1.Статичний метод у фізиці. Стат. Функції розподілу. Статичне середнє. Канонічний розподіл Гібса.

Статфізика - це розділ теорфізики в якому вивчаються специфічні закономірності системи, що складається з великої кількості мікрочастинок. Це фізика багаточастинкових систем, яка користується статичними методами дослідження. Математичну основу цих методів становить теорія ймовірностей. Головне завдання – полягає у визначенні макрохарактеру тих систем за власт. і поведінка їх складових мікрочастинок без врахування динаміки окремих частинок. Важливими поняттями статфізики є : імовірність, фазовий простір, ф-я розподілу.

Різні стани системи може здійснити з тою чи іншою імовірністю. Імовірність і-тового стану : ω_і=lim t_s/T; T пр ∞

t_i- час протягом якого система знаходиться в даному стані, протягом якого велося спостереження за системою

ф-я розподілу f (r,p,t = lim ∆N/∆V

Другий спосіб задання ф-ії розподілу за допомогою стат ансамбля ρ(p,g) = lim 1/N * ∆N/∆Г Статистичне середнє F=∫F (p,g)ρ(p,g) dpdg , відхилення f^t= lim 1/Т ∫ f (T) dt –середнє по часу.

Ергодична гіпотеза : середнє фіз.. величини по часу співпадають із стат ансамблем

Канонічним розподілом Гіпса назив.розподіл імовірностей Гіпса, тобто розподіл імовірностей різних можливих станів деякої квазі замкнутої сист.: ω (Е_і) =

ω (Е_і) – імовірність перебування сист.в стані з енергією Е_і

ω (Е_і) – кратність виродження;

Θ – стат.температура;

Фазовий інтеграл: ;

2.Дисперсія світла.Нормальна і аномальна дисперсія, методи її спостереження.Електронна теорія дисперсії.

Дисперсія світла – залежність оптичних хар. Речовини від частоти падаючого світла. Це головним чином дисперсії ∆n/∆ν показника заломлення n світла в речовині. При цьому вона називається нормальною, якщо із збільшенням частоти світла показник n збільшується, аномальною – коли зменшується. Нормальна дисп.спостерігається далеко від смуги поглинання, аномальна – на смугах. Дисперсія веде до розкладання білого світла прозорими призмами на кольоровий і частотний спектр. Дисперсія пояснюється поведінкою електронів в атомах речовини під дією елек.поля світлової хвилі, внутрішнього поля в цій речовині. Вимушені коливання електронів приводять до випромінювання ними вторинних світлових хвиль. Оскільки наведені дипольні моменти атомів залежать від частоти коливань електронів то відносна діелектрична проникність речовини ( а з нею і n) залежать від частоти світла. Накладання падаючої хвилі на елементарні веде до зміни фазової швидкості хвилі ( при нормальній дисперсії вона зростає із збільшенням довжини хвилі). Аномальна – коли із збільшенням частоти світлових хвиль показник заломлення зменшується.

Вперше аномальну дисперсію спостерігали під час проходження світла крізь пари йоду. Хід дисперсії dn/dt >0.

В електронній теорії дисперсії світла розв’язок задачі зводиться до знаходження зміщень в елктр. з масою m. у полі хв. з рівн. їхніх вимушених коливань mS = F_em-F_m+F, де F_em = lE₀sinωt – сила дії світла на електрони F_T=aS –сила опору електроном, що веде до затухання, F=-bS –квазіпружна сила, а,b – сталі.