3.Енергія зв’язку частинок у ядрі . Дефект маси ядра. Ядерні сили та їх основні властивості.

Нуклони в атомному ядрі пов’язані між собою ядерними силами: тому, щоб розділити ядро на окремі протони і нейтрони, треба затратити велику енергію. Ця енергія називається енергією зв’язку ядра. Така сама за величиною енергія вивільняється, якщо вільні протони і нейтрони об’єднуються і утворюють ядро. Отже згідно за спеціальною теорією відносності Ейнштейна маса атомного ядра має бути менша від суми мас вільних протонів і нейтронів з яких воно утворилося. Ця різниця мас ∆m яка відповідає енергії зв’язку ядра Е_зв , визначається співвідношенням Ейнштейна: Е_зв= Сλ. Маса спокою ядра М_я – завжди менша суми мас спокою складових його протонів і нейтронів. М_я < Zm_p+Nm_n . Цю різницю називають дефектом мас ∆М = Zm_p+Nm_n- М_я

Енергія зв’язку : ∆Е_зв= ∆Мс²=( Zm_p+Nm_n- М_я)с²

Чим більший дефект маси ядра, тим міцніше ядро, тим більше енергії потрібно для зруйнування ядра на окремі нуклони. Ен. зв ядра пропорційна дефекту маси ядра, який вимірюється в а о м при чому один а о м відповідає ен 8,31 Мев. Ядерні сили – сили квантово механічної природи, що діють в атомному ядрі між його складовими частинками нуклонами. Ядерні сили – проявлення сильних взаємодій, радіус їх дії 10^-13 см. Ядерні сили – побічний прояв обміну глюонами, яд сил не залежать від заряду нуклона і здатні до насичення.

БІЛЕТ 12

1.Динаміка точки. Закони Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння.

Основна задача динаміки – знаючи характер взаємодії, визначити кінематичні х-ки руху і навпаки.

I з-он Ньютона : існують такі інерціальні системи відліку відносно яких тіло, що рухається поступально зберігає свою швидкість сталою якщо на нього не діють інші тіла або їх дія скомпенсована.

II з-он : сила, що діє на тіло дорівнює добутку маси тіла на прискорення якого надає ця сила. F=ma

Якщо на тіло масою m одночасно діє кілька сил F1,F2… то другий з-он Н . F=ma, де - рівнодійна всіх сил.

III з-он Н. Два тіла діють одне на одне з силами які напрямлені вздовж однієї прямої, рівні за абсолютними величиними і протилежні за знаком: F₁₂=-F₂₁

З-он всесвітнього тяжіння . між двома тілами маси яких m₁ m₂ і знаходяться на відстані R один від одного діють сили взаємного притягання, напрямлені від одного тіла до другого.

2.Становлення і розвиток квантової теорії світла. З-ни теплового випромінювання.

Енергія любого виду ел маг випром в тому числі і світлового завжди склад із окремих порцій. Ці порції ен наз квантами випромінювання і фотонами. Ен фотона залеж від частоти випром Е=hν. Світлу як і всім іншим видам ел маг випром притаманна як хвильова так і корпускулярна властивість.

Фотоефект - це явище яке відбувається при освітленні світлом речовини і виходом ел з речовини. Фотоефект являється одним з проявів корпускулярної властивості світла. Вилітання електронів з освітлених тіл наз зовнішнім фотоефектом. З-ни зовнішнього фотоефекту:

1. число електронів звільнених світлом за одну сек. пямо пропорційна світловому потоку

2. найбільша швидкість вилітаючих ел не залежить від сили світла, а визначається частотою падаючого світла ця шв. визначається за р-ням Ейнштейна:

3. для кожної речовини існує певна частота нижче якої фотоефект не спостеріг. Ця частота наз червоною межею фотоефекту hνr=A.

Суть внутрішнього фотоефекту полягає в тому що при освітленні н/п і діелектрика від деяких атомів відриваються електрони які не виходять через поверхню тіла а залиш в середині нього.На явищі фотоефекту ґрунтується будова до фотоелементів, сонячних батарей.