- •4. Богословсько-теологічний підхід до визначення природи релігії.
- •5. Релігія, як форма суспільної свідомості, її елементи та структура. Функції релігії та її роль у суспільстві.
- •6.Історичні типи та форми релігії
- •7. Первісні релігійні вірування. Умови виникнення та характеристика основних форм первісних вірувань.
- •8. Форми класифікації та типологізації релігії.
- •9. Етнічні релігії. Закономірності появи та особливості віровчення і культу. Типологія етнічних релігій.
- •10. Релігієзнавчі ідеї епохи Просвітництва.
- •11. Екуменічні процеси: їх зміст та ознаки.
- •12. Релігія і церква у сучасній Україні.
- •13. Походження та ідейні джерела буддизму
- •14. Релігійні вірування Стародавньої Греції і Риму
- •15. Релігія давніх слов'ян
- •16. Соціально-економічні та духовні джерела християнства.
- •18. Основні положення християнського віровчення (12 догматів та 7 таїнств).
- •19. Біблія – походження, структура, культурно–історична цінність.
- •20. Православ’я – один з напрямів християнства. Історія виникнення і розвиток.
- •21. Католицизм – один з напрямів християнства. Історія виникнення і розвиток.
- •22. Протестантизм – один з напрямів християнства. Історія виникнення і розвиток.
- •23. Характеристика основних новітніх релігійних течій
- •24. Запровадження християнства в Київській Русі.
- •25. Християнство в Україні: історія та сучасність.
- •26. Розвиток православ’я в Україні.
- •27. Греко-католицизм в Україні: історія становлення та сучасність.
- •XVII—XIX століття
- •28. Католицизм та протестантизм в Україні.
- •29. Неорелігії та нетрадиційні вірування в Україні.
- •30. Історико-культурні, економічні і політичні передумови виникнення ісламу.
- •31. Особливості основних напрямів ісламу.
- •32. Історія виникнення ісламу. Мухаммед – життя і діяльність.
- •33. Віровчення і культ в ісламі. Коран – священна книга ісламу.
- •34. Релігія та культура індуїзму.
- •35. Історія виникнення буддизму.
- •36. Віровчення та культ буддизму. Священні книги у буддизмі.
- •37. Основні напрями буддизму: хінаяна, махаяна, ламаїзм.
- •38. Поняття свободи совісті: історія його формування і розвитку.
- •39. Міфологічний, релігійний, філософський тип світогляду: загальна характеристика і порівняльний аналіз.
- •40. Вільнодумство та його форми.
- •41. Предмет етики і її місце в структурі філософського знання.
- •42. Поняття моралі, моральності, етики
- •43. Моральна концепція християнської етики. (Августин Блаженний та Фома Аквінський).
- •44. Етична спадщина Сократа, Платона й Аристотеля
- •45. Соціальні функції моралі.
- •46. Мораль як форма суспільної свідомості. Соціально-історична обумовленість моралі.
- •47. Етична думка доби Просвітництва.
- •48. Поняття моральної свідомості. Моральні норми і принципи.
- •49. Проблема сенсу життя в історії етичної думки.
- •50. Добро і зло як категорії етики.
- •51.Любов як шлях творення особистості.
- •52.Етичні погляди г.С.Сковороди.
- •53.Поняття свободи совісті:історія його формування та розвитку. Дружба як категорія етики.Її зміст і цінність.
- •54. Мораль і насильство як проблема сучасної етики.
- •55. Свобода та необхідність як проблема етики.
- •56. Особливості основних напрямів ісламу.
- •57. Мораль як предмет етики.
- •58. Розкрити зміст понять етос, мораль і моральність.
9. Етнічні релігії. Закономірності появи та особливості віровчення і культу. Типологія етнічних релігій.
Риси етнічних релігій. На зміну родоплем’яним віруванням приходять етнічні релігії, які подеколи ще називають національними чи національно-державними. Обов’язковим історичним підгрунтям їх появи є наявність в суспільстві спільнот, породжених соціальною диференціацією, і консолідація їх у формі держави. Етнічні релігії – це такі релігійні вірування, які, як правило, охоплюють своїм впливом всі прошарки населення в межах однієї національної держави. Не всі народи пройшли етап етнічних релігій. Деякі з них сприйняли у свій світогляд якусь світову релігію, знаходячись ще на стадії родо-плем’яної. Так, більшість арабських народів і багато народів Африки не проходили стадію етнічних релігій і відразу прийняли якусь із світових.
У національних релігіях конфесійні й етнічні кордони, як правило, співпадають, хоча за певних умов і обставин їх прихильниками можуть бути особи інших національностей. Існуючи на конкретному етнічному ґрунті, вони тісно переплелися з елементами національної культури, традицій і звичаїв народів, що їх сповідували чи сповідують. Національні релігії справляють значний вплив на формування менталітету народу, регламентують поведінку і побут його представників, сприяють розвитку та збереженню відповідного етносу, перешкоджають його культурній і мовній асиміляції. Функціонуючи в межах певних етнічних визначеностей, релігія так тісно переплітається з ними, що можемо говорити про певний етноконфесійний синкретизм.
До характерних рис національних релігій можна віднести:
1. Наявність в тому чи іншому вигляді ідеї “богообранності” даного народу.
2. Наявність в тому чи іншому вигляді обмежень на контакти (спільна діяльність, шлюб тощо) з представниками інших конфесій.
3.Специфічна обрядовість (культ).
4. Ритуалізація побутового життя (перетворення в обряд якоїсь побутової акції, наприклад, “меква” в іудаїзмі).
5.Національні релігії відображають суспільно-політичні умови життя даного народу (конфуціанство й імператорський устрій в Китаї, індуїзм і кастовий поділ суспільства в Індії тощо). 6.Національні релігії віддзеркалюють ментальність та психологію свого народу. Найбільш характерними для типу національних релігій можна назвати конфуціанство, даосизм, синтоїзм, індуїзм, іудаїзм, а раньонаціональні – давньогрецька, давньоєгипетська, давньоіндійська.
Характерною особливістю духовної історії різних народів світу є те, що вони на певних етапах своєї історії витворюють свою власну релігійну систему.
Давньоіндійська релігія – сукупність релігійних поглядів та обрядів, що виникають у ІІ тис. до н.е. в середовищі т.зв. індоаріїв, характеризується створенням Вед - священних книг, де описуються пантеон богів, важливі сторони ритуалу та обрядовості. Весь пантеон складається з 33 богів (хоча згадуються й інші числа), які діляться на земних, атмосферних та небесних.
Індуїзм в його класичному вигляді сформувався в середині І тисячоліття н.е. внаслідок еволюції і злиття ведичної і брахманістської традицій. В основу його віровчення покладено релігійні і філософські ідеї брахманізму (дхарма, карма, сансара, мокша, реінкарнація). Серед розмаїття богів в індуїзмі найбільш поширеними і шанованими є Брахма, Вішну і Шива (тріада головних індійських богів і уособлюють три основні функції – творчу, охоронну і руйнівну).
Давньогрецька релігія – система політеїстичних вірувань і культів племен та народів Стародавньої Греції, що з’явилися і оформилися в період виникнення й розвитку рабовласницького суспільства. Характерними особливостями цієї релігії були уособлення й одушевлення явищ природи (анімалізм), пов’язані з ними людиноподібні боги та тлумачення їхньої поведінки за допомогою міфів.
Конфуціанство (власне жу цзя – “школа вчених книжників”) – найбільш впливова релігійно-філософська течій Китаю. Заснована вона філософом Конфуцієм. Це є своєрідне етико-політичне вчення, в якому центральне місце посідають питання моральної природи людини, її життя в родині, суспільстві, державі. Важливе місце в своїй системі Конфуцій відвів концепції “Неба” і “небесного веління”. “Небо” – це частина природи, але й вища духовна сила.