27/ Поясніть різницю між образами пам’яті та образами фантазії.

За Рубінштейном (!!!):

Образи уяви або фантазії можуть виникати за відсутності безпосереднього сприймання.Перед людиною в образі може виникнути і те,чого вона ніколи і не сприймала,те,чого не було,і навіть те,чого саме в такій конкретній дійсності і бути не може.

Відтворення образів минулого досвіду являється основною характеристикою памяті.

Уява ж-це відштовхнення від минулого досвіду,це перетворення даного та становлення на цій основі нових образів,що являються і продуктами творчої діяльності людини,і прообразами для неї.

Основна відмінність уяви та образної памяті пов’язана з відношенням до дійсності.

Таким чином,не всякий процес,протікаючий в образах,може бути осмислений як процес відтворення.

28/Виділіть спільні риси “архаїчного мислення” та мислення дитини.

Архаїчне мислення — мислення первісної людини, що відзначається одухотворенням явищ природи, різними забобонами, великою залежністю від почуттів (афектів).

Архаїчне мислення з'являється при взаємодії людини з природним середовищем та соціальним оточенням. Це найранніші пізнавальні процеси людини, опосередковані символами, тобто мислення в символах. Ф. Клік виділяє три головні особливості архаїчного мислення людини. Перша особливість - злиття індивіда з навколишньою природою. Друга особливість - інтеграція індивіда та соціуму, особи і роду. Це властиво тотему, загальний предок виступає як джерело всіх правил спільного життя. Тотем визначає загальні риси поведінки, ритуали. Третя особливість архаїчного мислення - емоційність і афективна напруженість спілкування. Ці особливості визначаються характером життєвих переживань - небезпека, голод, нестабільність існування. Суть архаїчного мислення - намагатися зрозуміти і пояснити все нове, невідоме, незрозуміле, і це пояснення допомагає знайти рішення в екстремальних ситуаціях і виробити адекватні стратегії дії.

мислення дитини

3-5 років - наочно-дійове (практичне мислення). Дитина, не розуміючи, як влаштований той чи інший предмет, самостійно намагається в цьому розібратися.

4-7 років - від практичного мислення діти переходять до наочно-образному, тобто оперують не конкретними предметами, а їх образами.

Словесно-логічне мислення починає зароджуватися в пізньому дошкільному віці і розвивається у міру дорослішання дитини. Це мислення характеризується тим, що дитина від конкретних образів, пов'язаних зі словом, переходить до більш загальних.

29/ Назвіть види уваги.

Если направленность и сосредоточенность носят непроизвольный характер, речь идет о непроизвольном внимании. Непреднамеренное внимание возникает само собой без всякой цели со стороны человека. Его вызывают значимые для человека свойства и качества предметов и явлений внешнего мира. Одним из таких свойств является новизна объекта. Непроизвольное внимание привлекают также все сильные раздражители: яркий свет, громкий звук, резкий запах и т.д. Иногда внимание могут привлечь и не очень заметные раздражители, если они соответствуют потребностям, интересам и установкам личности.

Произвольное внимание возникает при наличии у субъекта цели или задачи быть внимательным к какому-либо внешнему предмету или к внутреннему умственному действию. Оно в основном направлено на регулирование внешних сенсорных и моторных действий и внутренних познавательных процессов. Преднамеренное внимание может стать произвольным, когда субъекту необходимо проявить волевое усилие для того, чтобы направить и сосредоточить внимание на объекте, который необходимо познавать или с которым надо действовать. Если направленность и сосредоточенность внимания связаны с сознательной целью, речь идет о произвольном внимании.

Послепроизвольное внимание (это внимание, естественно сопровождающее деятельность личности; возникает оно, если личность поглощена деятельностью; связано с наличной системой ассоциаций). Это может иметь место в том случае, когда цель проявлять внимание остается, но исчезают волевые усилия. Такое внимание начинает проявляться, когда деятельность, требующая волевых усилий, становится увлекательной и осуществляется без особых затруднений. (короче, послепроизвольное внимание – это внимание которое сначала было произвольным, но потом стало непроизвольным, как-то так…)