Заняття №4

Швма:

Засудження прагнення до збагачення як основної мети життя у казці Натаніеля Готорна «Золото царя Мідаса»

ПЛАН

1. Н. Готорн і його час.

2. Міф про Мідаса.

3. Зміст казки, порівняння сюжетно-композиційного плану міфу і казки.

4. Два Мідаси.

5. Ідея казки.

Завдання для підготовчого періоду

1. Дайте тлумачення словам: «метаморфоза», сатир, тамбурін, кефара.

2. Підготувати переказ міфу про Мідаси.

3. Подумати, чим схожі і чим відрізняються два Мідаса.

4. Складіть ЛС, ребуси, кросворди, вірші, тести, чайнворди.

Література

1. Н.Готорн. Избранные произведения: В 2 т. — Л., 1982.

2. Кун Н.А. Легенды, мифы Древней Греции. — С., 1998.

3. Ярчук О.Д. Мф. Література. (Система уроків) 6 кл. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 1999. — № 7. — С. 25—28.

4. Николюкин А.Н. Американский романтизм и современность. — М., 1968.

Інструктивно-методичні матеріали

Натаніель Готорн — один із найвидатніших американських прозаїків XIX століття, один із «батьків-засновників» жанру новели й психологічного роману в національній літературі. Важливим внеском у новелістику, в якій його ім'я як першовідкривача називали поряд з Едгаром По, було відкриття ним нової форми оповідання, по суті без- фабульного, або з послабленою фабулою. У таких творах відтворення внутрішнього стану якоїсь людини, її думок і переживань були важливішими за сюжетний розвиток. Такий тип оповідання став у двадцятому столітті настільки розповсюдженим, що його інколи розглядали як провідний для нашого часу, принаймні у деяких літературах.

Творчість письменника дала можливість розглядати її за жанровими ознаками. Склалося так, що він спочатку два десятиліття писав малу прозу, а потім до кінця життя віддавав майже всі творчі сили романістиці.

Особливості творчості Готорна:

♦ в оповіданнях Готорна мав свою специфіку. Автор зображував своїх персонажів у атмосфері минулого або вони існували у якомусь невизначеному часі;

• алегоризм у Готорна був формою повчання, а притчевість закладена в саму основу його творчості, якою він мріяв чогось навчити.

• фантазія — головне у творчості;

• використання і творче переосмислення давньогрецьких міфів.

Натаніелю Готорну часто дорікали і його молодші сучасники, і літератори за те, що він мало цікавився соціальними проблемами й конфліктами, не відобразив суспільства своєї доби у всій його повноті. Але Готорн знайшов своє власне місце в американській і світовій літературі, створив свій неповторний художній світ і незабутніх героїв, які жили і страждали серед одвічної боротьби між добром і злом. І цього, мабуть, достатньо для талановитого американського романтика.

Під час написання своєї казки «золото царя Мідаса» Н.Готорн використав і творчо переосмислив міф про Мідаса. Хоча зміст казки майже ідентичний міфу, проте у творі можна виділити значну кількість спільних і відмінних рис.

СПІЛЬНЕ

• в юності — обоє веселі, життєрадісні, люблять музику, квіти;

• бажання стати найбагатшим;

• усвідомлення необдуманості бажання;

• ненависть до золота і багатства;

• тема згубного впливу грошей на людину, формування в її характері таких негативних рис як жадібність, стяжательство, егоїзм;

• засудження прагнення до збагачення як основної мети життя. ВІДМІННЕ

«Міф про Мідаса»

—бажання стати багатим — епізодичне рішення, у відповідь на пропозицію Ді- оніса;

— герой живе для себе; —безтурботне життя. «Золото царя Мідаса»

• багатство — мета життя (бажання вийшло від Мідаса);

• усе заради доньки;

• щасливий сім'єю, онуками.