IV.2. Словник термінів і понять

Авангардизм (від фр. «передовий загін») — термін, яким позначають «ліві» (нереалістичні) течії в мистецтві. Протест проти війни, інших негативних явищ авангардисти поширили на мистецтво і виступали проти традиційних форм художнього вираження. Напрями авангардизму — футуризм, кубізм, експресіонізм, сюрреалізм, конструктивізм та ін.

Верлібр — вірш з неримованим ненаголошеним рядком, перехідне явище між поезією і прозою. У верлібрі спостерігаються певні ритмічні періоди або такти, що мають переважно змістове завершення. Одним із основоположників вважається У. Уїтмен.

Епопея — роман або цикл романів, що відображають значний період історичного часу або велику історичну подію, висвітлюють життя героїв у його розмаїтті, складному переплетінні доль дійових осіб, їх філософському осмисленні. Широта осягнення життєвого матеріалу зумовлює складність композиції епопеї, багатолінійність її сюжету, різноманітність художніх засобів.

Критичний реалізм — літературний напрям, який став у ХІХ ст. конкретно-історичним утіленням реалізму. Критичний реалізм 30—40-х рр. у Англії та Франції (а пізніше і в інших країнах Західної Європи) по-новому вирішує проблему «Людина і середовище». Характер людини художньо осмислюється в її соціальній обумовленості, розкривається в ретельно досліджених, достовірно зображених суспільних обставинах; дійсність піддається критичному аналізу.

Модернізм (від фр. «сучасний») — термін, яким позначаються різноманітні нові течії в мистецтві нереалістичного спрямування. Часто поняття «модернізм» є синонімом поняття «авангардизм».

Натуралізм — літературний напрям, який виник у західноєвропейській літературі в 70-х роках і розповсюдився у 80—90-х роках ХІХ ст. Програму натуралізму сформулював Еміль Золя. Натуралізм трактував життя з позиції біологізму; характер людини, з погляду натуралістів, залежить від спадковості, фізіологічних чинників. Натуралісти прагнули з науковою точністю описувати зовнішній вигляд людини, події, середовище, відмовляючись від їх художньої інтерпретації.

Повість — епічний прозовий твір, який характеризується одноманітним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. Повість різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів; на відміну від роману повість охоплює менше коло проблем, коротший період із життя героя.

Психологізм у літературі — це характеристика художнього твору, сукупність стилістичних прийомів та засобів, за допомогою яких письменник передає внутрішній світ своїх персонажів. Вчинки героїв оцінюються опосередковано, за допомогою підтексту, який виникає у свідомості читача через зіставлення окремих ситуацій, висловлювань персонажів тощо.

Роман — велика форма епічного жанру літератури нового часу. Основні риси роману: зображення людини в складних формах життя, кілька сюжетних ліній, багато дійових осіб, великий обсяг.

Роман історичний — роман, в основу якого покладено історичний сюжет, що відтворює у художній формі певну епоху, певні історичні події. В ньому поєднані історичні факти та особи з фактами та особами вигаданими.

Роман соціально-психологічний, соціально-побутовий — різновид реалістичного роману, для якого характерне поєднання глибокого соціального та психологічного аналізів як героїв, так і середовища, в якому вони діють.

Романтизм — літературний напрям, який сформувався на межі ХУІІІ та ХІХ ст. на противагу класицизму. Для нього характерними є відчуття хиткості світу, розчарування в революції, яка не виправдала надій тих, хто повірив у її ідеали. Романтики відмовилися від реалістичного зображення дійсності, тому що були незадоволені її антиестетич- ним характером. Романтизм протиставляє дійсності романтичний ідеал. Заглибленість у внутрішній світ людини зумовила розвиток ліро-епічних жанрів, найпопулярнішим з яких стала романтична поема.

Романтичний герой — людина великих пристрастей, глибоко незадоволена дійсністю, здатна на незвичайні дії.

Символ — поетичний троп, що ґрунтується на умовному означенні якогось явища чи поняття через інше на підставі подібності. За допомогою символу поети прагнуть стисло і яскраво передати певну важливу думку.

Символізм — літературно-мистецький напрям кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Для символізму характерні: інтерес до проблем особистості, іносказання, орієнтація на ірраціональний бік слова — його звучання, ритм, які повинні були замінити точне значення слова. На місце художнього образу було поставлено художній символ, що мав кілька значень. Символісти прагнули внести в поезію «дух музики», вважаючи її видом мистецтва, найближчим до світу таємничого.

IV.3. Бібліографія

1. Алексеев М.П. Из истории английской литературы. — М. — Л., 1960.

2. Гиждеу С. Лирика Генриха Гейне. — М., 1983.

3. Григорьева Т. Японская литература XX века. — М., 1983.

4. Де Санктис Ф. История итальянской литературы. — Т.2. — М., 1964.

5. Дейч А.И. Судьбы поэтов. Гельдерлин, Клейст, Гейне. — 3-е изд. — М.: Худ. лит., 1987.

6. Дьяконова Н.Я. Английский романтизм. Проблемы эстетики. — М., 1978.

7. Дьяконова Н.Л. Китс и его современники. — М., 1973.

8. Дьяконова Н.Я. Лондонские романтики и проблемы английского романтизма. — Л., 1970.

9. Евнина Е. Виктор Гюго. — М. Наука, 1976.

10. Европейский романтизм. — М., 1973.

11. Жанровые разновидности романа в зарубежной литературе ХІХ—XX вв. — К., 1985.

12. Аллен Г. Едгар По. — М., 1984 (ЖЗЛ).

13. ЖерлицынМ. Кольридж и английский романтизм. — О., 1914.

14. Зарубежная литература XX века (1917—1945) / Под ред. В.Н.Богословского.

15. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ—ХХ вв. Трактаты, статьи, эссе. — М., 1987.

16. Засурский Я. Н. Американская литература XX века. — М., 1984.

17. Затонский Д.В. Европейский реализм XIX в. Линии и лики. — К., 1984.

18. Зигус Уилсон. Мир Чарльза Диккенса. — М., 1975.

19. Золотарев И.Л. Фантастические произведения И.С. Тургенева и П.Мериме. — Орел, 2001.

20. Андреев Л.Г. Импрессионизм. — М., 1980.

21. Ивашева В. Английские диалоги. М., 1971.

22. Ивашева В. Английский реалистический роман XIX века в его современном звучании. М., 1974.

23. Ивашева В. Судьбы английских писателей. — М., 1989.

24. Ивашева В. Теккерей-сатирик. — М., 1958.

25. Ивашева В.В. Литература Великобритании XX века. — М., 1984.

26. Импрессионисты, их современники, их соратники. — М., 1976.

27. История зарубежной литературы XIX века / Под ред. Я.Н. Засурского и С. В.Тураева.

• М, 1982.

28. История зарубежной литературы XX века. (1917—1945) / под ред. З.Т. Гражданской.

М., 1987.

29. История английской литературы. — Т. ІІ — Вып. 1—2. — М., 1953—1955.

30. История зарубежной литературы XIX века / Под ред. А.С. Дмитриева. — Ч. 1, 4.2.

31. Аникин Г., Михальская М. История английской литературы. — М., 1985.

32. История зарубежной литературы конца XIX века — начала XX века.. Курс лекций / Под ред. М.Е.Елизаровой и Н.П. Михальской. — М., 1970.

33. История зарубежной литературы конца XIX века — начала XX века.

34. История итальянской литературы ХІХ—ХХ веков. — М., 1990.

35. История немецкой литературы. В 5-ти т. — Т. 3. — М., 1966.

36. История французской литературы. — Т. ІІ. — М., 1963.

37. Карельский А. От героя к человеку. — М., 1990.

38. Карельский А.В. От героя к человеку. Два века западноевропейской литературы. — М., 1990.

39. Ковалев Ю. Герман Мелвилл и американский романтизм. — Л., Худ. лит, 1972.

40. Ковалев Ю.В. Эдгар Аллан По: Новеллист и поэт. — Л.: Худ. лит., 1984.

41. Андреева Л.Г. — М., 1978.

42. Аникин Г.В., Михальская М. История английской литературы. — М., 1975.

43. Л.Г.Андреева. — М., 1982.

44. Литературная история Соединенных Штатов Америки. В 3-х т. — Т.2. — М., 1978.

45. Литературные манифесты западноевропейских романтиков. — М., 1980.

46. Литературные манифесты французских реалистов. — Л., 1935.

47. Литовський Ю.З. Проспер Меріме. Життя і творчість. — К.: Дніпро, 1976.

48. Лібман З.А. Чарльз Діккенс: Життя і творчість. — К., 1982.

49. Луйгас А. Проблемы реапюма и натурализма в творчестве Дж.Элиот. — Таллин,

    1987. — М., 1979—1983.

50. Матузова Н.М. Генріх Гейне: Життя і творчість. — К.: Дніпро, 1984.

51. Мендельсон М. Жизнь и творчество У.Уитмена. — М., 1969.

52. Меньшиков Г. Братья Гонкури. Жизнь. Творчество. Эстетические взгляды. — Самарканд, 1985.

53. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. — Л., 1973.

54. Михальская Н.П. Чарльз Диккенс: Кн. для учащихся. — М, 1987.

55. Наливайко Д. Бальзак. — К. Дніпро, 1985.

56. Наливайко Д. Віктор Гюго. Життя і творчість. — К., Дніпро, 1976.

57. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. — К., 1985.

58. Наливайко Д.С., Шахова К. Зарубіжна література доби романтизму. — К., 1998.

59. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму: Підручник. — К., 1997. — С. 28—67.

60. Некрасова Е.А. Творчество У.Блейка. — М., 1962.

61. Неустроев В.Л. Литература Скандинавских стран. — М., 1980,

62. Ніколенко М.Л. Поезія французького символізму. Шарль Бодлер. Поль Верлен. Ар- тюр Рембо. — Х., 2003.

63. Обломиевский Д. Бальзак. — М., 1962.

64. Боброва М. Романтизм в американской литературе ХІХ в. — М., 1972.

65. Обломиевский Д.Д. Французский символизм. — М., 1973.

66. Овруцька. Стендаль. — К.: Дніпро, 1983.

67. Орлова Р. Бичер-Стоу. — М., 1971.

68. Павличко С. Байрон: Нарис життя і творчості. — К.: Дніпро, 1989.

69. Павличко С. Философская поэзия американского романтизма. — К.: Наук. думка,

1988. 70. Парриштон В.Л. Основные течения американской мысли. В 3-х т. — Т.2. Революция романтизма в Америке. — М, 1962.

      71. Пикок Т.Л. Воспоминания о П.Б.Шелли // Пикок Т.Л. Аббат кошмаров. Усадьба Грилла. — М.: Наука, 1988.

      72. Плавскин З.Ж. Испанская литература ХІХ—XX веков. — М., 1982.

      73. Полуяхтова И.К. История итальянской литературы XIX века (Эпоха Рисорджимен- то). — М., 1970.

      74. Вайнштейн О. Язык романтической мысли. О философском стиле Новалиса и Фрид- ри Плегеля. — М., 1994.

      75. Реизов Б.Г. Творчество Вальтера Скотта. — М.; Л., 1965.

      76. Реизов Б.Г. Французский роман XIX века. — М., 1977.

      77. Решов Б.Г. Между классицизмом и романтизмом. — Л., 1963.

      78. Романтизм глазами итальянских писателей. — М., 1984.

      79. Сент-Бев Ш. де. Литературные портреты. Критические статьи. — М., 1970.

      80. Скуратовская Л. И. Из истории английского романтизма. — М., 1971.

      81. Соколова Т.В. Философская поэзия А. де Виньи. — Л., 1981.

      82. Соловьевв Н.А. У истоков английского романтизма. — М., 1988.

      83. Тайна Чарльза Диккенса. — М., 1990.

      84. Трескунов М. Жорж Санд. — М., 1976.

      85. Великий романтик. Байрон и мировая литература. — М., 1991.

      86. ТрескуновМ.С. Виктор Гюго. — Л., 1969.

      87. Тугушева М.П. Шарлотта Бронте: Очерк жизни и творчества. — М., 1982.

      88. Тураев С. В. От Просвещения к романтизму. — М. 1983.

      89. Франко І. Соті роковини Віктора Гюго // Франко І. Твори: В 20 т. — Т. 18.

      90. Фрестье Жан. Проспер Мериме: Пер. с фр. — М., 1987.

      91. Художественный мир Гофмана. — М., 1982.

      92. Черневич М.Н. и др. История французской литературы. — М., 1965.

      93. Шамрай А.П. Ернест Теодор Амадей Гофман. — К., 1969.

      94. Шульц Г. Новалис сам свидетельствующий о себе и о своей жизни (с приложением фотографий и иллюстраций). — Челябинск, 1998.

      95. Эстетика немецкого романтизма. — М., 1987.

      96. Эстетические учения Западной Европы и США (1789—1871) // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. В 5 т.

9