Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань. Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

А1 =,> П1;

А2 =,> П2;

А3 =,> П3; А4 =,> П4.

3. Аналіз показників ліквідності

Основними показниками ліквідності є:

1. Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:

Кз.л. = (А1 + А2 + А3) / (П1 + П2). Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобовязання, підприємство вважається ліквідним. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності - цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси. Він обчислюється так:

Кш.л. = (А1 + А2) / (П1 +П2).

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

Кл.а. = А1 / (П1 + П2).

4. Коефіцієнт критичної ліквідності визначається за формулою:

(А1 + А2 + А3) - ВЗ / (П1 + П2).

де ВЗ - виробничі запаси.

Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно.

Ліквідність підприємств характеризує також показник маневреності власних оборотних коштів (капіталу, що функціонує). Він визначається як відношення грошових коштів до капіталу, що функціонує. Цей показник характеризує ту частину власних оборотних коштів, які перебувають у формі грошових коштів, що мають абсолютну ліквідність.

Для визначення індексу ліквідності виконують такий розрахунок.

Розрахунок індексу ліквідності

Індекс ліквідності визначається як:

Іпо графі 1 : Іпо графі 3 (днів).

Тема 6: Аналіз фінансової стійкості

1. Значення фінансової стійкості

Відповідно до підприємства як господарюючого суб'єкта існує:

внутрішня стійкість;

фінансова стійкість;

загальні стійкість

Внутрішня стійкість - це такий фінансовий стан підприємства, за якого забезпечується достатньо високий результат його функціонування.

Загальна стійкість відображає рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження коштів (доходів) над їх витрачанням (затратами).

Фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничої діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення.

Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі для діяльності господарюючого суб'єкта.

Надлишкова фінансова стійкість також негативно впливає на виробничо-торговельну діяльність, оскільки гальмує її розвиток, збільшуючи витрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

2. Аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості

Значення і сутність фінансової стійкості виявляються в її показниках.

У наукових роботах останніх часів учені-економісти виділяють абсолютний показник фінансової стійкості — наявність власних оборотних коштів. Цей показник розраховується як різниця між поточними активами і поточною (короткостроковою) кредиторською заборгованістю:

НВОК = ІІ р. АБ - IV р. ПБ, (3.1)

де II р. АБ — поточні (оборотні) активи, тобто підсумок II розділом активу балансу;

IV р. ПБ — поточна (короткострокова) кредиторська заборгованість (поточні зобов'язання), підсумок за IV розділом пасиву балансу.

Він визначає, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу або що залишається в обороті підприємства після повного погашення кредиторської заборгованості. Як показує практика, джерелами формування довгострокових активів є перманентний капітал (власний і довгострокові позикові кошти — довгострокові пасиви). Але трапляються випадки формування довгострокових активів за рахунок короткострокових кредитів. Поточні ж активи формуються за рахунок власного капіталу та короткострокових позикових коштів. Тому поточні активи — оборотний капітал (підсумок за розділом II активу балансу) можна поділити на дві частини:

змінну, сформовану за рахунок короткострокових зобов'язань підприємства;

постійну, сформовану за рахунок постійного капіталу.