23/ Дайте визначення поняття“уява”.

Воображение – представляет собой психический процесс создания образов, включающий предвидение конечного результата предметной деятельности и обеспечивающий создание программы поведения в тех случаях, когда проблемная ситуация характиризируется неопределнностью. Если воображение рисует сознанию картины, которым ничего или мало что соответствует в действительности, то оно носит название фантазии. Если воображение обращено в будущее, его именуют мечтой. Процесс воображения всегда протекает в неразрывной связи с двумя другими психическими процессами – памятью и мышлением.

24./Розкрийте зв’язок вольової регуляції поведінки з боротьбою мотивів, потребами та цілями людини.

( Мотиваційна сфера особистості. Потяги і бажання. Прагнення особистості).

 Воля - це психічний процес свідомої цілеспрямованості регуляції людиною своєї діяльності і поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

     У вольових діях людина здійснює свою свідому мету, яка як закон визначає спосіб дій і характер.

    Переборення перешкод і труднощів вимагає від людини так званого вольового зусилля - особливого стану нервового напруження, що мобілізує фізичні, інтелектуальні і моральні сили людини. Відомі випадки, коли вольове зусилля затримувало втрату свідомості і навіть смерть.

    Здійснюючи цілеспрямовані дії, людина зустрічається з різноманітними перешкодами. Одні з них зв'язані з умовами життя, це об'єктивні перешкоди - протидія інших людей, природні перешкоди, інші - з власними недоліками - небажання роботи, те, що потрібно, пасивність, лінь, поганий настрій, почуття страху, звичка діяти необдумано, почуття хворобливого самолюбства і т.д. Щоб досягти поставленої мети, людині необхідно мобілізувати свої розумові і фізичні сили на подолання перешкод, тобто проявити вольові зусилля.

Мотиви вольових дій вкрай різноманітні: до них відносяться і почуття, що офарблюють наші бажання в той чи інший емоційний тон, і ідеальні прагнення, і поняття про борг, і укорінені звички. Мотиви, як правило, мають свідомий характер Бажання. Його характерною особливістю є ясне і певне уявлення мети, до якої ми прагнемо. Бажання завжди відноситься до майбутнього, до того, чого ще немає в сьогоденні, що ще не настав, але чим ми хотіли б мати або що хотіли б зробити. При цьому поки що відсутні або мають дуже невиразну форму подання про засоби, за допомогою яких можна досягти чітко поставленої мети. Хотіння є більш високою стадією у розвитку мотивів вольових дій, коли до подання мети приєднується уявлення і про засоби, за допомогою яких ця мета може бути досягнута. Це дозволяє скласти більш-менш твердий план для досягнення поставленої мети. У порівнянні з простим бажанням хотіння має більш активний, діловий характер: в ньому виражене намір здійснити дію, прагнення за допомогою певних засобів добитися поставленої мети.  «Боротьба мотивів». Складні вольові акти характеризуються тим, що вони зазвичай передує не одним яким-небудь, а декількома різними і часто суперечливими мотивами. У таких випадках ці мотиви взаємно протидіють одна одній, затримують вольовий акт, викликаючи стан внутрішнього коливання, що носить назву «боротьби мотивів». Боротьба мотивів, зрештою, завершується перемогою якогось одного бажання, причому перемагає той, що представляється більш привабливим або важливим.Суть боротьби мотивів полягає не в механічному переважування сильнішого мотиву (коли свідомість нібито перебуває в якомусь пасивному стані), а саме в перевазі, свідомо віддається одному мотиву перед іншим. Боротьба мотивів передбачає більш-менш високу організацію особистості людини, її інтересів та ідеалів. 

У вольовому акті представлені всі три сторони мотивації:

- джерело активності;

- спрямованість активності;

- засіб саморегуляції.

Вольові дії людини, як вже було сказано, визначаються свідомо поставленою метою. Діючи, людина ставить перед собою завдання, планує їх виконання, вибирає засоби, за допомогою яких вони здійснюється.. Кожна вольова дія чимось мотивується. Мотив - рушійна сила, яка спонукає нас до дії, до боротьби за досягнення наміченої цілі. Мотивами наших дій є наші потреби, почуття, інтереси, усвідомлення завдання, необхідності діяти. Залежно від ступеня усвідомленості прагнення розрізняють наступні види мотивів.