Фактори зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства

Фактори зовнішнього середовища поділяють на політичні, економічні, правові, технічні та технологічні, соціальні та екологічні. Особливої уваги заслуговують:

- правові фактори (податкове та митне законодавство, інші нормативні акти,що є правовою основою логістики);

- технічні та технологічні фактори ( визначають рівень розвитку транспортних та інформаційно-комп'ютерних систем);

- соціальні та екологічні фактори (зміни в демографічній ситуації, програми захисту навколишнього середовища).

Під внутрішнім середовищем розуміють господарський організм підприємства, який містить управлінський механізм, спрямований на оптимізацію своєї діяльності. До основних внутрішніх «змінних» відносять цілі, структуру організації, завдання (робочі функції), технології та працівників.

Місцеві фактори

Вони пов'язані з вибором конкретної земельної ділянки для розміщення виробничого об'єкта. До цієї групи відносять ті ж самі фактори, що і при визначенні розташування розподільних центрів, а саме :

- розмір та конфігурацію ділянок;

- транспортну доступність місцевості;

- плани місцевої влади;

- місцеве законодавство;

- фактори, що стосуються будівництва об'єкта.

Таким чином, при розміщенні виробничих об'єктів необхідно враховувати значну кількість різних факторів - основних і додаткових. До основних факторів відносяться : ринки, продукти, логістична мережа, споживчий попит, транспортні тарифи, змінні і постійні логістичні витрати; до додаткових - розташування основних постачальників, рівень розвитку інфраструктури товарного ринку, транспортна система, правові, соціальні та екологічні, техніко-технологічні, місцеві фактори, рівень конкуренції.

14.3. Методи визначення місця розміщення виробничих об’єктів Метод зважених факторів

Метод зважених факторів є досить ефективним для оцінювання процесів із важко вимірюваними витратами, до яких відноситься і процес розміщення підприємства. Цей процес включає :

- визначення ваги та граничних значень для різних факторів;

- визначення відчутних матеріальних витрат (на податки, оренду землі, виплату заробітної плати тощо);

- дослідження й оцінку нематеріальних витрат (зумовлених рішенням місцевих органів самоврядування, профспілок, громадських організацій тощо);

- розгляд витрат у коротко- та довгострокових періодах.

Метод зважених факторів реалізується в наступній послідовності:

а) розробка переліку відповідних факторів;

б) призначення ваги кожному з факторів, що відображує відповідність його важливості кожній із цілей підприємства;

в) розробка шкали для кожного з факторів (наприклад, 1-10чи 1-100);

г) отримання оцінки менеджменту кожного фактора для кожного розміщення, використовуючи для цього шкалу, отриману на етапі в;

д) поширення оцінки, зважуючи кожний фактор і отримуючи сумарну оцінку для кожного розміщення;

е) виконання рекомендацій, що ґрунтуються на максимальному значенні оцінки, розглядаючи результат з якісної точки зору. Типові проблеми, пов'язані з розміщенням виробничих потужностей, дуже складні, і для їх вирішення потрібна надійна та докладна інформація. Складність полягає в численності підлеглих аналізу варіантів, кількість яких дорівнює добуткові числа виробничих потужностей, числа можливих місць їх розміщення і числа стратегій використання кожної потужності. Для проведення такого аналізу необхідна детальна інформація щодо попиту й умов транспортування. Вибір найкращих альтернатив на підставі такої великої кількості даних вимагає складної техніки аналізу та моделювання. При цьому зазвичай використовують аналітичні методи, методи оптимізації на основі лінійного програмування та методи імітаційного моделювання .

Урахування зазначених факторів при прийнятті рішення стосовно розміщення виробничого об'єкта є складною задачею, що пов'язано з труднощами оцінки впливу цих факторів. Менеджер має встановити інтенсивність впливу кожного фактора, виходячи з конкретної ситуації, а також оцінити кожний фактор за обраною шкалою.

У процесі аналізу факторів у кожному окремому випадку треба відрізняти найсуттєвіші фактори від другорядних. Якщо суттєві фактори доцільно включати в кількісний аналіз, то другорядні можна використовувати при якісному аналізі.

Такий підхід дає можливість провести аналіз чутливості прийнятих факторів до отриманого рішення за рахунок змінень у певних межах їх оцінки чи ваги, а також визначити міру їх впливу на кінцевий результат.