2. Розрахунок «критичного розміру» складу.

Критичним фактором економічності власного складу підприємства є стабільно високий оборот. На користь доцільності власного складу можна віднести постійний попит із насиченим ринком збуту на обслуговуваній території. На власних складах краще підтримувати умови зберігання та контролю за продукцією, коригувати стратегію збуту і підвищувати перелік пропонованих клієнту послуг.

І навпаки, перевагу необхідно віддати орендованим складам за наявності невеликої кількості збережуваних товарів. До вибору складів загального користування звертаються в тих випадках, коли підприємство входить у новий ринок, на якому рівень стабільності продажу невизначений або непостійний. Це стосується також товарів, на збут яких впливає сезонність попиту. Такі склади не потребують потужних капіталовкладень підприємства в розвиток складського господарства, скорочуються фінансові ризики від володіння своїми власними складами.

Розрахунок «критичного розміру» складу є спрощеним варіантом методики визначення «точки беззбитковості» складу, він передбачає можливість визначити доцільність зберігання товарів на власному чи чужому складі за умов оренди. Розрахунок спирається на визначення нижнього рівня прибутковості власного складу. Чим більше є в підприємства товарів, що підлягають зберіганню, тим рентабельнішим буде їх утримання на власному складі.

Логістичний процес на складі

Не дивлячись на автоматизацію й удосконалення складського устаткування, одними з найбільш витратних операцій у логістичній системі підприємства є складські операції з приймання, зберігання та відвантаження товарів.

Сукупність робіт, що виконуються на різних складах, приблизно однакова. Ці роботи визначаються такими основними складськими функціями як:

- сортування матеріальних запасів;

- тимчасове переміщення і зберігання матеріальних запасів;

- забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.

Сортувальна функція є найбільш важливою. Вона передбачає концентрацію товарів, їх відбір у певних пунктах та складську обробку, після чого новий асортимент товарів рухається далі, щоб розміститися на іншому рівні. Сортування визначається основною функцією в ланцюгу постачання і логістики. Воно включає наступні стадії:

- приймання різнорідних товарів та їх групування за певними ознаками;

- об'єднання аналогічних товарів, що надійшли з різних джерел;

- формування невеликих за розміром партій із запасу однотипних товарів;

- формування асортименту малих партій для відвантаження. Будь-який склад опрацьовує принаймні три види матеріальних потоків: вхідні, вихідні та внутрішні.

Вхідний матеріальний потік визначається такими логістичними операціями, як розвантаження, перевірка вантажу за якістю та кількістю.

Внутрішній матеріальний потік передбачає необхідність сортування вантажів, внутрішніх переміщень і т. ін.

Вихідний матеріальний потік супроводжується завантажуванням транспорту товарами, що доставляються клієнтам.

Технологічний процес на складі включає комплекс робіт (логістичних операцій), пов'язаних із підготовкою до приймання і самим прийманням товарів, розміщенням їх на зберігання, організацією зберігання, підготовкою до відпуску і відпуску/доставки товарів споживачам.

Сукупність завантажувально-розвантажувальних, транспортних і виробничих операцій складає технологічний процес складської переробки товарів. Від організації технологічних процесів на складі залежить загальна тривалість товароруху від виробника до споживача.

Раціональна організація складського технологічного процесу має забезпечувати:

- своєчасне та чітке проведення кількісного та якісного приймання

запасів;

- ефективне використання підйомно-транспортного устаткування;

- вибір методів розміщення товарів, що забезпечує оптимальне використання площі та об'єму складських приміщень і якісного зберігання матеріальних запасів;

- раціональну організацію операцій відбору, комплектації і підготовки запасів до відпуску споживачам;

- узгодженість із роботою транспортної служби з розвантаження чи відвантаження запасів;

- зниження загального рівня складських витрат;

- усунення причин втрати запасів при їх складській обробці і зберіганні;

- використання систем передачі даних для обліку запасів, регулювання товарних запасів, оформлення замовлень споживачів.

Приймання матеріальних запасів на складі. В організації приймання запасів велике значення відводиться попередньому визначенню часу прибуття та кількості надходження на склад товарів, що дозволяє заздалегідь спланувати необхідні заходи з приймання товарів.

До підготовчих заходів з приймання матеріальних запасів на складі

відносять:

- встановлення місця розвантаження транспортних засобів, максимально наближеного до приміщення для зберігання;

- визначення необхідної кількості робітників і розподіл робіт між ними;

- визначення необхідної кількості та видів підйомно-транспортного устаткування і підготовка його до прибуття товарів;

- завчасне визначення місць зберігання;

- підготовка документації, пов'язаної із оформленням приймання-здачі товарів.

Характер операцій при прийманні запасів залежить від розміру надісланих партій, їх специфіки, наявності упаковки. В загальному випадку це:

- розвантаження товарів;

- перевірка товарів за кількістю;

- переміщення прийнятого вантажу до звільненого простору;

- розпакування товарів;

- перевірка товарів за якістю;

- рух товарів до відведеного місця зберігання;

- оформлення приймально-здавальних документів;

- реєстрація прийнятих товарів.

Визначення місця зберігання товарів та їх переміщення для складського зберігання. Після закінчення приймання та перевірки товарів вони негайно розміщуються на відведеному їм на складі місці. Для цього необхідно:

- вирішити питання про те, яка кількість товару розміщуватиметься в активній зоні складу і яка — в резервній;

- розподілити товари за маркуванням;

- визначити місце зберігання товару;

- перемістити товар до відведеного на складі місця.

При виборі місця зберігання товарів враховується кількість і частота їх надходження. У практиці складів активну зону зберігання прийнято поповнювати запасами з резервної зони, а резервну зону наповнювати новими товарами в міру їх надходження. Для кожного товару визначається певна зона його зберігання.

Для полегшення пошуку товарів на складі застосовується індивідуальне маркування контейнерів і стелажів, заводяться спеціальні картки обліку однорідного товару. Рух товару до виділених зон повинен бути добре підготовленою і організованою операцією.

Зберігання товарів на складі. Зберігання товарів на складі є однією з найважливіших операцій технологічного процесу. Воно включає виконання таких операцій, як:

- організація складського простору;

- розміщення товарів;

- рух і переміщення товарів;

- забезпечення безпеки складського майна та товарів, створення необхідних умов їх зберігання і надійної охорони;

- організація обліку товарів;

- забезпечення відпуску товарів зі складу;

- забезпечення можливості застосування підйомно-транспортного устаткування.

Укладання товарів є однією з умов раціональної організації їх зберігання. Спосіб укладання залежить від властивостей товару, його упаковки, маси.

Застосування раціональних способів укладання забезпечує цілісність товарів, виключає втрати, створює зручності для їх правильного і швидкого відбору, сприяє більш ефективному використанню складської площі.

Стелажна укладка досить поширена для зберігання малогабаритної продукції виробничого призначення. Стелажі — це, як правило, металоконструкції полицевого, стоякового та інших видів. Полицеві стелажі призначені для зберігання малогабаритних виробів, стоякові — для сортового металу та довгомірних виробів. Стелажний спосіб укладання потребує автоматично керованих кранів-штабелерів, з допомогою яких здійснюється завантаження чи розвантаження штабелів ящиків, коробок, пакетів і т. ін.

Укладка на піддонах призначається, в першу чергу, для забезпечення механізації процесів завантаження та розвантаження. Вантажні піддони за конструкцією можуть бути розбірні і нерозбірні, плоскі, стоякові, ящикові та комбіновані.

Укладка штабелем застосовується переважно при зберіганні товарів, затарених у мішки, кипи тощо. Висота укладки товарів у штабелі залежить від допустимих норм навантаження, а також від міцності тари і властивостей товарів.

У навал зберігаються сипкі матеріали на майданчиках, у траншеях, бункерах і т. ін.

Наливом зберігаються рідкі матеріали, для чого використовують різного виду ємності, цистерни, бочки і т. ін.

У практиці складської діяльності найбільш поширеними методами є управління зберіганням товарів за їх вартісною активністю, фізичними ознаками та ціною.