2. Електрорушійна сила. Контактна різниця потенціалів. Термоелектрика.

ЕРС-хар-зує джерело енероії неелектростатичної природи, ввімкнене в коло. Призначення такого джерела – забезпечує рух носіїв струму від точки кола з найнищим потенціалом до точки з найвищим його значенням. Джерело ЕРС бере енергію по за колом, утворює додаткове поле, яке забезпечує замкнений рух зарядіва у колі. Джерело ЕРС виз-ється неспектроскопічних сил, яка витрачається на обнечення одиниці ел-ного заряду один раз по замкненому колу. Джерела ЕРС: зміна маг потоків у контурі, дифузія іонів в електролітах. Онтактні різ потенціалів-різ ел-них потенціалів , яка виникає при контакті металів або напівпровідників. КРП зал-ть від різниці потенціалів виходу ₁ і ₂ контактуючих матеріалів, абсолютної Т-ри контакту, відмінності концентрації ел-нів у них: ₁-₂+kT/e ·ln(n₂/n₁), л-стал Больц-а. КРП відкрив Вольт і становив такі закони: КРП залежить від природи контактуючих металів і Т-ри спаю. КРП на кінцях ланцюжка різнорідних металів не залежить від природи проміжних ланок і визн тільки крайними металами. КРП складеної із числа ел-них провідників, які знах прит однаковій Т-рі = 0. Якщо Т-ра контактів неоднаково то повна ЕРС вже не =0 при замиканні кола в ній появ струм. Це явище наз термоелектрика.

3. Основні ядерні реакції: розщеплення ядер зарядженими частинками та нейтронами. Ядерний фотоефект. Поділ ядер. Штучна радіоактивність.

Ядерними ре-ми наз: перетворення атоми ядер в результаті взаємодії іх з іншими ядрами або елементарними частинками, якщо вони наближаються на відстань дії ядерних сил (2·10^-15м). Я-на ре-ція поділу полягає у захопленні важкими ядром нейтрона з наступним поділом на приблизно однакові частини. Перше таку ядерну реакцію реалізували Ган і ? на ядрах ²³⁵U під впливом теплових (повільних) нейтронів. Типовим прикладом ядерних реакцій: ²³⁵U+₀¹n  ²³⁶U ^_Ba + ⁹⁴₃₆Kr+3 ¹n. Для поділу ядер драну-235 потрібні повільні електрони енергією 0,025 еВ, а виділені під час реакції 2-3 нейтрони є швидкими( їхні енергії перевищ 1 МеВ). При взаємодії ядер з налітаючими  - квантами проход фотоядерна реакція (ядерний фотоефект). Види цієї реакції6 випускання ядром протона, нейтрона, а також поділ ядер фоторозщеплення нейтрона. Ядер фотоефект пояснюється з допом представлення про складове ядро, збудженим  - кванта. В цій реакції найбільш імовірний випускнення нейтрона. Осн типи яд реак: а) реакція розпаду ²³⁸U,  розпад. б) р-ція захоплення протона n. в) р-ція змиття ²₁H + ²₁H ₂⁴He+h ²₁X + ³₁Y ₂⁴He+¹₀n+h г) Реакція заміщення.

БІЛЕТ 4

4.1. Число зіткненнь, ефетивний переріз та довжина вільного пробігу молекул.

Відстань, яку пролітає молекула між двома послідовними зіткненнями наз. довж. відьного пробігу. Середня ДВП <l> = <v>/z=1/(2)^1/2d²n_o, ,<v>-серед арифметична швидкість молекул, z-сер число зіткненнь за одиницю часу, d-ефект діаметр молекул, n_o-число молекул в одиниці обємі. . v= l_i/t_i; z=1/; -сер час між двома чіткненнями t_i/N. Якщо з деякого джерела частинок вириваються молекули і здопомогою діафрагми утворюєтьс япучок молекул, то справедливий закон розподілу вільних пробігів: N=N_oexp(-x/<l>) N-число молекул у пучкі, які пройшли зіткнень відстань х. N_о –число мол-кул в пучкові при х=0 на виході з діафрагми.

4.2. Закон взаємодіїв струмів. Магнітне поле струму. Дія магнітного поля на провідник з струмом. Сила Лоренца. Потенціальні поля.

З-н Кулона – з-н взаємодії статистичних точкових ел. зарядів: сила взаємодії 2-х точкових зарядів q₁ i q₂ пропорційна добутку зарядів і обер пропор кв відстані r між ними і напрямлена по прямій яке сполучає заряди: F=q₁·q₂/4_or². _o-діелектрична стала. Магю поле –поле яка дії на рухомі ел-ні заряди і об’єкти з влістивим їм маг-ним моментом. Зміна напрямку струму вмкликає, зміну напрямку маг поля. Звязок між ними можна визначити, скористаючи правилом свердлика (Максвела) якщо вкручувати свердлика так, щоб його поступальний рух співпадав напрямком струму в провіднику то напрям обертання його рукояткивкаже напрям силових ліній маг поля. Напруж маг поля в любій точці пропор струму в провіднику. На прямолінійну ділянкупровідника зі струмом поміщеного в маг поле, діє сила перпендик напряму струму і напруж маг поля. Якщо провідник з струмом розміщений вздовж поля згідно з-ну Ампера на прямолінійні провід l по якому тече струм І в поле напруженості діє сила: F=kH·I·l·sin. Сила яка діє на рухому частинку у маг полі наз сил Лоренца: F=qvBsin. Напрям сили Лоренца можна знайти якщо скорист прав лівої руки, розмістимо лів руку, так, щоб вектор B був направлений в ладоню, а витягнуті пальці показували напрям вектора швидкості тоді заменшений великий палець вкаже напрям сили, яке діє на позитивний заряд. Сила Лор-а направлена перпен до вектора маг індукції B та швидкості v, тому вона не здіснює роботу. Потенц поле-поле точки якоге хар. потенц ф-єю П(x,y,z,t) або пот енергією U.У стаціонарні пот полі сили, що діють на частинку=градієнту пот енергії взятого протилеж знаком: F = - grad U.