Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

kniga_9

.pdf
Скачиваний:
1163
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
17 Mб
Скачать

Контроль:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

PV 2 P

P 2

3814,40

 

7344,49

 

3814,40 2339,01 1475,39 ;

P

3,14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

PV

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1475,25

 

27,1

мм;

 

 

n

1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

27,1

 

15,3 ;

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3,14

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

27,1

8,6 мм;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

км

 

 

 

С

3,16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H Д 262,4563 15,3 мм.

5.Ваги ліній обчислюють за формулою:

P Сn .

де C – постійний коефіцієнт, його беруть кратним 10 і з таким розрахунком, щоб вага лінії, як правило, знаходилася в межах від 1 до 10;

n – число штативів у даній лінії.

Якщо число штативів на 1 км ходу приблизно однакове для всіх ліній системи, то ваги ліній обчислюють за формулою:

 

 

 

P

C

 

,

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де L – довжина лінії в км.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ваги (графа 4) обчислено за даними:

 

 

 

P

10

;

P

10

;

P

10

.

 

 

 

 

 

1

L1

2

 

L2

 

3

L3

 

 

 

 

 

6.Обчислюють найімовірніше значення відмітки вузлової точки Д:

 

H

P H P

H P

 

P

 

H Д

Д

1

Д

2

Д 3

H0

 

262,4563 .

 

P P

P

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

 

 

 

 

7. Обчислюють поправки в перевищення по кожному ходу (графа 8):

257

V H

Д

H

;

V H

Д

H

;

V H

Д

H .

1

Д

 

2

Д

 

3

Д

8. Виконують оцінку точності. Обчислюють середні квадратичні помилки:

а) одиниці ваги :

 

 

 

 

 

 

PV 2

 

,

n 1

 

 

 

 

де n – число ходів у системі.

б) середню квадратичну помилку найімовірнішого значення

відмітки H Д :

 

 

 

 

М

 

 

 

 

 

.

 

P

в) середню квадратичну помилку нівелювання на 1 км ходу:

m

 

 

,

 

 

 

км

 

С

 

 

 

9.Обчислюють відмітки всіх точок нівелірних ходів.

Для цього кожний хід зрівнюють, як окремий хід між двома твердими реперами. Величини поправок по кожному ходу розподіляють з протилежним знаком пропорціонально довжинам секцій в ходу.

§209. Зрівнювання системи теодолітних ходів

зоднією вузловою точкою

Зрівнювання системи теодолітних ходів виконують в такій послідовності:

1.Складають схему прокладених теодолітних ходів (рис. 199), на яку з польових журналів виписують значення виміряних кутів, довжини ліній, нумерують ходи, показують стрілками напрями ходів і намічають одну із ліній, яка прилягає до вузлової точки. Цю лінію приймають за вузлову (лінія 4–5).

2.Виписують із схеми у відомість обчислення координат (табл. 4) у відповідні графи виміряні кути, довжини ліній, дирекційні кути вихідних ліній та координати вихідних точок.

258

Рис. 199

3.Вибравши вузлову лінію, наприклад, лінію 4–5, підраховують суми виміряних кутів по кожному ходу: 1 , 2 , 3

4.По всіх трьох ходах обчислюють значення дирекційного кута вузлової лінії 4–5. Обчислення ведуть за формулами:

 

 

ДА

180 n

;

4 5

 

 

1

 

1

 

 

PB

180 n

 

;

4 5

 

2

 

2

 

 

EC

180 n

.

4 5

 

3

 

3

де n1 ; n2 ; n3 – число кутів у кожному ході.

Якщо в теодолітних ходах виміряно кути, розташовані зліва за ходом, тоді обчислення дирекційного кута вузлової лінії виконують за формулою:

K П 180 n .

5.Із обчислених трьох значень дирекційних кутів вузлової лінії 4–5 обчислюють її найімовірніше значення.

0

 

P

P

P

 

P

 

4

5 1

4 5

2 4

5 3

P

;

 

 

P P

P

 

 

 

 

 

 

1

2

3

 

 

 

 

 

де P1 , P2 , P3 – ваги дирекційних кутів, обчислені по кожному ходу із співвідношення:

259

P

C

;

P

C

;

P

C

.

1

n1

 

2

n2

 

3

n3

 

 

 

 

 

Для зручності обчислень

c взято рівним 20. Схема обчислення

найімовірнішого значення дирекційного кута лінії 4–5 і оцінки точності приведена в табл. 25.

Таблиця 25

Зрівнювання дирекційного кута і оцінка точності

ходів

1

2

3

Значення

дирекційних кутів ліній

4–5

153 45 ,0

333 44 ,3

333 43 ,1

153 43 ,0

P 0

P

333 44 ,1

Число кутів

5

4

4

Вага

Відхилення

 

 

 

 

обчисленого

 

 

 

 

 

 

 

 

f 2

Pf 2

P

20

кута від

P

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

наближеного

 

 

 

 

 

значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

+2 ,0

+8 ,0

–0 ,9

0,81

3,24

5

+1 ,3

+6 ,5

–0 ,2

0,04

0,20

5

+0 ,1

+0 ,5

+1 ,0 1,00

5,00

P 14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15 ,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

1 ,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pf 2

8,44

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pf 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8,44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4,22 2 ,1

 

 

 

n 1

 

2

 

 

 

 

M d

 

 

 

 

 

2 ,1

 

2 ,1

0 ,6

 

 

 

P

 

 

 

3,7

 

 

 

 

14

 

 

 

6. Обчислюють кутові нев’язки в ходах, користуючись формулами:

f

1

 

0

 

 

; f

 

0

 

;

f

3

 

0

 

– якщо

в ходах

 

 

4 5

 

2

4 5

 

 

 

 

4 5

 

 

виміряно кути,

розташовані справа за ходом, і

f i

i 0 ,

якщо в

ходах виміряно кути, розташовані зліва за ходом.

7. Якщо обчислені нев’язки не перевищують допустимої величини, їх розподіляють порівно на всі кути ходу з протилежними знаками (табл. 24). Величини допустимих нев’язок підраховують за

формулою: f доп 1 n , де n – число кутів у ході.

260

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 24

 

 

 

 

Зрівнювання теодолітних ходів з однією вузловою точкою

 

№ точок

Виміряні

Виправ-

Дирекцій-

Дов-

 

 

 

Прирости координат, м

 

Координати

кути

лені кути

ні кути

жина

 

 

обчислені, м

 

виправлені, м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лінії

 

х

 

у

 

 

х

 

у

x

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(праві)

 

 

 

 

 

 

Хід 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+0,2

 

 

99

34,5

 

 

– 0,01

+0,08

 

 

 

 

5117517,39

6385495,34

 

 

А

142

27,0

142

27,2

 

 

295,45

– 216,51

+201,05

216,52

+201,13

 

 

 

 

 

 

 

+0,1

 

 

137

07,3

 

 

– 0,01

+0,09

 

 

 

 

300,87

696,47

 

 

1

 

198

35,0

198

35,1

 

 

318,30

– 152,06

+279,62

152,07

+279,71

 

 

 

 

 

 

 

+0,2

 

 

118

32,2

 

 

–0,01

+0,08

 

 

 

 

5116148,80

976,18

 

 

2

 

142

0,5

142

0,7

 

 

267,40

– 245,27

+106,52

245,28

+106,60

 

 

 

 

 

 

 

+0,2

 

 

156

31,5

 

 

– 0,02

+0,09

 

 

 

 

903,52

6386082,78

 

 

3

 

184

49,0

184

49,2

 

 

353,20

– 311,00

+167,43

311,02

+167,52

 

 

 

 

 

 

 

+0,2

 

 

151

42,3

 

 

– 0,01

+0,09

 

 

 

 

592,50

250,30

 

 

4

 

177

58,0

177

58,2

 

 

333,15

– 298,74

+147,41

–298,75

+147,50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

153

44,1

 

x1

y1

–1223,64

+902,46

293,75

397,80

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d1 –1223,58

+902,03

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

845

49,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

n = 5

 

 

 

fx1

 

f y1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

1

 

 

f

 

–0, 9

 

 

 

 

1567,50

 

S1

 

 

 

f доп

1, 0 5 2, 2

 

= + 0,06

= – 0,43

 

3600

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

fS1

0,19

0,44

d1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(праві)

 

 

 

 

 

 

Хід 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+0,1

 

 

328

25,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В

 

201

51,5

201

51,6

 

 

 

 

+0,08

–0,08

 

 

 

 

5115854,86 6386968,02

 

 

 

 

 

 

 

 

306

33,7

196,18

+116,84

–157,60

+116,92

–157,68

 

 

 

 

7

 

167

36,5

167

36,5

 

 

 

 

+0,15

–0,15

 

 

 

 

971,78

810,34

 

 

 

 

 

+0,1

 

 

318

57,2

387,75

+292,40

–254,63

+292,55

–254,78

 

 

 

 

6

 

218

24,0

218

24,1

 

 

 

 

+0,06

–0,07

 

 

 

 

5116264,33

555,56

 

 

 

 

 

 

 

 

280

33,1

160,40

+29,36

–157,69

+29,42

–157,76

 

 

 

 

5

 

120

49,0

126

49,0

 

 

d2

x2 y2

+438,89

–570,22

293,75

397,80

 

 

 

 

 

 

 

 

333

44,1

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

+438,60

–569,92

fS2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

744,33

 

 

 

 

 

714

41,0

 

 

 

 

 

f x

 

 

f y

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

2

 

1800

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

f

 

 

 

–0, 2

 

 

 

n = 4

 

 

= – 0,29

= +0,30

 

 

 

 

 

 

1, 0 4

2, 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f доп

 

 

fS

 

0,18

0,42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(праві)

 

 

 

 

 

 

Хід 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Е

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–0,2

 

 

63

50,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

189

40,5

189

40,3

 

 

 

 

–0,11

+0,04

 

 

 

 

5115726,56 6385714,97

 

 

 

 

 

–0,3

 

 

54

10,3

279,40

+163,53

+226,51

+163,42

+226,55

 

 

 

 

8

 

185

48,0

185

47,7

 

 

 

 

–0,12

+0,06

 

 

 

 

889,98

941,52

 

 

 

 

 

–0,2

 

 

48

22,6

304,50

+202,26

+227,61

+202,14

+227,67

 

 

 

 

9

 

179

49,0

179

48,8

 

 

 

 

–0,12

+0,06

 

 

 

 

5116092,12

6386169,19

 

 

 

 

 

–0,3

 

 

48

33,8

304,85

+201,75

+228,55

+201,63

+228,61

 

 

 

 

5

 

254

50,0

254

49,7

 

 

d3

x3

y3

+567,19

+682,83

293,75

397,80

 

 

 

 

 

 

 

 

333

44,1

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

+567,54

+682,67

fS3

 

1

 

 

 

 

 

810

07,5

 

 

 

 

 

 

f x3

 

f y3

 

 

 

 

3

 

 

 

 

888,75

 

2300

 

 

 

 

 

 

 

 

n = 4

 

 

 

 

 

 

 

 

d3

 

 

 

f

 

 

 

+1, 0

 

 

 

 

 

 

+0,35

–0,16

 

 

 

 

 

f доп

1, 0 4

2, 0

 

 

 

 

 

0,38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

fS

0,12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За обчисленими нев’язками оцінюють точність вимірювання кутів.

261

Обчислюють середню квадратичну помилку одиниці ваги дирекційного кута вузлової лінії і середню квадратичну помилку

найімовірнішого значення дирекційного кута вузлової лінії M .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pf 2

 

; M

 

,

 

 

n 1

 

P

 

 

 

 

 

 

 

де n – число ходів у системі.

 

 

 

 

 

 

8.

За виправленими кутами і дирекційними кутами вихідних

ліній обчислюють дирекційні кути всіх ліній в ходах.

 

9.

Користуючись формулами:

x d cos ;

y d sin ,

обчислюють прирости координат по всіх сторонах ходів.

10. Підраховують суми обчислених приростів координат по

кожному ходу:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y1 і довжини ходів d1 ;

 

x1

; y1 ;

x2 ;

y2 ;

 

 

x3 ;

d2 ;

d1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. За координатами вихідних пунктів і сумами приростів

координат по ходах обчислюють координати X 5

і Y5 вузлової точки по

кожному ходу (табл. 26):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

X

A

X

1

;

Y Y Y ;

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

A

1

 

 

 

 

 

 

 

X

X

B

 

X

2

;

Y Y Y

;

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

B

2

 

 

 

 

 

 

 

X

X

C

 

X

3

;

Y Y

 

Y

.

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

C

3

 

 

12.

Обчислюють ваги ходів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

1

 

;

P

 

1

 

 

 

;

P

 

1

 

 

, та їх суми.

 

 

 

 

 

d1

 

d2

 

d3

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13. Обчислюють найімовірніше значення координат вузлової

точки за формулами:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

X 5

5 P1

5 P2

X 5 P3

X 0

;

 

 

Xi X0

 

 

 

P P P

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

Y5 P1 Y5 P2 Y5 P3

Y

 

 

 

 

Y Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

P

P

P

 

 

 

 

 

 

0

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

i 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

262

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 26

Зрівнювання координат вузлової точки і оцінка точності

14. Обчислюють нев’язки в приростах координат кожного ходу:

f

X1

X

X

5

;

f

Y Y ;

 

5

 

 

 

Y1 5 5

f

X 2

X X

5

;

f

Y Y ;

 

5

 

 

Y2 5 5

f

X 3

X X

5

;

f

Y3

Y Y .

 

5

 

 

5 5

15. Виконують оцінку точності обчислення найімовірнішого значення координат вузлової точки. Обчислюють середню

квадратичну помилку одинці ваги

і середню квадратичну помилку

координат M .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

Pf X2

 

;

Y

 

 

PfY2

 

;

 

 

n 1

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M X

 

X

 

 

 

;

MY

 

Y

 

 

 

,

P

P

 

 

 

 

 

 

 

 

де n – число ходів.

16. Величини нев’язок кожного ходу вписують у відомість обчислення координат точок теодолітних ходів і підраховують їх абсолютні і відносні величини по кожному ходу за формулами:

263

 

 

 

 

 

fs

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

fs

f x

f y

;

fвід

 

 

,

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

Величини відносних помилок повинні бути в межах

1

 

1

.

 

 

3000

1000

17. Якщо відносні помилки в ходах не перевищують допуски, то нев’язки в приростах координат розподіляють у відповідні прирости з оберненими знаками пропорційно довжинам ліній і підраховують суми виправлених приростів координат кожного ходу. Вони повинні дорівнювати різниці координат кінцевих точок, тобто:

X1вип

X2вип

X3вип

X5

X5

X5

X A ;

X B ;

XC ;

Y1вип

Y2вип

Y3вип

Y5

Y5

Y5

YA ;

YB ;

YC .

18. За виправленими приростами координат і вихідними координатами точок теодолітних ходів обчислюють координати всіх точок ходів. Контролем правильності обчислення координат точок є збіжність координат вузлової точки X 5 і Y5 , обчисленої в табл. 26.

§210. Зрівнювання системи нівелірних ходів з декількома вузловими точками (методом послідовних наближень)

На початку зрівнювання нівелірних ходів складають схему нівелірної мережі (рис. 200). На схемі показують всі вихідні пункти з висотами, вузлові точки, напрями передачі висот по кожному ходу, перевищення в ходах з номером і знаком, довжини ходів, а також обчислюють нев’язки в ходах, охоплюючи всі вимірювання. Після цього складають схему зрівнювання нівелірних ходів (табл. 27). В графу 1 записують номери вузлових точок, відмітки яких зрівнюються.

Вграфу 2 записують назви точок, від яких будуть обчислюватися відмітки вузлових точок.

Вграфу 3 записують відмітки вихідних точок, а в графу 4 виписують суми перевищень по кожному ходу в напрямі на вузлову

точку. В графу 5 записують довжини ходів в км. За формулою P CL

обчислюють ваги кожного ходу, їх суми на вузлових точках і записують в графу 6. Для зручності наступних обчислень на кожній вузловій точці обчислюють з точністю до 0,01 приведені ваги (графа 7) за формулою:

Pi Pi , P

264

де P – сума ваг ліній, які сходяться в даній точці; Pi – вага лінії з номером i .

Рис. 200

Правильність обчислення приведених ваг контролюється їх сумою, тобто P 1,00 . В графу 8 записують відмітки вузлових точок, обчислених в першому наближенні:

H

H

A

h 124,586 2,315 126,901 ;

1

 

1

 

 

H

H

B

h

138,165

2,795 135,370 ;

2

 

3

 

 

H

H

C

h

131,197

4,163 135,360 ;

2

 

6

 

 

H

H

C

h

131,197 1,092 130,105 .

3

 

 

7

 

 

Обчислені відмітки вузлових точок в першому наближенні приймаємо за вихідні для обчислення відміток вузлових точок кожного ходу в другому наближенні (графа 9), додаючи перевищення

до уже обчислених відміток в першому наближенні:

 

H H

A

h

124,586 2,315 126,901

;

1

1

 

 

265

 

 

 

 

H H

h 135,370 8,481 126,889 ;

 

 

 

 

 

 

1

2

2

 

 

 

 

 

 

H H

h 130,105 3,217 126,888 .

 

 

 

 

 

 

1

3

4

 

 

 

Із обчислених трьох значень відміток першої вузлової точки в

другому

 

наближенні

обчислюють середнє вагове,

тобто

H H P H P H P

126,892

і результат записують в рядок .

1

1

1

1

2

1

4

 

 

 

 

Такі

 

обчислення

виконують

в другому наближенні для

інших

вузлових точок. Аналогічно обчислюють відмітки вузлових точок в наступних наближеннях, беручи відмітки вузлових точок попереднього наближення для обчислення відміток вузлових точок наступного наближення.

Число наближень вважається достатнім, якщо розходження між результатами останнього і передостаннього наближення збігаються. Значення відміток, які одержали в останньому наближенні, вважаються зрівняними (найімовірнішими) відмітками вузлових точок. Після цього обчислюють поправки V , які слід ввести в перевищення кожної лінії (графа 13). Поправки V обчислюють як різниці між зрівняними значеннями відміток вузлових точок і тими числами в графі останнього наближення, із яких обчислено значення зрівняних висот, як середнє вагове. Контролюють правильність обчислення кінцевих відміток точок і поправок “V ” в перевищення: P V 0,5 мм.

Оцінка точності за результатами зрівнювання полягає в обчисленні середньої квадратичної помилки одиниці ваги і середньої

квадратичної помилки нівелювання на 1 км ходу mкм .

Для оцінки точності кожного ходу обчислюють величини PV 2 і їх суму для всієї системи ходів. Середня квадратична помилка одиниці

ваги обчислюється за формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

PV 2

 

,

n k

 

 

 

 

 

 

 

де n – число ходів і K – число вузлових точок в мережі.

Середню квадратичну помилку нівелювання на один кілометр ходу

обчислюють за формулою:

m

 

 

. Якщо для обчислення ваг

 

 

 

 

км

 

C

 

 

 

величину C брали рівною одиниці, тобто коли C 1, то mкм .

Після обчислення найімовірніших відміток вузлових точок і оцінки точності розпочинають зрівнювати одиночні нівелірні ходи, як такі, що прокладені між двома твердими реперами і обчислюють відмітки всіх точок ходу.

266

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]