6.3. Місцеві збори

Ринковий збір — це плата за право займання місця для торгівлі на ринках і павільйонах усіх форм власності, на критих і відкритих столах, майданчиках, з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм влас­ності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи й фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську та промислову продукцію та інші товари на ринках.

Об'єктом оподаткування є торгові місця. Ринковий збір справля­ється за кожний день торгівлі.

Ставки ринкового збору встановлюються за кожне торговельне місце й не повинні перевищувати 20% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і трьох неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян для юридичних осіб. Ставки можуть бути диференційовані залежно від району розміщення ринку, виду про­дукції, що продається тощо.

Сума платежу визначається співробітниками ринку множенням встановленої ставки на кількість торгових місць, які зайняті торгов­цем.

Сплата ринкового збору здійснюється до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі отриманого касового чека про його сплату торговцю надається місце для торгівлі.

Кошти, які надійшли від ринкового збору, адміністрацією рин­ку перераховуються до місцевого бюджету щомісяця, в строк до 20 числа.

Сплачена юридичними особами сума ринкового збору відноситься до витрат виробництва. Фізичні особи сплачують ринковий збір за рахунок власних доходів.

Відповідальність за правильність нарахування і своєчасність пере­рахування до бюджету ринкового збору несе адміністрація ринку. Так, за несвоєчасне перерахування ринкового збору до місцевого бюджету з платника стягується пеня у розмірі 0,3% суми недоїмки за кожний день прострочення.

У разі виявлення на ринку під час проведення контрольної пе­ревірки працівниками органів Державної податкової служби тор­говців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з них стягується штраф еквівалентний 10 розмірам ринкового збору.

У разі виявлення у торговців неналежно оформлених з вини адмі­ністрації ринку касових чеків про сплату ринкового збору адмініст­рація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентний 20 розмірам ринкового збору.

Не справляється ринковий збір з підприємств торгівлі, громад­ського харчування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (ма­газинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торго­вельно-закупівельних підрозділів ринку, незалежно від займаного місця.

Збір за припаркування автотранспорту — це збір, який стягу­ється з власників автотранспорту — юридичних і фізичних осіб — за припаркування автомобілів у спеціально обладнаних чи відведених Для цього місцях.

Платниками збору виступають водії, які припарковують свої автотранспортні засоби в спеціально обладнаних чи відведених для цього місцях.

Збір стягується за ставками, встановленими місцевими органами влади, з розрахунку за 1 годину стоянки (парковки) автомобіля в місцях припаркування. Граничні розміри ставок не повинні переви­щувати 3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — у спе­ціально обладнаних місцях і 1% — у відведених місцях за 1 годину стоянки (парковки) автомобіля.

Стягування збору проводиться особами, уповноваженими відпо­відним органом місцевого самоврядування.

Збір сплачують водії автомобілів готівкою особам, які стягують ці платежі. На підтвердження сплаченого збору водій отримує відповід­ний документ.

Власники автостоянок чи відведених для стоянок автомобілів місць щомісяця перераховують зібрані платежі до місцевого бюджету до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Відповідальність за повноту стягнення збору за припаркування ав­тотранспорту й своєчасність перерахування його до бюджету несуть власники автостоянок і відведених для автостоянок місць відповідно до законодавства України.

Збір за право використання місцевої символіки — це збір з юри­дичних і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності за використання місцевої символіки під час виробництва та реалізації продукції, надання робіт, послуг.

Стягується збір з юридичних і фізичних осіб — суб'єктів підпри­ємницької діяльності, які використовують місцеву символіку в ко­мерційних цілях.

Об'єктом обкладання збором виступає вартість виробленої продук­ції, наданих робіт, послуг із використанням місцевої символіки.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста, зобра­ження архітектурних і історичних пам'яток і т. д.) видається органа­ми місцевого самоврядування терміном на один рік. Вони й встанов­люють розмір збору.

Граничний розмір збору за право використання місцевої символіки на один рік не повинен перевищувати: з юридичних осіб — 0,1 % вартості об’єкта оподаткування з юридичних осі , а з фізичних осіб — під­приємців — 5 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Стягування збору за право використання місцевої символіки про­водиться щорічно під час видачі дозволу й у випадку продовження терміну його дії. Стягувана сума збору вноситься до місцевого бюд­жету у встановлені строки.

За використання місцевої символіки без дозволу з винних стягується штраф у розмірі 0,5% вартості реалізованої продукції, викона­них робіт, наданих послуг із використанням місцевої символіки.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі й сфери послуг — це плата суб'єктів торгівлі за видачу їм дозволу на торгівлю в спеціально призначених для цього місцях.

Платниками цього збору виступають юридичні особи всіх форм власності, а також фізичні особи, які отримали дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі сільськогосподарською продукцією і промисловими товарами.

Ставки збору залежать від площі торговельного місця, його тери­торіального розміщення, виду продукції (товарів), які продаються, і встановлюються місцевими органами влади в розмірі від 10 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік — для суб'єк­тів, які постійно здійснюють торгівлю, і від 0,5 до 3,0 неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян за разове (на одну добу) здійснен­ня торгівлі.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі сплачуєть­ся до місцевого бюджету, і відноситься юридичними особами — плат­никами цього збору — на собівартість продукції, а фізичними особа­ми він сплачується за рахунок власних доходів.

Відповідальність за правильність нарахування та цілісність спла­ти збору до бюджету несуть уповноважені організації чи посадові особи, яким доручено видавати дозвіл на розміщення об'єктів тор­гівлі.

Збір за проїзд по території Автономної Республіки Крим і при­кордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, — це збір, який стягується з юридичних осіб, громадян України та інших дер­жав за проїзд територією Криму і прикордонних областей автотранс­порту, що прямує за кордон. Платниками цього виду податку виступають водії транспортних засобів.

Стягування збору здійснюється за встановленими ставками залеж­но від виду транспортного засобу й об'єму його циліндрів двигуна. Так, для легкових автомобілів ставки встановлюються в розмірі від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для вантаж­них автомобілів — у розмірі від 3 до 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збір стягується органами внутрішніх справ України на контроль­но-перепускних пунктах одноразово при перетині кордону в одному напрямку та виключає його сплату при поверненні. Зібрані кошти перераховуються на рахунок місцевого бюджету.

Від сплати збору звільняються:

• спортсмени, які від’їжджають на міжнародні змагання;

• громадяни, які від'їжджають з метою участі в культурному обміні, на лікування, оздоровлення дітей і за телеграмою на поховання близьких родичів.