- •Фізичні:
- •Технологічні: здатність піддаватись певним методам обробки.
- •Перетворення у твердому стані (вторинна кристалізація).
- •Порівнюючи між собою перетворення у точках с і s діаграми, можна відмітити наступне:
- •Виробництво сталі
- •За способом виготовлення:
- •Маркування сталей.
- •Сплави на основі міді
- •Легкі сплави Сплави на алюмінієвій основі
- •Сплави на алюмінієвій основі
- •Магній та його сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Титан та його сплави
- •Основи термічної обробки сталей
- •Перетворення в сталі при нагріванні.
- •Перетворення в сталі при охолодженні.
- •Узагальнення
- •Властивості структурних складових, що виникають при охолодженні сталі.
- •Відпалювання.
- •Нормалізація
- •Гартування
- •Способи гартування
- •Відпускання
- •Хіміко-термічна обробка сталі
- •Суть і види корозії металів
- •Методи захисту металів від корозії
- •Литво в разові форми.
- •Литво у багаторазові форми
- •Обробка металів тиском.
- •Фізична сутність пластичної деформації.
- •Нагрівання металу.
- •Види обробки тиском
- •Основні види прокату
- •Устаткування і електроди для ручного дугового зварювання
- •Ручне дугове зварювання.
- •Електрошлакове зварювання
- •Інші способи зварювання плавленням. Дугове зварювання в середовищі захисного газу.
- •Плазмове зварювання.
- •Газове зварювання.
- •Зварюванні під водою.
- •Зварювання лазером.
- •Способи зварювання тиском.
- •Наплавлення.
- •Різання.
- •Контроль якості зварювання.
- •Стандартизація
- •Допуски, посадки та технічні вимірювання Основні поняття Поверхні, їх розміри, відхилення і допуски
- •Графічне зображення допусків і відхилень
- •Одиниця допуску і поняття про квалітет
- •Допуски однакових розмірів в різних квалітетах різні, тому що залежать від числа одиниць допуску а, тобто квалітети визначають точність однакових номінальних розмірів.
- •Загальні відомості про посадки
- •Посадки в системі отвору і в системі валу
- •Матеріали для виготовлення деяких деталей:
Нагрівання металу.
При нагріванні наклепаного металу його структура з нестійкого стану переходить поступово у стійку рівновісну. При цьому розрізняють:
поворот (возврат) – часткове зняття викривлень кристалічної решітки, зменшення твердості, міцності, підвищення пластичності. У сталей поворот відбувається при температурі 200-3000С.
рекристалізація відбувається при подальшому підвищенні температури. Це – виникнення нових зерен за рахунок наклепаних, відновлення пластичності металу. Температура, при якій починають утворюватись нові зерна, називається температурою рекристалізації. Тр=0,4Тпл (за Кельвіном). Температура рекристалізації для деяких металів: Fe - 4500C, Cu – 2800C, Al – 1000C, Zn – 00C, Sn - -800C, Pb - -300C.
При температурі рекристалізації лише зменшується наклеп і рекристалізація йде дуже повільно. Для прискорення рекристалізації необхідна більша температура. Наведені темпи рекристалізації показують, що метали з низькою температурою плавлення не можуть наклепуватись при кімнатній температурі. Якщо ці метали обробляти при кімнатній температурі, то наклеп швидко зничтожується без нагріву.
При підвищенні температури пластичність металу зростає, а міцність і опір деформації зменшуються. Але у вуглецевих сталей в діапазоні температур 1000 – 3000С міцність підвищується, а пластичність зменшується. Ця зона має назву „зона синьоломкості”.
Чим більше нагріта сталь, тим менше зусилля потрібно витратити на деформацію. Тому нагрів сталі перед деформуванням повинен бути достатньо високим. Але не можна допускати перепалу, що відбувається при нагріві до температури, близької до лінії солідуса. Це – невиправний брак.
Нижче зони перепалу лежить зона перегріву, котрий характеризується різким ростом зерен аустеніту (крупнозерниста структура) охолодженої сталі. Такий метал теж є браком, але його можна виправити відпалюванням.
В результаті нагрівання на поверхні металу утворюється окаліна (окисли заліза). Угар металу при нагріві у полуменевих печах становить 2,5 – 3% і 1,5% при кожному підігріві. Крім того, відбувається вигоряння вуглецю з поверхні заготовки, тому поверхневі шари підлягають видаленню (зрізанню).
Нагрів заготовок в печах повинен відбуватися рівномірно для запобігання розтріскуванню. Для визначення часу нагріву використовують емпірічні формули, які враховують кількість легуючих елементів, розміри деталі, спосіб їх укладання в печі.
Гаряча обробка тиском знижує або знищує пороки литого металу: при деформуванні пори, газові бульбашки і порожнечі заварюються, метал ущільнюється; внаслідок дифузії відбувається часткове вирівнювання хімічного складу металу. Правильний вибір температур при обробці сприяє подрібненню структури, як при відпалюванні.
Метали і сплави перед обробкою тиском нагрівають до певної температури, яку називають температурою початку гарячої обробки тиском. Однак, в процесі обробки температура металу знижується. Мінімальна температура, при якій можна проводити обробку, називається температурою закінчення обробки. Область температур між початком і закінченням обробки, в якій металу властива максимальна пластичність, мінімальна схильність до росту зерен і найменший опір деформації, називається температурним інтервалом гарячої обробки тиском.