автономії України і проблеми її культурного розвитку.
- •Гайдамацькі рухи. Коліївщина, її наслідки, оцінка в історичній літературі.
- •Поділи Польщі і подальша доля українських земель.
- •Українська культура у XVIII ст.
- •Північна війна і боротьба України за незалежність.
- •Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
- •Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.
- •Посилення соціального і національного гніту на Україні в умовах миколаївської реакції.
- •Кримська війна. Посилення селянського руху на Україні. Київська козаччина.
- •Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. (на шляху від культурництва до політичної боротьби).
- •Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
- •Революція 1905-1907 рр. На Україні. Активізація національно-визвольного руху.
- •Соціально-економічне і політичне становище Галичини, Буковини, Закарпаття у іі пол. Хіх - поч. Хх ст.
- •Початок національного відродження у Галичині у першій пол. Хіх ст. "Руська трійця".
- •Революція 1848 р., її вплив на суспільно-політичний рух у західноукраїнських землях. Виникнення політичних партій та організацій (народовці, москвофіли, радикали).
- •Перша світова війна і українська проблема.
- •Культурно-національний рух у першій половині хіх ст. Романтичні течії в літературі і мистецтві.
- •Український культурний процес у другій пол. Хіх ст., вплив народницької естетики.
- •Повалення самодержавства в Росії і встановлення двовладдя. Утворення Центральної Ради.
- •Діяльність Центральної Ради і розгортання національно-визвольного руху. Універсали Центральної Ради.
- •Жовтневий переворот в Петрограді і ситуація в Україні.
- •Українське суспільство на шляху від автономії до незалежної держави. Українська народна Республіка.
- •Перша спроба утвердження більшовизму в Україні. Берестейській мир і вступ австро-німецький військ в Україну.
- •Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. "Зміна віх" і лібералізація національної політики.
- •Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 - 80-х рр.
- •Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема "українізації".
- •Проведення колективізації на Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Більшовицька індустріалізація в Україні.
- •Становлення тоталітарної системи в срср і Україна.
- •Репресії 30-х років. Боротьба з "українським буржуазним націоналізмом".
- •Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у період між двома світовими війнами.
- •Діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Створення уво та оун, їх боротьба проти польських окупантів.
- •Культурно-просвітницький рух на західноукраїнських землях у 20 - 30-ті рр. Громадські установи. Греко-католицька церква.
- •Початок іі-ї світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа. Включення західноукраїнських земель до срср.
- •Напад гітлерівської Німеччини на срср. Україна між двома тоталітарними режимами.
- •Гітлерівський окупаційний режим на Україні. Рух опору (радянські партизани, упа-оун у боротьбі проти фашистської Німеччини).
- •Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.
- •Післявоєнна економіка України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи. Голод 1946-1947 рр.
- •Хрущовська "відлига" в Україні (1953-1964).
- •Радянизація Західної України у 1939 - на поч. 50-х рр.
- •Перебудовчі процеси в Україні у другій половині 80-х рр. Криза радянської системи.
- •Прийняття нової конституції України. Її основні положення.
Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
Жорстокою руйнівною силою, що призвела до остаточного зруйнування старої Київської державності та встановлення тяжкого ярма над народами Сходу Європи, була татаро-монгольська навала. Однак вона не перервала боротьби за українську державність. Внаслідок неузгодженості дій руських князів і половецьких воєначальників у вири шильній битві на р. Калці (1223) їх армія зазнала поразки. Розгром на Калці значно послабив руські князівства, посіяв паніку та зневіру. Навесні 1239 р. онук Чингізхана Батий рушив на лівобережне Подніпров’я. У березні після короткочасної облоги був взятий Переяславль. Восени 1240 р. Батий підійшов до Києва. Обороною Києва керував хоробрий воєвод Дмитро. Татари піддали місто страшенному руйнуванню. Всесвітнє значення боротьби нашого народу з монголо-татарами в тому, що відчайдушний самозахист наших предків ослабив та затримав навалу монголо-татар у глиб Європи. Важливими етапами дальшого утвердження Київської держави були зайняття Данилом Романовичем Києва (1240) і проголошення його великим князем Русi-України. Данило Романович наполегливо продовжує політику свого батька, яка супроводжувалась поєднання всіх українських земель, долаючи відцентровi тенденції феодальної анархії, втручання Польщі, Угорщини, Німецького ордену в українські справи.
Українська державність хііі - XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
Після смерті Галицько-Волинського князя Юрія II почалася 40-річна боротьба Литви з Польщею за оволодіння Галичиною та Волинню. У 1386 р. Галичина остаточно приєднується до складу Польського королівства, а більшість території Волині увійшла до складу Литовської держави. В результаті переможної битви на Синіх Водах з татарами (1362) великий князь литовський Ольгерд оволодів Київщиною, Переяславщиною і Поділлям, дещо згодом під владою Литви опинилась більша частина Чернігово-Сіверської землі. Слід звернути увагу на роль Кревської унії (1385), яка поклала початок соціально-культурному і політичному впливові Польщі на Литву. Великий литовський князь Ягайло зобов’язався зробити католицтво державною релігією у Литві, приєднати її до Польщі, а разом з нею й українські та білоруські землі. Однак завдяки енергійній діяльності Вітовта, підтриманого українськими і білоруськими феодалами, Велике князівство Литовське збереглося як незалежний державний організм і проіснувало до 1569 р Тривалий час Литовське князiвство було ареною жорстокої боротьби різних полiтичних груп.
Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
Необхідно мати на увазі, що соціально-політичний устрій українських і білоруських земель тривалий час зберігав в основному свiй попередній зміст. Князі з династії Гедиміновичiв лише змінили колишніх Рюриковичів й визнали верховну владу над собою великого князя литовського. Для українців литовське панування було набагато меншим злом, ніж тяжке золотоординське ярмо. До цього слід додати, що литовцi досить швидко потрапляли під вплив бiльш культурної Русі, яка сприяла розвитку і могутностi Литовського князівства. Однак великокнязівська влада, проводячи курс на створення централізованої держави, прагнула не допустити зміцнення нових місцевих династій на окремих українських землях і позбавити їх місцевої підтримки. Ці намагання викликали незадоволення українських феодалів, яке поглиблювалося також неухильним зростанням суспільних і політичних привілеїв католиків. Вiдвертий виступ української знаті за утвердження свого пріоритетного становища стався після смерті Вітовта (1430). У подальшій боротьбi українських феодалів проти литовського централiзму і переваги польських впливів помітну роль відiграли виступи князів Івана Гольшанського, Михайла Олельковича, Федора Більського (1480), а також повстання Михайла Глинського (1508). Однак повсталим не вдалося підняти широкі верстви населення, в тому числі більшiсть магнатів і православної шляхти, які в цілому інтегрувалися в політико-адмінiстративну систему Литовської держави, зміцнили в нiй свої позиції і не бажали реставрації удільно-князiвського ладу.