- •1/Визначте види уяви за характером діяльності людини.
- •2/ Назвіть рефлекс, що лежить в основі уваги.
- •3/ Назвіть вольові властивості людини.
- •4/ Назвіть етапи розвитку мовлення в філогенезі.
- •5/ Поясніть механізми пам’яті з позицій фізіологічної та біохімічної теорій.
- •6/Опишіть психологічну структуру простої вольової дії.
- •7/ Розкрийте сутність уваги як психофізіологічного процесу спираючись на роботи і.П.Павлова та а.А.Ухтомського.
- •8/ Зробіть порівняльний аналіз основних механізмів пам’яті на основі психологічних теорій пам’яті.
- •9/ Дайте визначення понять “синкретичне та дискретне мислення”.
- •10/Визначте особливості зв’язку мислення та мовлення за л.С. Виготським
- •11/ Визначте функції оперативної пам’яті. (!!!!????)
- •12/ Назвіть чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника
- •13/Назвіть види мислення, що виділяються за ступенем розгорнутості думки.
- •14/ Наведіть приклади загальних та одиничних понять.
- •15/ Назвіть форми та процеси мислення.
- •16/ Поясніть поняття «Абстракте і конкретне мислення»
- •17/ Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкуванні людей. Наведіть приклади.
- •18/ Аргументуйте взаємозв’язок творчості, креативності та мрії.
- •19/ Поясніть значення егоцентричного мовлення в процесі онтогенезу
- •20/ Поясніть взаємозв’язок та взаємодію короткочасної та довготривалої пам’яті
- •21/ Охарактеризуйте основні фази та форми мислення. Наведіть їх приклади.
- •22/ Назвіть основні функції мовлення.
- •23/ Дайте визначення поняття“уява”.
- •24./Розкрийте зв’язок вольової регуляції поведінки з боротьбою мотивів, потребами та цілями людини.
- •25/ Охарактеризуйте механізми створення образів уяви. Наведіть приклади.
- •26/ Поясніть різницю між такими процесами як впізнавання та пригадування Дайте визначення поняття“інтелект”.
- •27/ Поясніть різницю між образами пам’яті та образами фантазії.
- •28/Виділіть спільні риси “архаїчного мислення” та мислення дитини.
- •29/ Назвіть види уваги.
- •30/ Визначте фізіологічні механізми мовлення
- •31/ Дайте визначення поняття “ідеомоторний акт”
- •32/Зробіть порівняльний аналіз основних видів мовлення. Та обгрунтуйте свою думку щодо ефективності застосування кожного виду.
- •33/ Назвіть та охарактеризуйте основні етапи розвитку уваги у дітей.
- •34/ Поясніть сутність принципу роботи мозку, що має назву “акцептор дії”.
- •35/ Назвіть і охарактеризуйте функції уваги.
- •36/ Обгрунтуйте роль уяви в житті людини.
- •37/ Розкрийте взаємозв’язок уваги та установки спираючись на концепцію д.Н.Узнадзе.
- •38/ Визначте різницю між активною та пасивною уявою.
- •39/ Дайте характеристику розладів мовленнєвої функції. Наведіть приклади.
- •40/ Поясніть характер зв’язкумислення та поведінки.
- •41/ Назвіть види пам’яті за критерієм зберігання матеріалу.
- •42/ Відтворіть основні положення теорії формування розумових дій за п.Я.Гальперіним та наведіть приклади її практичного застосування.
- •43/Назвіть мнемічні процеси.
- •44/ Назвіть типи внутрішнього мовлення.
- •45/ Визначте фізіологічні механізми уяви.
5/ Поясніть механізми пам’яті з позицій фізіологічної та біохімічної теорій.
Фізіологічні теорії пам’яті. Вони тісно пов’язані з вченням І.П.Павлова про утворення тимчасових умовних зв’язків, які лежать в основі формування індивідуального досвіду людини. Умовний рефлекс як акт утворення зв’язку між новим і раніше закріпленим є фізіологічною основою акту запам’ятовування. На виявлення фізіологічних механізмів пам’яті орієнтована і розроблена рядом авторів фізична теорія пам’яті, які вважають, що проходження нервового імпульсу через групу нейронів залишає після себе певний слід у вигляді електричних і механічних змін у синапсах. Вони припускають, що відображення об’єкту, наприклад обстеження його оком по контуру, приводить до утворення в мозку певної просторово-часової нейтронної структури. Тому ця теорія дістала назву теорії нейронних моделей. Процес утворення нервової моделі і її наступна актуалізація, на думку авторів, є механізмом запам’ятовування, збереження і відтворення сприйнятого. Дослідження механізмів закріплення і збереження слідів проведене на нейтронному рівні показало, що замикання аксона на дендрити інших нейронів або на тіло своєї клітини створює можливість для існування замкнутих реверберуючих кіл збудження (кіл саможивлення). Нервовий імпульс, циркулюючи по цьому колу , здійснює самозарядження клітин. Ці стійкі реверберуючі кола вважають фізіологічним субстратом збереження слідів. Проте в цій гіпотетичній теорії ще не з’ясовано багать питань.
Біохімічні теорії пам’яті. Сучасний розвиток науки дозволяє вивчати механізми пам’яті на молекулярному, біохімічному рівні. На основі проведених досліджень ( В.В.Дергачов, Д.Гейто, Хіден та ін.) виникла гіпотеза про двохступінчатий характер процесу запам’ятовування. На першій стадії при безпосередній дії подразника відбувається електрохімічна реакція, наслідки якої викликають короткочасні зворотні зміни в клітинах, що вважається фізіологічним механізмом короткочасної пам’яті. Друга стадія, яка виникає на основі першої, є більш тривалою і приводить до утворення незворотних хімічних змін у клітинах, а саме, до утворення нових білкових речовин. Ця стадія становить основу довготривалої пам’яті. Окремі положення цієї гіпотези підтверджено в дослідах на тваринах. Прихильники хімічних теорій стверджують, що в основі механізмів закріплення, збереження і відтворення слідів лежать різні перегрупування молекул нейронів, перш за все молекул нуклеїнових кислот, під дією подразника. В дослідах Хідена встановлено, що тривале подразнення нейрона збільшує в ньому вміст рибонуклеїнової кислоти (РНК) і надає йому можливість резонувати на повторні впливи знайомих подразників. Практично необмежена можливість змін молекул РНК є базою для збереження великої кількості слідів збуджень. Вважають, що РНК є носієм індивідуальної пам’яті. Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) є носієм генетичної, спадкової пам’яті. Пошуки фізіологічних механізмів пам’яті продовжуються.