2. Вибір ефективних схем внутрішньовиробничого руху матеріальних запасів та оптимізація маршрутів переміщення матеріальних запасів.

В основу організації внутрішньовиробничого транспорту покладається встановлення маршрутів міжцехових перевезень, основними видами яких є маятникові та кільцеві; які, у свою чергу, підрозділяються на променеві та зоно-кільцеві маршрути перевезень.

При маятниковій системі транспортний зв'язок між пунктами здійснюється за двома варіантами: а) в одному напрямку - з вантажем, в іншому — без нього; б) в обох напрямках з вантажем. Тривалість одного рейсу для маятникового маршруту розраховують за формулами:

Однобічний маршрут (t_мод):

,

Двобічний маршрут (t_мдв):

,

де t_зав,t_роз – час завантаження і розвантаження відповідно, год.;

L - відстань перевезення, км/год;

V - швидкість руху без вантажу, км/год.

V_ван - швидкість руху з вантажем, км/год.

Схема променевих маршрутів застосовується для доставки вантажів з одного пункту в декілька чи, навпаки, з декількох пунктів - в один (доставка готової продукції з кількох цехів).

Схема кільцевих зоно-кільцевих маршрутів забезпечує вантажне обслуговування декількох споживачів вантажів, розташованих в зоні цього кільця, за один рейс.

Тривалість одного рейсу для кільцевого маршруту t_кін розраховують за формулою :

де т — кількість розвантажувальних пунктів.

При розробці схем руху необхідно враховувати міжцехову кооперацію, можливість суміщення різних систем маршрутів з метою зменшення холостих пробігів.

Потребу в транспортних засобах періодичної дії N_T визначають за формулою:

де Q_T — вантажооборот, т;

t — час на один рейс, год;

q_T — паспортна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

k₁ — коефіцієнт вантажопідйомності транспортного засобу протягом доби;

k₂ — коефіцієнт використання робочого часу транспортним засобом протягом доби;

Т — час роботи транспорту протягом доби.

Потребу в транспортних засобах безперервної дії розраховують за формулою:

де П_Т – продуктивність транспортного засобу, т/;год.

k₃ – коефіцієнт використання робочого часу за зміну;

t₁ – час роботи транспорту за зміну, год.

3. Розрахунок необхідної для підприємства кількості транспортних засобів та їх продуктивності.

Необхідна кількість транспортних засобів N_TP розраховують за формулою:

де Q – вантажооборот за розрахунковий період, т;

T – транспортний цикл, що включає час на завантаження і розвантаження та час пробігу за маршрутом в обидва кінці, год.;

K_н – коефіцієнт нерівномірності потоків (затримки);

Q – номінальна вантажопідйомність транспортних засобів, т;

F – ефективний фонд часу роботи транспортних засобів, год.;

K_рем – коефіцієнт витрат часу на ремонт транспортних засобів;

K_вант - коефіцієнт використання вантажопідйомності.

Добову продуктивність транспортного засобу Р_доб розраховують за формулою:

де Q_доб - добовий вантажооборот,т;

n - кількість рейсів транспортного засобу за добу.

Транспортно-експедиційне обслуговування підприємства

Вирішуючи проблеми транспортування вантажів, промислові підприємства можуть за певних умов довірити частину своїх функцій спеціалізованим транспортним підприємствам. Спрямовуючи свої зусилля на основну діяльність, з метою підвищення її ефективності виробник згоден оплачувати висококваліфіковані послуги сторонніх фірм із виконання логістичних функцій. Привабливість транспортно-експедиційних послуг визначається тим, що кожному підприємству невигідно утримувати штат такої категорії працівників і відповідний парк транспортних засобів, які потребують спеціальних приміщень і ремонтної бази. Все це коштує досить дорого, а використовується, як правило, нераціонально. Спеціалізовані логістичні структури виконують необхідні роботи більш якісно, швидко та значно дешевше, оптимізуючи вантажні потоки та ефективно використовуючи наявні транспортні засоби.

До основних видів діяльності транспортно-експедиційних підприємств, насамперед, відносяться:

- складання заявок на перевезення вантажів;

- підготовка вантажів до транспортування;

- оформлення перевізних документів;

- маркування;

- завантаження продукції на рухомий склад;

- доставка вантажів;

- перевалка вантажів;

- здача-отримання вантажів;

- інформаційне обслуговування клієнтів про хід транспортування і т. ін.

Залежно від визначення сфери діяльності формуються концепції типу транспортно-експедиційного підприємства та організації й управління його діяльністю.