50.Економічна думка України кінця хіх – початку хх сторіччя. Погляди м.І. Туган-Барановського.

Период, который прошла украинская экономическая наука на изломе эпох ХІХ и ХХ столетия оказался чрезвычайно плодотворным. Во многом этому способствовало бурное развитие общественных мировых процессов, как начало подрыва стоимостных форм в развитых странах мира, и укрепления рыночных (экономических) отношений в украинском обществе того времени.

В начале ХХ столетие и до Российской Октябрьской революции 1917 года все существующие экономические направления в Украине условно можно свести к трём.

Первое – развивалось в русле маржинального подхода.

Второе направление представляли попытки разработки социалистической доктрины, на основе учения марксизма.

Третье – имело целью создание условий для ассоциации частной собственности и предпринимательства с государственным регулированием на началах учения немецкой исторической школы. Михаил Иванович Туган-Барановский. Главными достижениями этого экономиста является широкий охват экономических проблем поставленных тремя направлениями экономической мысли в трудах маржинального, марксистского и исторической школы Германии. Он показал, что теория предельной полезности не противоречит трудовой теории Д.Рикардо и К.Маркса и является синтезом.

На основе огромного статистического материала экономики Англии он показал ограниченность тогда существующих попыток объяснить причины экономических кризисов. По его мнению, экономические кризисы наступают в связи с излишними инвестициями. Учёный осуществил выход экономической науки из проблем микро- на проблемы макроэкономики. Взяв за основу марксистский подход, он внёс в него существенные коррективы. Так, в анализе экономических кризисов и конъюнктуры рынка он на двадцать лет опередил открытие Дж.М.Кейнса в анализе макроэкономических закономерностей. В конце жизни учёный огромное внимание уделил проблемам возникновения нового социалистического общества, разработав концепцию кооперации.

1.Предмет історії економічної думки.

2.Метод дослідження в історії економічної думки.

3.Періодизація історії економічної думки.

4.Особливості формування економічних поглядів в країнах стародавнього світу.

5.Економічні погляди Стародавнього Китаю. Конфуцій (551-479 до н.е.)та конфуціанство. Легізм, Шан Ян (390-339 до н.е.) Трактат "Гуань-цзи" (ІV в. до н.е.).

6.Економічна думка Стародавньої Греції. Ксенофонт (430-355/4 до н.е.), Платон (427-347 до н.е.), Аристотель (384-322 до н.е.).

7.Економічні погляди Стародавнього Риму. Катон (234-149 р.р. до н.е.), Тиберій (163-132 р.р. до н.е.) та Гай (153-121 р.р. до н.е.) Гракхи, Варрон (116-27 р.р до н.е.), Колумелла (І ст. н.е.)

8.Особливості формування економічних поглядів в період середньовіччя.

9.Економічні ідеї феодалізму в арабських країнах. Ібн Хальдун (1332-1406).

10.Економічні погляди середньовіччя. Вчення каноністів про „справедливу ціну”. Фома Аквінський (1225-1274).

11.Ранній меркантилізм. Теорія грошового балансу. В.Стаффорд, Г.Скаруффі.

12. Пізній меркантилізм. Теорія торгового балансу. Т. Мен, Ж. Кольбер,

А. Монкретьєн.

13.В.Петті (1623-1687) – засновник англійської класичної політичної економії. Спроби аналізу цінності, зарплати, ренти, ціни землі.

14.Французьке відгалуження класичної політекономії. П.Буагільбер (1646-1714). Аналіз економічного стану Франції та проект його реформування. Погляди на вартість і гроші. Висловлювання щодо дії ринкового механізму та функціонування економічної системи.

15.Економічні погляди Р. Кантільона (1680-1734). Перший погляд на оборот суспільного капіталу та підприємництво.

16.Історичні умови виникнення фізіократизму та його наукові здобутки. Метод дослідження. Принцип “Laissez faire, laissez passer”. Аналіз капіталу. Аналіз чистого продукту (доходів, продуктивної та непродуктивної праці та класової структури суспільства).

17.Вчення Ф.Кене (1694-1774) про суспільне відтворення. «Економічна таблиця» (1758) та її місце в історії економічної думки.

18. Подальше поглиблення вчення фізіократів у працях А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781). Класова структура суспільства. Закон спадної родючості. Вчення про утворення середньої норми прибутку.

19.А.Сміт (1723-1790) – засновник економічної науки. Вчення про багатство нації та обставини, які його визначають. Структура праці “Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776 р.)

20.А. Сміт (1723-1790) про розподіл праці, причини виникнення та його обмеження, про походження грошей.

21.Вчення А. Сміта (1723-1790) про дійсну і номінальну ціну товару.

22.А. Сміт (1723-1790) про складові частини ціни товару. «Догма» Сміта. Фактори, що визначають рівень зарплати, прибутку, ренти. Про природну і ринкову ціну товарів.

23. А. Сміт (1723-1790) про капітал, його нагромадження та застосування. Вчення про продуктивну та непродуктивну працю.

24.Д.Рікардо (1772-1823) – економіст епохи промислового перевороту. Його праця “Початки політичної економії та оподаткування” (1817). Визначення предмету та методу економічної науки. Вчення про вартість.

25.Вчення Д.Рікардо (1772-1823) про земельну ренту, заробітну платню та прибуток.

26.Наукові здобутки Т. Мальтуса. Закон народонаселення. Розвиток вчення про ренту. Перше прогнозування економічних криз.

27.Наукові здобутки Ж.Б.Сея (1776-1832). Теорія трьох факторів виробництва. Закон ринків.

28.Дж. Ст. Мілль (1806–1873) – систематизатор та класифікатор вчення класичної школи. Закони виробництва та розподілу. Шляхи реформування суспільства.

29.Зародження системи національної політичної економії в Німеччині (Ф. Ліст). Основні розбіжності між класичною політекономією та історичною школою. Етапи розвитку та основні положення.

30.Третя хвиля історичної школи. Вернер Зомбарт (1863-1941), Макс Вебер (1864-1920).

31.Розробка нових методологічних принципів аналізу економічних явищ. К.Маркс (1818-1883) та Ф.Енгельс (1820-1895). «Капітал» К. Маркса як наукове відображення руху капіталістичної системи. Теорія додаткової вартості.

32.Витоки маржиналізму. Закони Г. фон Госсена (1810-1859). О. Курно (1801-1877) про попит, еластичність, загальну рівновагу. Й. Тюнен (1783-1850) про ефективну комбінацію виробничих факторів.

33.Маржиналізм. Предмет та метод дослідження. Загальна характеристика етапів його розвитку. У.Джевонс – представник англійської школи маржиналізму, його теоретичні здобутки.

34.К.Менгер (1840-1921) – засновник австрійської школи маржіналізму. Визначення цінності блага. Таблиця Менгера. Теорія вміщення. Подальший розвиток австрійської школи в працях Ф.Візера та О.Бем-Баверка.

35.Лозаннська школа маржіналізму. Теорія загальної рівноваги Л.Вальраса. Оптимум Парето.

36.Заснування кембриджської школи. «Принципи економікс» (1890) А. Маршалла (1842-1924). Нове визначення предмету економічної науки.

37.Розвиток А. Маршаллом (1842-1924) теорії попиту та пропозиції. Зрівноважена модель. Вплив фактору часу на рівноважну ціну.

38.Розвиток кембриджської школи в працях А. Пігу (1877–1959). Теорія суспільного добробуту. Зовнішні ефекти та проблема їх інтерналізації.

39.Історичні умови виникнення кейнсіанства. Праця Дж. М. Кейнса (1883–1946) «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» (1936). Критика постулатів класичної школи.

40.Задані, залежні і незалежні величини в моделі Дж. М. Кейнса (1883-1946). Теорія ефективного попиту.

41.Соціалізація інвестицій і теорія зайнятості Дж. М. Кейнса (1883-1946). Теорія мультиплікатора. Рекомендації щодо державного регулювання економіки.

42.Критика кейнсіанства та наступ консерватизму. Нова австрійська школа: Ф. Хайек (1899 – 1992), Л. Мізес (1881 – 1973).

43.Причини виникнення монетаризму у 70-х р.р. ХХ ст. М.Фрідмен (1912 – 2006). Кількісне рівняння грошей. Монетарне правило щодо державного регулювання.

44.Теорія «економіки пропозиції». Вплив фіскальної політики на ділову активність. Крива Лаффера.

45.Теорія «раціональних передбачень». Р. Лукас (1937). Теорія бізнес циклу.

46.Теорія соціального ринкового господарства. Реформи Л. Ерхарда.

47. Основні напрямки раннього інституціоналізму (перша третина ХХ ст.) та його засновники: Т. Веблен (1857 – 1929), Дж. Коммонс (1862 – 1945), В. Мітчелл (1874 – 1948).

48.«Нове індустріальне суспільство» Дж. К. Гелбрейта (1908 – 2008). Ринкова та планова системи. Сучасна корпорація. Теорія конвергенції.

49.Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження. Теорія фірми та трансакційні витрати. Теорема Р. Коуза (1910).

50.Економічна думка України кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя. Погляди М.І. Туган-Барановського.