6.1 Стаціонарні і нестаціонарні явища переносу в газах. Дифузія. Внутрішне тертя. Теплопровідність.

Явище перенесення – це група явищ, при яких відбувазться необоротне перенесення маси (дифуія), Т-ри її (теплопровідність), імпульсу (внутр тертя), здійснюване міграціє молекул. Рів-ня явищі переносу: A=С·S·t·(B/x), де С – коефіцієнт (дифузії, внутр терті, теплопровідності відповідно); A-перенесена маса, S-площа кріз якого відбувається перенесення; t-час перенесення; B/x- градієнт темпера-ри. Коеф C при дифузії в газах: D=u·/3, [м²/с] Коеф D показує масу речовину, що переноситься на площу S за одиницю часом, при одиницьому градієнта чустини, u-середня швидкість молекул, -сер довжина вільного пробігу. При внутрішньому терті коеф С= u/3 [Па·с]. При теплопровідності коеф С=uС_v/3 [Вт/м·К], фіз зміс коеф теплопровід кі-сть тепла яка перенесеться через одиницю площу за одиницю часу при одиночному градієнті температурі. Якщо в газі виникає деяка різниця концентрацій молекул у суміжних областях, то в результаті теплового руху молекул відбувається вирівнювання концентрацій. Це є процес дифузії. Теплопровідність-здійснюється при умові наявності різниці температур. Внутр тертя – відношення сил тертя між шарами газу.

6.2 Електростатичний потенціал. Енергія електронного поля.

. Потенціалом ел поля наз – віднош потенц енергії заряду до вел цього заряду:  = W/q. Потенціал чисельно = роботі сили поля, яку потрібно виконати, щоб перемістити одиничний позитивний заряд з деякої точки в нескінченість. Ел. поле – це вид матерії, що існує в просторі навколо будь-яко рухомого або нерухомого заряду, за допомогою якого взаємодіють ел заряди. Ел поле нерухомих ел зарядів наз електростатичним. Робота переміщення заряду з однієї точки ел.стат поля в іншу незалежить від форми траекторії, по яким він переміщується, а зад від потенціала початкової і кінцевої точки поля. Пот елктростатичного поля створена зарядом q :  = q/4_r, r-відстань між зарядами. Енрг. Електростатичного поля для будь-якого зарядженого конденсатора W=CU²/2=qU/2=q²/2C. Енер ел.стат поля зарядженого провідника W=q/2, потенціал.

6.3. Будова атомного ядра. Ізотопи. Ізобари. Ізомери. Масспектрографія.

У 1932р Іваненко і Гейзенберг незалежно від одного запропонували протонно-нейтронно модель будови атома ядра. Ядро атома складається з Z протонів і N нейтронів, які наз нуклонами. Загальна кі-сть нуклонів у ядрі A=Z A-масове число, що = кі-сті нуклонів у ядрі. Z-зарядове число, яке є порядковим номером елемента, і- кі-сть протонів у ядрі; N=A – Z –кі-сть нейтронів. Ядро позная: _Z^AX. Протон-це позитивно заряджена елементарна частинка, познач ₁¹p=₁¹H, тобто протон є ядром легкого водню. Резерфорд експериментально довів, що протон є складовим частинкам ядер, провівши таку ядерну реакцію: ¹⁴₇N+⁴₂He¹⁷₈O+₁¹H. Нейтрон – це незаряджена елемен частинка. Ізотопи – це ядра атома одно й того ж хім елемента і мають одинакове зарядове чисдло Z, відрізняються масовими числами, тобто містять одинакову кі-сть протонів і різну кі-сть нейтронів. Наприклад водень має 3 ізотопи: ₁¹H-протон, ₁²H-деітнрій, ₁³H-трітій. Уран має 12 ізотопів. Ізотопи поділяються на радіоактивні Z>83 (які з часомперетворюются в ядра атомів інших елементів) та стабільні Z<83( є незмінними, існують як завгодно довго). Ізомери: – 1. хім сполуки однакового складу і молекулярної ваги, але відмінні своєю будовою та фіз-хім властивостями. – 2. ядра атомів, які складаються однакових нуклонів, мають різні види радіоактивності.

БІЛЕТ 7