- •Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •Розселення слов’ян у Східній Європі. Проблема походження, соціально-політичний устрій.
- •Утворення і розвиток держави у східних слов’ян VI-X ст.
- •Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •Прийняття християнства і його рол у культурному розвитку України.
- •Старокиївська держава і міжнародних контекст.
- •Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •Піднесення Галицько-Волинського князівства і його роль в українській історії. Формування моноетнічної державності.
- •Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •Українська державність хііі - XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
- •Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
- •Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства (XIV-XVI ст.).
- •Релігійне життя в Україні у XIV-XVI ст. Реформація і контрреформація в Європі, їх відгомін в Україні.
- •Культурно-національне піднесення наприкінці XVI - поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій (княжа аристократія, православна шляхта, братства).
- •Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •Утворення і розвиток української козацької держави (1648-1657).
- •Переяславська рада та її наслідки.
- •Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького (1654-1657).
- •Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі.
- •Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •Юрій Хмельницький. Чуднівська кампанія. Тетеря і Брюховецький.
- •Андрусівське перемир’я 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
- •Соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
- •Розчленування України московською державою, Польщею, Туреччиною та її наслідки.
- •Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини (кінець хvіі – початок хvііі ст.)
- •Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
- •Ліквідація політичної автономії України і проблеми її культурного розвитку.
- •Гайдамацькі рухи. Коліївщина, її наслідки, оцінка в історичній літературі.
- •Поділи Польщі і подальша доля українських земель.
- •Українська культура у XVIII ст.
- •Північна війна і боротьба України за незалежність.
- •Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
- •Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.
- •Посилення соціального і національного гніту на Україні в умовах миколаївської реакції.
- •Кримська війна. Посилення селянського руху на Україні. Київська козаччина.
- •Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. (на шляху від культурництва до політичної боротьби).
- •Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
- •Революція 1905-1907 рр. На Україні. Активізація національно-визвольного руху.
- •Соціально-економічне і політичне становище Галичини, Буковини, Закарпаття у іі пол. Хіх - поч. Хх ст.
- •Початок національного відродження у Галичині у першій пол. Хіх ст. "Руська трійця".
- •Революція 1848 р., її вплив на суспільно-політичний рух у західноукраїнських землях. Виникнення політичних партій та організацій (народовці, москвофіли, радикали).
- •Перша світова війна і українська проблема.
- •Культурно-національний рух у першій половині хіх ст. Романтичні течії в літературі і мистецтві.
- •Український культурний процес у другій пол. Хіх ст., вплив народницької естетики.
- •Повалення самодержавства в Росії і встановлення двовладдя. Утворення Центральної Ради.
- •Діяльність Центральної Ради і розгортання національно-визвольного руху. Універсали Центральної Ради.
- •Жовтневий переворот в Петрограді і ситуація в Україні.
- •Українське суспільство на шляху від автономії до незалежної держави. Українська народна Республіка.
- •Перша спроба утвердження більшовизму в Україні. Берестейській мир і вступ австро-німецький військ в Україну.
- •Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. "Зміна віх" і лібералізація національної політики.
- •Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 - 80-х рр.
- •Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема "українізації".
- •Проведення колективізації на Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Більшовицька індустріалізація в Україні.
- •Становлення тоталітарної системи в срср і Україна.
- •Репресії 30-х років. Боротьба з "українським буржуазним націоналізмом".
- •Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у період між двома світовими війнами.
- •Діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Створення уво та оун, їх боротьба проти польських окупантів.
- •Культурно-просвітницький рух на західноукраїнських землях у 20 - 30-ті рр. Громадські установи. Греко-католицька церква.
- •Початок іі-ї світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа. Включення західноукраїнських земель до срср.
- •Напад гітлерівської Німеччини на срср. Україна між двома тоталітарними режимами.
- •Гітлерівський окупаційний режим на Україні. Рух опору (радянські партизани, упа-оун у боротьбі проти фашистської Німеччини).
- •Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.
- •Післявоєнна економіка України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи. Голод 1946-1947 рр.
- •Хрущовська "відлига" в Україні (1953-1964).
- •Радянизація Західної України у 1939 - на поч. 50-х рр.
- •Перебудовчі процеси в Україні у другій половині 80-х рр. Криза радянської системи.
- •Прийняття нової конституції України. Її основні положення.
Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
З існуванням Києво-Могилянської академії пов'язаний всебічний розвиток культури українського народу протягом XVII – XVIII ст. У другій половині XVII ст. друкарство в Україні набуло найширшого розмаху порівняно з іншими країнами Східної Європи. Було видруковано «Граматику» Смотрицького, яка мала величезний вплив на писемність. Важливою рисою українського культурного процесу другій половині XVII ст. було утвердження й розвиток стилю бароко. Українське бароко стало синтезом традиційних, власних художніх надбань та всеєвропейських естетичних проявів цього стилю. Центром культурного життя продовжувала залишатись Києво-Могилянська академія. Український живопис ХVII ст. утвердився як певний синтез традиційного бачення й нового світовідчуття, позначеного впливом ренесансного гуманізму.
Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини (кінець хvіі – початок хvііі ст.)
Активну участь у піднесеннi освiти і культури беруть І.Борецький, П.Беринда, З.Копистенський, Л.Зизаній, Т.Земка та ін. Найбільш яскравою постаттю серед них був київський митрополит П.Могила, визначний церковний і культурний діяч, учений, організатор вищої школи в Українi. Йому належить заслуга в об’єднанні київської братської школи з печерською монастирською школою і створенні колегіуму на зразок західноєвро-європейських шкіл, який був перетворений митрополитом на академiю. 3 її історією пов’язаний всебічний розвиток культури українського народу протягом ХVII-ХVIII ст., задоволення його освітніх і наукових потреб. Тут формувалася і розвивалася тогочасна лiтературна мова, був започаткований перший у нашій країні театр. Із стін Києво-Могилянської академії вийшло багато визначних державних, громадських, політичних і освітянських діячів, письменників, поетiв, художників і композиторiв, які відзначились у різних сферах суспільно-полiтичного і культурного життя України, зробили значний внесок у національно-визвольну боротьбу. Однією з важливих рис академії було вивчання латинської мови польської, грецької та інших мов. Крім мов, в учбову програму входило викладання т. зв. Сім вільних наук – граматика, риторика, піїтика, філософія, математика, астрономія та музика. У Київській академії було продовжено інтенсивне книгодрукування. Центром культурного життя була та продовжувала залишатись Києво-Могилянська академія. Меценатська дія-сть Мазепи в галузі літератури, мистецтва, освіти не була проявом якоїсь особистої зацікавленості, а перебувала у тісному зв’язку з його державницькими змаганнями, намаганнями піднести свою батьківщину на високий культурний рівень. У цьому прагненні він не був одиноким, а спирався на нову українську еліту – козацьку старшину, яка також намагалася не відставати від свого гетьмана. Ця культурницька політика Мазепи лежала в одному логічному ряду з традиційним прагненням кращих представників українського суспільства відстояти права і свободу України всупереч централістичній лінії російського царизму.
Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
Певне пом’якшення колонізаторської політики росiйського царизму мало місце під час царювання Єлизавети Петрівни (1741-1761). Було ліквідовано Правління гетьманського уряду, відкликано російських урядовців і обрано гетьманом брата фаворита імператриці – Кирила Розумовського (1750-1764). Новому гетьману вдалося відновити чинність усіх органів управлiння Гетьманщини. Реформи Розумовського були спрямовані на модернізацію окремих сторін соціального життя України. Вони торкались армії, судової справи, торгiвлі тощо. Маючи більш широкi політичнi права, ніж російське дворянство, козацька старшина прагнула закріпити своє привілейоване становище. Її представники перед загрозою ліквідації автономiї України вже не виступають за обмеження гетьманської влади, а прагнуть її піднесення і навіть домагаються зробити її спадковою у роді Розумовських. Вступ на російський престол Катерини ІІ (1762-1796) супроводжувався посиленням абсолютистської влади царизму, намаганням уніфікації усіх складових частин Російської імперії. В Україні було остаточно ліквідовано гетьманство і введено Малоросійське генерал-губернаторство і Малоросійську колегiю при ньому на чолі з П.Рум’янцевим. У «Секретном постановлении», власноручно написаному Катериною ІІ для нового управителя Україною, якому цариця ставила завдання перетворити її на звичайну російську провінцію. Негативне ставлення українського суспільства до скасування гетьманства, грубого порушення царським урядом «старовинних прав і вольностей», прагнення збереження автономії України відбилося у наказах українським депутатам у ходi виборiв до т.зв. Комiсії уложення (збірника законів) у 1767 р. і в процесі її роботи. Однак усі вияви поміркованої опозиційностi не дали жодних наслідків, процес ліквiдації решток автономії України і козацького самоврядування неухильно тривав. 3 самого початку відновлення Нової Січi «царизм крок за кроком намагався обмежити територiю Запорожжя, В очах уряду Запорозька Січ була небезпечним вогнищем боротьби українського народу проти кріпосництва і національного гноблення. В червні 1775 р. за наказом Катерини ІІ Запорозька Січ була зайнята росiйськими військами і зруйнована. Україна буда інкорпорована Російською імперією, її автономія була ліквідована.