Теоретична частина:

Вітаміни – життєво важливі органічні сполуки, необхідні для людини та тварин в дуже малих кількостях, але вони мають велике значення для нормального росту, розвитку та самого життя. Вітаміни не являються пластичним матеріалом і не витрачаються в якості джерел енергії. Вітаміни за звичаєм надходять з рослинною їжею або з продуктами тваринного походження, оскільки вони не синтезуються в організмі людини та тварин. Більшість вітамінів є попередники коферментів (входять до складу ферментів), а деякі сполуки виконують сигнальні функції. Таким чином вітаміни грають важливу роль в процесах обміну речовин. Так, вітамін В₁ (тіамін) є простетичною групою ферментів карбоксилаз, які каталізують окислювальне фосфорилювання різних кетокислот (наприклад, піровиноградної). Вітамін В₂ (рибофлавін) є простетичною групою флавопротеїдів – ферментів, які беруть участь у переносі водню у ланцюзі біологічного окиснення.

Вітаміни підрозділяються на дві групи: водорозчинні (вітаміни групи В, С, Р та ін.) та жиророзчинні (А, D, Е, К, F).

Добове споживання у вітамінах залежить від типу речовини, а також від віку, полу і фізіологічного стану організму (фізичні навантаження, загальний стан, період вагітності).

Недостатнє або неповне харчування, або порушення процесів засвоєння та використання вітамінів можуть бути причинами різних форм вітамінної недостатності – гіпо- та авітамінозу. Так, відсутність вітаміну С призводить до розвитку цинги, вітаміну В₁ – до розвитку авітамінозного поліневриту бері-бері, вітаміну РР – до розвитку пелагри, вітаміну D у дітей – рахіту. Відсутність вітаміну А приводить до важкого ураження очей – ксерофтальмії. Важлива роль в забезпеченні організму рядом вітамінів (К, В₁₂, Н) належить мікрофлорі травневого тракту. Тому дефіцит вітамінів може виникати внаслідок медикаментозного лікування з використанням антибіотиків. Вітамінна недостатність лікується шляхом повноцінного харчування або за допомогою вітамінних препаратів.

Такі вітаміни, як А, Д, Е, В₁₂ можуть накопичуватися в організмі.

Явище гіпервітамінозу стосується лише вітамінів А та D. Надлишкова кількість більшості інших вітамінів швидко виводиться з організму з сечею.

Вітаміна С (аскорбінова кислота) багато в овочах та фруктах, В₁ – у хлібі, дріжджах, важливе джерело вітаміну В₂ – молоко. Вітамін А міститься в молоці, вершковому маслі, риб’ячому жирі, а його провітамін – каротин (з якого в організмі утворюється вітамін А) – у моркві, абрикосах. Вітаміна D багато в риб’ячому жирі, вітамін Е міститься у рослинних маслах.

Практична частина:

Мета роботи: Навчитися виявляти вітаміни в різноманітних речовинах або біологічних рідинах, використовуючи якісні реакції. Для виконання роботи необхідно вивчити такі питання теорії:

Контрольні питання

1. Дати визначення вітамінам. Їх біологічне значення.

2. Класифікація вітамінів. Характеристика водорозчинних і жиророзчинних вітамінів.

3. Потреба організму у вітамінах і від чого вона залежить.

4. Що таке авітамінози і гіповітамінози?

Скласти таблицю для кожного вітаміну за такою схемою на окремому аркуші:

Назва	Будова	Роль в обміні речовин	Основні джерела вітаміну в природі	Добова потреба організму людини у вітаміні
1	2	3	4	5

Практичне значення роботи: За допомогою якісних реакцій вітаміни можна виявляти в лікарських рослинах, препаратах, харчових продуктах. Визначенням концентрації вітамінів (наприклад, А і Д) встановлюють гіпервітамінози.

ВОДОРозчинні ВІТАМІНИ

Дослід 1. Диазореакція на вітамін В₁.

Принцип методу. У лужному середовищі тіамін із диазореактивом утворює складне комплексне з'єднання оранжевого або червоного кольору.

Матеріали і реактиви. 1 %-ний розчин сульфанилової кислоти, 5 %-ний розчин нітриту натрію, 10 %-ний розчин бікарбонату натрію, 5 %-ний розчин тіаміну (В₁); штатив, пробірки, піпетки

Хід роботи: до диазореактиву, що складається з 5 крапель розчину сульфанілової кислоти і 5 крапель 5% розчину нітриту натрію, додають 1-2 краплі розчину тіаміну і потім по стінці, нахиливши пробірку, обережно додають 5-7 крапель розчину бікарбонату натрію. На межі двох рідин з'являється кільце оранжевого забарвлення.

Дослід 2. Реакція на вітамін В₂

Принцип методу: реакція на вітамін В₂ заснована на його спроможності легко відновлюватися. При цьому рожевий колір з'являється за рахунок утворення проміжних сполук, а потім знебарвлюється, тому що відновлена форма вітаміну В₂ безбарвна.

Хід роботи: у пробірку наливають 10 крапель розчину вітаміну В₂, додають 5 крапель концентрованої хлороводневої кислоти й опускають зернятко металевого цинку. Починається виділення пухирців водню, рідина поступово рожевіє, а потім знебарвлюється.

Дослід 3. Реакція на вітамін РР.

Принцип методу: вітамін РР при нагріванні з розчином ацетату міді утворює синій осад мідної солі нікотинової кислоти.

Хід роботи: перед визначенням 3% розчин вітаміну РР варто обов'язково збовтувати. Потім набирають у пробірку 20 крапель його і нагрівають до кипіння. При цьому каламутний розчин стає прозорим. Збовтавши 5% розчин міді, доливають 20 крапель його до нагрітого розчину вітаміну РР. Потім вміст пробірки доводять до кипіння і відразу охолоджують під струменем холодної води. На дні пробірки випадає синій осад мідної солі нікотинової кислоти.

Дослід 4. Реакція на вітамін В₆

Принцип методу: вітамін В₆ при взаємодії з розчином хлорного заліза утворює комплексну сіль феноляту заліза червоного кольору.

Хід роботи: до 5 крапель 1% розчину вітаміну В₆ доливають рівну кількість 1% розчину хлорного заліза і перемішують, утворюється червоне забарвлення.

Дослід 5. Реакція на вітамін С

Принцип методу: Аскорбінова кислота спроможна легко вступати в окисно-відновні реакції і відновлювати метиленовий синій. При цьому метиленовий синій відновлюється в безбарвну сполуку.

Матеріали і реактиви: 0,1 %-ний розчин аскорбінової кислоти, 0,01 %-ний розчин метиленового синього, 10 %-ний розчин Na₂CO₃.

Хід роботи: У дві пробірки вносять по 1 краплі розчину метиленової сині і по 1 краплі розчину бікарбонату натрію. У першу вливають 5 крапель розчину аскорбінової кислоти, у другу - 5 крапель води і ставлять обидві пробірки в термостат при t 37-40⁰С. Через якийсь час у пробірці з розчином аскорбінової кислоти рідина знебарвлюється.

ЖИРОРозчинні ВІТАМІНИ

Дослід 1. Реакція на вітамін А

Принцип методу: при взаємодії вітаміну А, що знаходиться в риб'ячому жирі, із концентрованою сірчаною кислотою виникає червоне забарвлення.

Хід роботи: у суху пробірку відміряють 3 краплі риб'ячого жиру в хлороформі і додають 1 краплю концентрованої сірчаної кислоти. З'являється фіолетове забарвлення, що переходить у червоно-буре.

Дослід 2. Реакція на вітамін Д.

Принцип методу: вітамін Д, що знаходиться в риб'ячому жирі, при взаємодії з розчином брому в хлороформі набуває зеленувато-блакитного забарвлення.

Хід роботи: у суху пробірку вносять 2 - 3 краплі риб'ячого жиру і 2 - 4 краплі розчину брому в хлороформі (1:60). При наявності вітаміну Д поступово з'являється зеленувато-блакитне забарвлення.

Висновок:

Заняття № 10.

Тема: ФЕРМЕНТИ І ВІТАМІНИ (СЕМІНАР)