- •1/Визначте види уяви за характером діяльності людини.
- •2/ Назвіть рефлекс, що лежить в основі уваги.
- •3/ Назвіть вольові властивості людини.
- •4/ Назвіть етапи розвитку мовлення в філогенезі.
- •5/ Поясніть механізми пам’яті з позицій фізіологічної та біохімічної теорій.
- •6/Опишіть психологічну структуру простої вольової дії.
- •7/ Розкрийте сутність уваги як психофізіологічного процесу спираючись на роботи і.П.Павлова та а.А.Ухтомського.
- •8/ Зробіть порівняльний аналіз основних механізмів пам’яті на основі психологічних теорій пам’яті.
- •9/ Дайте визначення понять “синкретичне та дискретне мислення”.
- •10/Визначте особливості зв’язку мислення та мовлення за л.С. Виготським
- •11/ Визначте функції оперативної пам’яті. (!!!!????)
- •12/ Назвіть чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника
- •13/Назвіть види мислення, що виділяються за ступенем розгорнутості думки.
- •14/ Наведіть приклади загальних та одиничних понять.
- •15/ Назвіть форми та процеси мислення.
- •16/ Поясніть поняття «Абстракте і конкретне мислення»
- •17/ Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкуванні людей. Наведіть приклади.
- •18/ Аргументуйте взаємозв’язок творчості, креативності та мрії.
- •19/ Поясніть значення егоцентричного мовлення в процесі онтогенезу
- •20/ Поясніть взаємозв’язок та взаємодію короткочасної та довготривалої пам’яті
- •21/ Охарактеризуйте основні фази та форми мислення. Наведіть їх приклади.
- •22/ Назвіть основні функції мовлення.
- •23/ Дайте визначення поняття“уява”.
- •24./Розкрийте зв’язок вольової регуляції поведінки з боротьбою мотивів, потребами та цілями людини.
- •25/ Охарактеризуйте механізми створення образів уяви. Наведіть приклади.
- •26/ Поясніть різницю між такими процесами як впізнавання та пригадування Дайте визначення поняття“інтелект”.
- •27/ Поясніть різницю між образами пам’яті та образами фантазії.
- •28/Виділіть спільні риси “архаїчного мислення” та мислення дитини.
- •29/ Назвіть види уваги.
- •30/ Визначте фізіологічні механізми мовлення
- •31/ Дайте визначення поняття “ідеомоторний акт”
- •32/Зробіть порівняльний аналіз основних видів мовлення. Та обгрунтуйте свою думку щодо ефективності застосування кожного виду.
- •33/ Назвіть та охарактеризуйте основні етапи розвитку уваги у дітей.
- •34/ Поясніть сутність принципу роботи мозку, що має назву “акцептор дії”.
- •35/ Назвіть і охарактеризуйте функції уваги.
- •36/ Обгрунтуйте роль уяви в житті людини.
- •37/ Розкрийте взаємозв’язок уваги та установки спираючись на концепцію д.Н.Узнадзе.
- •38/ Визначте різницю між активною та пасивною уявою.
- •39/ Дайте характеристику розладів мовленнєвої функції. Наведіть приклади.
- •40/ Поясніть характер зв’язкумислення та поведінки.
- •41/ Назвіть види пам’яті за критерієм зберігання матеріалу.
- •42/ Відтворіть основні положення теорії формування розумових дій за п.Я.Гальперіним та наведіть приклади її практичного застосування.
- •43/Назвіть мнемічні процеси.
- •44/ Назвіть типи внутрішнього мовлення.
- •45/ Визначте фізіологічні механізми уяви.
44/ Назвіть типи внутрішнього мовлення.
Речь внутренняя — различные виды использования языка (точнее, языковых значений) вне процесса реальной коммуникации. Выделяют три основных типа внутренней речи: а) внутреннее проговаривание — «речь про себя», сохраняющая структуру внешней речи, но лишенная фонации, то есть произнесения звуков, и типичная для решения мыслительных задач в затрудненных условиях; б) собственно внутренняя речь, когда она выступает как средство мышления, пользуется специфическими единицами (код образов и схем, предметный код, предметные значения) и имеет специфическую структуру, отличную от структуры внешней речи; в) внутреннее программирование, т. е. формирование и закрепление в специфических единицах замысла (типа, программы) речевого высказывания, целого текста и его содержательных частей
45/ Визначте фізіологічні механізми уяви.
Виникнення образів фантазії - результат діяльності мозку. Уява, як і всі інші психічні процеси - функція кори великих півкуль. Фізіологічну основу пам'яті складає замикання тимчасових нервових зв'язків та їх наступна актуалізація (відтворення, поновлення, розгальмування). У процесі ж уяви утворені протягом життя зв'язки розпадаються (дисоціюються) і об'єднуються в нові системи. Уява є функцією не лише кори великих півкуль, але й функцією глибинних відділів мозку, зокрема гіпоталамо-лімбічної системи (гіпоталамус у зв'язках його з древньою корою і підкірковими ділянками, що утворюють „лімб", або межу, навколо передньої частини ствола мозку і входу в півкулі). При пошкодженні гіпоталамо-лімбічної системи виникає враження, що поведінка людини не регулюється певною програмою і складається із серії окремих ізольованих актів, самих по собі досить складних і цілісних.
7~!!!!
Внимание — физиологический многоуровневый фильтр Получается, что внимание — это физиологический многоуровневый фильтр, который что-то пропускает, а что-то задерживает. Вообще вопрос о физиологических основах внимания вызывал много споров. На протяжении долгого времени больше всего привлекала исследователей органическая интерпретация процессов внимания. Делались попытки представить физиологическую схему произвольного внимания, связанного с волевым усилием, возникающим в процессе припоминания. Теории внимания Т. Рибо предложил так называемую моторную теорию внимания, согласно которой основную роль в процессах внимания играют движения. Благодаря их избирательной и целенаправленной активизации концентрируется и усиливается внимание на предмете, а также поддерживается внимание на данном предмете в течение определенного времени. Аналогично о физиологическом механизме внимания высказывался А. А. Ухтомский, считающий физиологической основой внимания доминантный очаг возбуждения, и представление И.П. Павлова тоже неплохо сочетается с этими представлениями. Нервные процессы возбуждения и торможения Психическая деятельность концентрируется в нужном направлении и одновременно отвлекается от всего остального, что достигается вследствие закона взаимной индукции нервных процессов возбуждения и торможения в коре больших полушарий головного мозга. Очаг возбуждения в коре больших полушарий, появившийся при воздействии внешнего сигнала, вызывает торможение в других участках коры. Так создаются наилучшие условия для восприятия того, на что направлено внимание. И. П. Павлов описывал этот процесс так: "Если бы можно было видеть сквозь черепную крышку и если бы место больших полушарий с оптимальной возбудимостью светилось, то мы увидали бы на думающем сознательном человеке, как по его большим полушариям передвигается постоянно изменяющееся в форме и величине причудливо неправильных очертаний светлое пятно, окруженное на всем остальном пространстве полушарий более или менее значительной тенью". По мнению физиолога А.А. Ухтомского в нервной системе человека под влиянием внешних или внутренних причин появляется очаг возбуждения, который на определенное время подчиняет себе остальные участки, доминирует, господствует над ними, управляет поведением. В этом проявляется диалектика психической жизни человека, его увлеченности, вдохновения, интуиции, неожиданных открытий.