Практична частина:

Мета роботи: Вивчити властивості жирів і жироподібних речовин. Для виконання роботи необхідно вивчити такі питання теорії:

Контрольні питання

1. Визначення ліпідів.

2. Класифікація ліпідів.

3. Насичені і ненасичені жирні кислоти.

4. Спирти, які входять до складу ліпідів.

5. Триацилгліцероли і їх властивості. Воски.

6. Фосфоліпіди і гліколіпіди, їх функції.

7. Стерини та стериди. Будова і функції. Холестерин.

Практичне значення роботи: За допомогою якісних реакцій визначають у біологічних рідинах продукти розщеплення ліпідів, за якими можна судити про ліпідний обмін.

Матеріали і реактиви: рослинна олія, 50 %-ний спиртовий розчин КОН, концентрована НС1, 5 %-ний розчин ВаС1₂, 5 %-ний розчин (СН₃СОО)₂Рb, кристалики КHSО₄, гліцерол, хлороформний розчин холестеролу, концентрована Н₂SО₄, колба ємкістю 50 мл, піпетки, спиртівка.

Дослід 1. Омилення жиру.

Принцип методу: Жири під впливом лугів гідролізуються з утворенням мила і гліцерола.

Хід роботи: У колбу з 1 мл рослинної олії додають 20 мл спиртового розчину КОН, суміш перемішують і кип'ятять. Щоб перевірити відбувся гідроліз чи ні, відбирають у пробірку декілька крапель даного розчину і додають 1 мл дистильованої води. При наявності жирових крапель гідроліз продовжують далі. Після омилення, розчин розводять до об’єму 20 мл дистильованою водою, і таким чином одержують розчин калієвого мила, з якого виконують досліди 2-4 для визначення наявності в ньому гліцеролу, жирних кислот і одержання нерозчинних мил.

Дослід 2. Одержання вільних жирних кислот.

Принцип методу: При додаванні до мила концентрованої соляної кислоти утворюються вільні жирні кислоти.

Хід роботи: У пробірку з 2 мл розчину калієвого мила додають 0,5 мл концентрованої НС1. Жирні кислоти, що утворюються, нерозчинні у воді тому будуть збиратися на її поверхні.

Дослід 3. Якісна реакція на гліцерол (акролеїнова реакція).

Принцип методу: При нагріванні гліцеролу з гідросульфатом калію відбувається дегідратація, у результаті якої гліцерин перетворюється в акролеїн-ненасичений альдегід етилового ряду зі специфічним запахом.

Хід роботи: На дно двох пробірок кладуть декілька кристаликів КHSО₄, потім в одну пробірку вносять 5 крапель розчину, отриманого в досліді 1, а в другу - 5 крапель гліцеролу, нагрівають у полум'ї пальника. Утворення акролеїну визначають за характерним запахом альдегіду - запах горілого сала.

Дослід 4. Одержання нерозчинних мил

Принцип методу: При додаванні до розчину калієвого мила розчину солей барію і свинцю утворюються нерозчинні солі жирних кислот.

Хід роботи: У 2 пробірки з 2 мл розчину калієвого мила вносять відповідно по 1 мл розчину ВаС1₂ і (СН₃СОО)₂Рb. Спостерігають утворення нерозчинних барієвого і свинцевого мил.

Дослід 5. Якісна реакція на холестерол (реакція Сальковського).

Принцип методу: Реакції якісного виявлення холестеролу засновані на його спроможності перетворюватися з вторинного спирту в ненасичений вуглеводень.

Хід роботи: У суху пробірку вносять 0,5 мл розчину холестеролу в хлороформі, додають 0,5 мл концентрованої Н₂SО₄ і обережно струшують. Після розшарування фаз спостерігають за зміною фарбування: верхній прошарок, що містить холестерол у хлороформі, забарвлюється в пурпурно-червоний колір, а нижній (прошарок сірчаної кислоти) - у темно-червоний колір із зеленою флуоресценцією. Фарбування згодом переходить у фіолетове, потім зелене і, нарешті, у жовте.

Результати дослідів вносять у таблицю такої форми:

№ п/п

Назва досліду

Застосовувані реактиви

Що спостерігається

Що відкриває ця реакція

Висновок:

Заняття № 7.

Тема: БУДОВА І ВЛАСТИВОСТІ нуклеопротеЇДІв