4. Непрямі податки

Непрямі податки — це податки, що встановлюються на товари та послуги у вигляді надбавок до ціни товару чи послуги, оплачуються покупцями при придбанні товарів і послуг, а до бюджету вносяться продавцями цих товарів і послуг.

Непрямі податки відіграють важливу роль у формуванні доходів Держбюджету. Надходження від них до Держбюджету становлять понад 45% його доходів.

Види непрямих податків, їх платники, розміри, порядок стягуван­ня і сплати до бюджету встановлюються в законодавчому порядку.

Наразі в Україні стягуються такі види непрямих податків: податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори.

4.1. Податок на додану вартість

Головним джерелом формування Державного бюджету України є податок на додану вартість. На його частку в доходах держбюджету припадає близько 35%.

Податок на додану вартість — один із основних непрямих податків в Україні. Сутність податку на додану вартість полягає в тому що він є частиною знов створеної вартості, яка стягується з покупців у цінах на товари і послуги, що продаються, на кожному етапі їх виробництва і продажу.

Податок на додану вартість — це податок, що стягується з по­купців у вигляді надбавки до цін на товари, роботи, послуги, які їм прода­ються, а сплачується до бюджету продавцями цих товарів, робіт і послуг.

Податок на додану вартість є універсальним фінансовим інстру­ментом, тому що це — різновид універсальних акцизів (податку з продажу, податку з обігу). Так, з його допомогою з'являється можли­вість регулювання фонду заробітної плати, ціни, доходів держбюдже­ту та рівня споживання.

Як податок на споживання, який лягає на населення й бюджетну сферу, податок на додану вартість, при достатньо високій ставці і високій інфляції, стає одним з чинників, що стримують розвиток ви­робництва. Відбувається це внаслідок зростання цін на продукцію, що виробляється, і зниження на підставі цього можливості придбан­ня покупцем продукції, товарів і послуг.

Однак ураховуючи простоту в підрахунках, універсальність як ак­цизу, динамічність і можливість більш просто формувати держбюджет, податок на додану вартість застосовується більше ніж в 50 країнах світу, зокрема й в Україні. Порядок розрахунку та сплати податку на додану вартість в Україні регламентується Законом України «Про податок на додану вартість» від 3.04.97р. зі змінами і доповненнями, що внесені до нього відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з законами України платниками податку на додану вар­тість є всі юридичні і фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання.

Отже, платниками податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа  управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Об'єктом оподаткування при нарахуванні податку на додану вартість є обігові кошти з продажу продукції, товарів, робіт і надання послуг. При цьому при продажу товарів об'єктом оподаткування є обіг не лише по продажу товарів власного виробництва, але й покуп­них. При продажу робіт об'єктом оподаткування є вартість викона­них будівельно-монтажних, ремонтних, науково-дослідних та інших робіт, ураховуючи роботи, які виконані господарським способом. При продажу послуг об'єктом оподаткування є вартість наданих по­слуг автотранспортом, завантажувально-розвантажувальних, зв'язку, побутових, рекламних та ін. Крім того, до складу об'єктів оподатку­вання податком на додану вартість відносять:

• обіг з продажу товарів (робіт, послуг) без сплати їх вартості в середні підприємства для потреб власного споживання, витрати на які не відносяться на собівартість виробництва, а також для своїх працівників;

• обіг із передачі товарів (робіт, послуг) без сплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги);

• обіг із передачі безоплатно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам чи громадянам;

• обіг із реалізації предметів застави, враховуючи їх передачу заставоутримувачу при невиконанні забезпеченого заставою зобов'я­зання.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платника з:

• постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України,

• постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України,

• ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту;

• вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;

• постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Водночас, до об'єктів оподаткування не належать операції з:

• випуску, розміщення та продажу за грошові кошти цінних паперів, емітованих (випущених в обіг) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів Ук­раїни, органами місцевого самоврядування, враховуючи приватиза­ційні і компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифі­кати та ін.;

• сплати орендних (лізингових) платежів за умовами угод фінансо­вої оренди (лізингу) або за умовами угод оренди житлового фон­ду, що є основним місцем проживання орендаря;

• передачі майна під заставу позикодавцю (кредитору), згідно з до­говором позики, та його повернення заставодавцю по закінченні дії такого договору;

• надання послуг зі страхування та перестрахування, які передбачені Законом України «Про страхування», соціального і пенсійного страхування;

• випуску, обігу й погашення державних лотерейних білетів, що ви­пущені в обіг, згідно з дозволом Міністерства фінансів України; виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових вина­город; продажу непогашених поштових марок України, конвер­тів і листівок з непогашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, листівок і конвертів для філателістичних потреб;

• надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення і повернення грошових коштів, згідно з угодами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; на­дання, управління та переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;

• торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язан­нями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факто­рингу (факторингові операції);

• оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізич­ним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (надання) яких встановлюється законодавством, ураховуючи плату за реєстрацію, от­римання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита;

• виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, встанов­леному законом; виплата дивідендів у грошовій формі чи в формі цінних паперів (корпоративних прав), надання брокерських, ди­лерських послуг з торгівлі або управління цінними паперами та деривативами на фондових і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому законами України «Про цінні папери і фондову біржу» та «Про товарну біржу»;

• передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права;

• оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України;

• операції з передачі, що не сплачується, об'єктів із балансу платни­ків податків усіх форм власності на баланс іншої юридичної особи, яка знаходиться в державній або комунальній власності, здійсню­ють згідно з рішенням органу державної влади або місцевого само­врядування, в підпорядкованість яких входить такий платник податків і така юридична особа.

Розрахунок бази оподаткування по операціях з продажу товарів, робіт, надання послуг здійснюється в такий спосіб.

При продажу товарів (робіт, послуг) база оподаткування визнається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, яка визначена за вільними (регульованими) цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вар­тість, що входить до ціни товарів (робіт, послуг), згідно з законами України про оподаткування.

У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати чи з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним осо­бам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) для невиробничого використання у межах балансу платника податку, витрати, які не відносяться до ва­лових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, база оподаткування визначається відповідно до фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (кон­трактна) вартість таких товарів, але не нижче за митну вартість, що зазначена у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транс­портування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України. Сплата брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням (пере­силкою) таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, які входять у ціну товарів (робіт, послуг), прово­диться, згідно з законами України з питань оподаткування. Визначе­на вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмін­ним) курсом Національного банку України, що діяв на момент ви­никнення податкових зобов'язань.

Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) із урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни про­дажу робіт (послуг), згідно з законами України з питань оподатку­вання.

Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Для готової продукції, що виготовлена на території України з давальницької сировини нерезидента, у випадку її продажу на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного ми­та, а також інших загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни такої продукції, згідно з законами України з питань оподат­кування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

У випадках, коли платник податку здійснює підприємницьку ді­яльність для продажу вживаних товарів, що придбані у осіб, не заре­єстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Мі­ністрів України.

Визначення бази оподаткування відбувається прямим методом. Сутність цього методу полягає в тому, що підприємство, яке здійс­нює продаж вироблених товарів (робіт, послуг), визначає вільну (ре­гулюючу) ціну без ПДВ відповідно до собівартості, прибутку, мита, акцизів, інших податків, які, згідно з законодавством України, вклю­чаються до вільної ціни (наприклад, до таких податків відносять збір від продажу паливно-мастильних матеріалів, податок з реклами та ін.), тобто база оподаткування (БО) визначається за формулою:

БО = (С + П) + МЗ + АЗ + ІП,

де С — собівартість; П — прибуток; МЗ — митні збори; АЗ — акциз­ний збір; ІП — інші податки, що включаються до ціни.

При продажу ввезених (придбаних) товарів база оподаткування визначається за формулою:

БО = (МВ + ТВ + СВ + ІВ) + МЗ + АЗ + ІП,

де МВ — митна вартість; ТВ — транспортні витрати; СВ — витрати по страхуванню до пункту перетину митного кордону України; ІВ — інші витрати (брокерські, агентські, комісійні).

Від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з:

• постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

• постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках.

• продажу товарів спеціального призначення для інвалідів за перелі­ком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

• надання послуг для реєстрації актів громадянського стану держав­ними органами, що уповноважені здійснювати таку реєстрацію, згідно з законодавством;

• надання послуг із охорони здоров'я, згідно з переліком, встановле­ним Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг; продажу путівок на санаторно-курортне лікування;

• надання в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Мі­ністрів України, послуг для:

  • утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ Ук­раїни;

  • утримання осіб у притулках для старих і інвалідів, харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

  • харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах і гро­мадян в установах охорони здоров'я;

  • харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутови­ми і іншими послугами, які надаються спецконтингенту в устано­вах пенітенціарної системи, згідно з переліком, затвердженим Ка­бінетом Міністрів України;

• постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами,

• безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства;

• надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

• постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов’язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;

• постачання бібліотеками, які перебувають у державній або комунальній власності або у власності всеукраїнських громадських організацій інвалідів, платних послуг з комплектування реєстраційно-облікових документів, користування рідкісними, цінними довідниками, книгам, тематичного добору літератури за запитом споживача та надання тематичних та фактографічних довідок;

• постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

• постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), що оподатко­вуються акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів (робіт, послуг), що призначені для використання у підприєм­ницькій діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України:

• оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України;

• продаж товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, підприємствами, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце ро­боти, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу). Зазна­чена пільга надається за наявністю дозволу Міжвідомчої Комісії з питань діяльності громадських організацій інвалідів;

• безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) власного вироб­ництва допоміжними сільськими господарствами і лікувально-ви­робничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів і територіальних центрів з обслуговування самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів) за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених за­кладів;

• надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товарови­робниками послуг для ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтер­натів, закладів охорони здоров'я і надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за місяць на одну особу) продуктами харчування власного вироб­ництва і послуг з обробки землі багатодітним родинам, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, що постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи, і школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я;

• надання в сільській місцевості сільськогосподарським товарови­робникам під час проведення польових робіт послуг щодо забезпе­чення харчуванням механізаторів і тваринників продуктами влас­ного виробництва в польових їдальнях та ін.;

• надання бібліотеками, що перебувають у державній і комунальній власності, платних послуг фізичним та юридичним особам;

• продаж та безкоштовна передача приладів, обладнання, матеріалів науковим установам та організаціям, вищим навчальним закладам III—IV рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру науко­вих організацій, яким надається підтримка держави, за умови ви­користання їх виключно для власних потреб;

• операції із ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, ракоподібні, водні рослини і т. д.), що добуті (виловлені) суднами, що зареєстровані в Державному суд­ новому реєстрі України або Судовій книзі України. Інші товари та послуги.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість перелі­чених операцій не поширюється на операції з підакцизними това­рами.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

ПДВ за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

• експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства;

• продажу робіт (послуг), що призначені для використання і споживання за межами митної території України, враховуючи операції з надання нерезидентам в оренду морських чи повітряних суден, які використовуються на міжнародних маршрутах або лініях;

• надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, прав на ви­користання торгових марок і інших юридичних і економічних знань, з організації реклами та публічних зв'язків за межами Ук­раїни, культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами Ук­раїни, з туризму на території України, в разі їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із за­стосуванням безготівкових розрахунків (продаж послуг з туризму резидентам на митній території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, або через її агентів, що не є рези­дентами, оподатковується податком за ставкою 20%);

• продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контро­лю (безмитних магазинах), у відповідності до порядку, встановле­ного Кабінетом Міністрів України;

• надання транспортних послуг для перевезення пасажирів та ванта­жів за межами митного кордону України, а саме:

- від пункту за межами Державного кордону України до пункту проведення мит­них процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці);

- від пункту проведення митних процедур з випуску па­сажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами Державного кордо­ну України;

- між пунктами поза межами митного кордону України.

У випадку, коли надання транспортних послуг, що визначені час­тиною першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій із транспортними квитками, проїзними документами, укладання угод або рахунків на транспортуван­ня пасажирів чи вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою 17%.

Операції з надання послуг платником податку, що пов'язані з пе­ревезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються по ставці 17%, яка повинна включатися у вартість послуг на транзит;

• продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за винят­ком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу, підприємствами, які засновані Українським товариством глухих і майно яких є їх повною власністю, іншим платникам податків. Зазначена норма поширюється тільки на підприємства, де кількість працюючих інвалідів за минулий звітний рік становить не менше 50% загальної кількості працюючих, а фонд їх оплати праці за той само період становить не менше 40% суми загальних виплат на оплату праці, що включається до складу валових витрат;

• продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими підприємствами — товаровиробниками всіх форм власності та господарювання;

• інші операції з продажу товарів та наданню послуг.

Не дозволяється застосування нульової ставки податку до опера­цій з вивезення (експорту) товарів (робіт і послуг) у разі, коли такі операції звільнені від оподаткування на митній території України.

У випадках, що виключають застосування нульової ставки для розрахунку податку на додану вартість до бази оподаткування, засто­совується ставка 17% і розрахована сума податку включається до ціни товарів (робіт, послуг), що продаються. Для визначення суми ПДВ (ΣПДВ) застосо­вується така формула:

ΣПДВ= ,

де БО — база оподаткування; 17— ставка податку.

Підрахована за наведеною формулою сума ПДВ додається до віль­ної (регульованої) ціни, в результаті чого утворюється ціна продажу.

У всіх випадках продажу продукції, товарів, послуг продавець — платник податку на додану вартість — виписує установленої форми податкову накладну в двох примірниках із зазначенням у ній назви подавця — платника податку, покупця, найменування, кількості та вартості товару, що продається, послуг без ПДВ, суми ПДВ і загаль­ної суми коштів, які підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Фор­ма Цієї накладної наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1