4. Принципи міжнародних систем якості.

Комплекс ІСО-9000 складається з 7 стандартів, сфуппірованних від загальних до приватних на основі системного підходу. Вони регламентують вимоги до якості по всіх стадіях життєвого циклу продукції.

Концептуальною основою ІСО-9000 є організація процесів формування, створення, забезпечення і поліпшення якості продукції під керівництвом спеціального відповідального за нього особи.

Стандарти ІСО-9000 покликані створити умови для постійного вдосконалення технологічних процесів і випускалася з їх допомогою продукції, зокрема:

• запобігання випуску та виключення попадання неякісної продукції

до споживача;

• створення умов постійного підвищення якості товарів і послуг, що задовольняють поточні та перспективні потреби людей;

• забезпечення відповідальності за це конкретних керівників та персоналу фірм як виробників, так і постачальників;

• сертифікації систем якості на підприємстві;

• оцінки постачальників.

Система ІСО-9000 включає:

по-перше, загальні (базові) стандарти, що описують вимоги до якості,

відповідно до яких будь-яка продукція повинна відповідати:

• потреб суспільства та своїм призначенням;

• сертифікатам і технічним умовам виробництва та експлуатації;

• законодавчим та іншим обов'язковим вимогам;

• завданням охорони навколишнього середовища;

• умов економічності, вигідності, прийнятності за ціною;

по-друге, стандарти базових характеристик якості, що враховують вимоги, що пред'являються попитом, конструкцією, завданнями забезпечення надійності, конкурентоспроможності, здійснення аудиту та ін.;

по-третє, методичні рекомендації з управління якістю (плани та програми, способи розподілу персональної відповідальності).

На основі стандартів ІСО-9000 стали створюватися системи управління якістю продукції, елементами яких є:

1. Загальнофірмові політика в області якості, що регламентує:

• вимоги до нього стосовно до різних сфер і об'єктів (продукції, діяльності, спеціальним профамми та ін);

• вироблення і здійснення стратегій досягнення якості;

• області відповідальності різних осіб (контролюючих та керуючих якістю, що відповідають за його систематичне підвищення і зниження витрат);

• шляхом створення відповідних організаційних структур.

2. Методичні матеріали, що визначають набір заходів та технологій, що забезпечують якість.

3. Робочі інструкції, правила дій, процедури.

У рамках системи виділяють стратегічне та оперативне управління якістю.

Стратегічне управління здійснюється відповідно до стандарту ІСО-9000 ( «Загальне керівництво якістю») і полягає у визначенні політики і відповідальності в сфері якості, цілей, планування (наприклад, створення профамм якості - документів, що регламентують конкретні заходи в галузі його досягнення).

Оперативне управління якістю передбачає контроль над дотриманням вимог до нього, організацією праці, усунення причин незадовільного функціонування організації в цих сферах, регулювання відповідних витрат.

У результаті споживачі завжди отримують продукцію, що цікавить їх якості,

а організація підвищує ефективність використання ресурсів.

Слабкою стороною системи є недостатня орієнтація на економічність

та ігнорування проблеми своєчасності поставок.

У 1990-і рр. посилився вплив суспільства на підприємство, а останнє стало більше враховувати соціальні інтереси. У результаті з'явилася система стандартів ІСО-14000, що відображає вимоги до системи управління з боку охорони навколишнього середовища ( «Екологія якості») та безпеки продукції. У 2000 р. введені нові стандарти ІСО, які грунтуються на наступних принципах:

• орієнтація на споживача;

• підвищення ролі керівника у забезпеченні якості;

• залучення працівників у боротьбу за якість, його постійне поліпшення;

• системність і процесний підхід до управління якістю;

• підтримку взаємовигідних відносин з постачальниками.