25/ Охарактеризуйте механізми створення образів уяви. Наведіть приклади.

Механізми уяви :Синтез образів у процесах уяви здійснюється в різних формах. Найбільш уживаними із них є:

Аглютинація (від лат. agglutinare - склеювати) – створення нового образу шляхом сполучення елементів, узятих з різних уявлень. Наприклад, образ русалки в казках, де голова і тулуб - жінки, а хвіст - риби. Цей прийом не набув великого поширення, оскільки образи його важко втілюються в предметні речі. А втім, приклади матеріалізації таких образів у реальному житті маємо - це танк, бойова машина піхоти, амфібія тощо.

Гіперболізація - збільшення предмета (велетень Гуллівер, літаки «Мрія», Ан-74).

Літота - на відміну від гіперболізації, зменшення предмета (хлопчик-мізинчик). Ці прийоми використовують у народних казках, фантастичних творах.

Підкреслення - акцентування якоїсь частини образу чи певної якості. За допомогою такого прийому створюються шаржі, карикатури.

Схематизація - образ уяви, коли розбіжності зменшуються, а риси схожості виходять на перший план. Прикладом може бути орнамент, елементи якого художник узяв із рослинного світу.

Типізація - виокремлення істотного в однорідних фактах і втілення їх у конкретних образах. Це найскладніший прийом. Його широко застосовують у літературі. 

Комбінування - сполучення даних у досвіді елементів у нові, більш-менш незвичні комбінації. Це найпростіша техніка уяви, саме її мали на увазі дослідники минулої доби, коли вважали механізмом уяви асоціацію.

Алегоризація, створення алегорії - використання образу в переносному значенні. Образ є лише умовно обраним знаком якогось явища дійсності.

Метафоризація, побудова метафор. Метафора є глибшим уявним відображенням явища, ніж алегорія, оскільки між метафоричним образом та його значенням існує певна подібність, аналогія.

Символізація, використання символів, є найглибшою за значенням, сутнісним наповненням технікою уяви. Розуміння мови символів допомагає людині свідомо отримувати послання від власного несвідомого (сни тощо). Символ відрізняється від знака тим, що він є не умовно обраним для позначення, а глибинно, сутнісно єдиним із тим, що він позначує. На відміну від поняття, символ має необмежений обсяг значення. Вираженню через символи підлягає тільки загальнолюдське, приналежне до самого способу існування людини.

У техніці уяви завжди створюється складна динамічна єдність свідомого і несвідомого.

Уява - це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності.

26/ Поясніть різницю між такими процесами як впізнавання та пригадування Дайте визначення поняття“інтелект”.

Впізнавання та пригадування є формами відтворення.

Впізнавання - це відтворення, що виникає під час повторного сприймання предметів.

Воно буває повне(повторно сприйнятий предмет ототожнюється з раніше відомим) і неповне(невизначеність,труднощі співвіднесення предмета,який сприймається,з тим,що вже є знайомим у попередньому досвіді)

Пригадування - складний процес пам´яті, що являє собою пошук необхідного матеріалу в довготривалій пам´яті. Зусилля під час пригадування спрямовані на організацію пошуку інформації, що відповідає її організації в пам´яті.

Поняття інтелекту

Інтелект - це сукупність всіх пізнавальних функцій індивіда: від відчуття і сприйняття до мислення та уяви.

Інтелект є основною формою пізнання дійсності.

Існує три різновиди в розумінні функції інтелекту: 1) здатність до навчання, 2) оперування символами, 3) здатність до активного оволодіння закономірностями оточуючій нас дійсності.

Нерідко інтелект трактують, як можливість пристосовуватися до нових ситуацій, використовуючи раніше набутий досвід. У даному випадку інтелект фактично ототожнюється із здатністю до навчання. Найсуттєвіше для людського інтелекту полягає в тому, що він дозволяє відображати закономірні зв'язки і відносини предметів і явищ навколишнього світу, тим самим дає можливість творчо перетворювати дійсність. Він визначає як соціальну корисність людини, так і його індивідуальні особливості, служить головним проявом розуму. По суті, інтелект те, що вирізняє нас зі світу тварин, що додає особливу значимість людині, що дозволяє йому динамічно змінювати навколишній світ, перебудовуючи середу під себе, а не пристосовуватися до умов мінливої дійсності.