- •Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •Розселення слов’ян у Східній Європі. Проблема походження, соціально-політичний устрій.
- •Утворення і розвиток держави у східних слов’ян VI-X ст.
- •Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •Прийняття християнства і його рол у культурному розвитку України.
- •Старокиївська держава і міжнародних контекст.
- •Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •Піднесення Галицько-Волинського князівства і його роль в українській історії. Формування моноетнічної державності.
- •Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •Українська державність хііі - XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
- •Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
- •Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства (XIV-XVI ст.).
- •Релігійне життя в Україні у XIV-XVI ст. Реформація і контрреформація в Європі, їх відгомін в Україні.
- •Культурно-національне піднесення наприкінці XVI - поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій (княжа аристократія, православна шляхта, братства).
- •Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •Утворення і розвиток української козацької держави (1648-1657).
- •Переяславська рада та її наслідки.
- •Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького (1654-1657).
- •Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі.
- •Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •Юрій Хмельницький. Чуднівська кампанія. Тетеря і Брюховецький.
- •Андрусівське перемир’я 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
- •Соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
- •Розчленування України московською державою, Польщею, Туреччиною та її наслідки.
- •Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини (кінець хvіі – початок хvііі ст.)
- •Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
- •Ліквідація політичної автономії України і проблеми її культурного розвитку.
- •Гайдамацькі рухи. Коліївщина, її наслідки, оцінка в історичній літературі.
- •Поділи Польщі і подальша доля українських земель.
- •Українська культура у XVIII ст.
- •Північна війна і боротьба України за незалежність.
- •Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
- •Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.
- •Посилення соціального і національного гніту на Україні в умовах миколаївської реакції.
- •Кримська війна. Посилення селянського руху на Україні. Київська козаччина.
- •Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. (на шляху від культурництва до політичної боротьби).
- •Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
- •Революція 1905-1907 рр. На Україні. Активізація національно-визвольного руху.
- •Соціально-економічне і політичне становище Галичини, Буковини, Закарпаття у іі пол. Хіх - поч. Хх ст.
- •Початок національного відродження у Галичині у першій пол. Хіх ст. "Руська трійця".
- •Революція 1848 р., її вплив на суспільно-політичний рух у західноукраїнських землях. Виникнення політичних партій та організацій (народовці, москвофіли, радикали).
- •Перша світова війна і українська проблема.
- •Культурно-національний рух у першій половині хіх ст. Романтичні течії в літературі і мистецтві.
- •Український культурний процес у другій пол. Хіх ст., вплив народницької естетики.
- •Повалення самодержавства в Росії і встановлення двовладдя. Утворення Центральної Ради.
- •Діяльність Центральної Ради і розгортання національно-визвольного руху. Універсали Центральної Ради.
- •Жовтневий переворот в Петрограді і ситуація в Україні.
- •Українське суспільство на шляху від автономії до незалежної держави. Українська народна Республіка.
- •Перша спроба утвердження більшовизму в Україні. Берестейській мир і вступ австро-німецький військ в Україну.
- •Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. "Зміна віх" і лібералізація національної політики.
- •Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 - 80-х рр.
- •Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема "українізації".
- •Проведення колективізації на Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Більшовицька індустріалізація в Україні.
- •Становлення тоталітарної системи в срср і Україна.
- •Репресії 30-х років. Боротьба з "українським буржуазним націоналізмом".
- •Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у період між двома світовими війнами.
- •Діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Створення уво та оун, їх боротьба проти польських окупантів.
- •Культурно-просвітницький рух на західноукраїнських землях у 20 - 30-ті рр. Громадські установи. Греко-католицька церква.
- •Початок іі-ї світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа. Включення західноукраїнських земель до срср.
- •Напад гітлерівської Німеччини на срср. Україна між двома тоталітарними режимами.
- •Гітлерівський окупаційний режим на Україні. Рух опору (радянські партизани, упа-оун у боротьбі проти фашистської Німеччини).
- •Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.
- •Післявоєнна економіка України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи. Голод 1946-1947 рр.
- •Хрущовська "відлига" в Україні (1953-1964).
- •Радянизація Західної України у 1939 - на поч. 50-х рр.
- •Перебудовчі процеси в Україні у другій половині 80-х рр. Криза радянської системи.
- •Прийняття нової конституції України. Її основні положення.
Юрій Хмельницький. Чуднівська кампанія. Тетеря і Брюховецький.
Проти Виговського утворилася сильна промосковська партія, яка добилася усунення його від влади і проголошення гетьманом Юрія Хмельницького (1659-1663). Нав’язані йому силою нові «Переяславські Статті» суттєво урізали автономiю козацької держави. Генеральним писарем став прихильник тісного зв’язку з Польщею Павло Тетеря. Усе суспільство з гіркотою відчуло, що багаторічна кривава боротьба вела в перспективі до утвердження самодержавного централізму, ліквідації соціальних і політичних здобуткiв періоду Хмельниччини. В середовищі козацтва посилився розбрід, виникло кілька угруповань з різними політичними орієнтаціями. В такій ситуації почалися воєнні дії мiж Польщею і Росією, що фактично стали боротьбою двох держав за утвердження свого панування в Україні. Після жорстоких боїв і нової поразки російської армії під Чудновим козацька Україна поділилась фактично на дві частини: Правобережну і Лівобережну, кожна з яких мала свого власного гетьмана. На Лівобережжі посилились класові суперечності між заможними козаками і «козацькою черню», на чому спритно грали авантюристи. Такою постаттю був Іван Брюховецький. Він боровся за гетьманську булаву. У червні 1663 р. на Чорній раді у Ніжині Брюховецький від імені царя був затверджений гетьманом. Таким чином, Російське самодержавство, здавалось, одержало міцну підпору на Лівобережжі. На Правобережжі становище було нестабільним. Юрій Хмельницький, здійснюючи рейди на лівий берег Дніпра, кожного разу зазнавав поразки. Причому окремі полки відмовляли йому в покорі, і зрештою він опинився майже без війська. У такій ситуації Ю. Хмельницький у січні 1663 р. зрікся гетьманства. Гетьманом на раді в Чигирині було обрано Павла Тетерю. Виборами Брюховецького і Тетері завершився розкол України. Цей складний період української історії називають періодом руїн.
Андрусівське перемир’я 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
Усе суспільство з гіркотою відчуло, що багаторічна кривава боротьба вела в перспективі до утвердження самодержавного централізму, ліквідації соціальних і політичних здобуткiв періоду Хмельниччини. В середовищі козацтва посилився розбрід, виникло кілька угруповань з різними політичними орієнтаціями. В такій ситуації почалися воєнні дії мiж Польщею і Росією, що фактично стали боротьбою двох держав за утвердження свого панування в Україні. Після жорстоких боїв і нової поразки російської армії під Чудновим козацька Україна подiлилась фактично на дві частини: Правобережну і Лівобережну, кожна з яких мала свого власного гетьмана (Лівобережжя – Брюховецький, Правобережжя - Тетеря). Цей поділ був закріплений Андрусівським перемир’ям (1667) мiж Польщею і Росією, яке викликало загальне обурення в Україні. Саме в цей надзвичайно складний період української історії, справедливо названий періодом руїни, на арені суспільно-політичного життя з’являється постать правобережного гетьмана Петра Дорошенка (1665-1676), визначного державного діяча. Він ще раз спробував з’єднати розірване тіло України в єдину державу і продовжити справу, за яку боровся Б.Хмельницький. У своїх зносинах з царем Дорошенко висував пропозицію утвердження царського протекторату над усією Україною, яка мала поширити свої державні кордони аж до Перемишля і Ярослава, включаючи Львів, Галич, Володимир. Однак царський уряд побоювався об’єднаної міцної козацької держави на чолі з таким здібним політиком і віддав перевагу існуючій ситуації. Тим часом на Лівоборежній Україні зростало незадоволення російським пануванням. Лівобережний гетьман І.Брюховецький, який ревно служив Москві, сподіваючись утримати свою владу, вирішив очолити антиросiйський рух. Невдовзі почалося повстання, яке супроводжувалось розгромом російських залог на Лівобережжі. На початку літа 1668 р. Дорошенко вирушив на Лівобережжя і через якийсь час був проголошений гетьманом України обох бокiв Дніпра. Знову Україна відновила свою цілісність і державність. Проте ненадовго... І Росія і Польща, занепокоєні зміцненням козацької державності, консолідацією конструктивних сил українського суспільства, активно підтримували авантюристичних суперників Дорошенка. В результаті гетьман втратив свої позиції на Лівобережжі та був змушений вести тривалу боротьбу з претендентами на гетьманську булаву на Правобережній Україні. Усе це спонукало Дорошенка до більш тісних відносин з Туреччиною і сподівань з її допомогою відродити державну незалежнiсть України. На початку 70-х років Дорошенко на боці Туреччини проводить воєнні дії з Польщею на території Поділля. Союз з турками не сприяв популярності гетьмана. Турецькі війська, які опинилися на Правобережжі з метою підтримки Дорошенка, довели край до повної руїни. У вересні 1676 р. покинутий усіма своїми прихильниками, популярний раніше гетьман був змушений зректися влади на користь І.Самойловича, гетьмана Лiвобережної України. Так невдало завершилась ще одна спроба відродити українську державність.