- •1. Становлення української національної держави та формування органів державного й місцевого управління в період визвольної війни українського народу під проводом б. Хмельницького
- •4. Хмельницький (Хмельниченко) Юрій Богданович
- •Переяславські статті (1659)
- •Передумови
- •Наслідки
- •5. Іван Брюховецький
- •Біографія Служка Хмельницького
- •Гетьман
- •Московські статті (1665)
- •6. Причини, характер, рушійні сили і періодизація національно-визвольної боротьби
- •Порушення Росією договору 1654 р., його історична та правова оцінка.
- •8. Андрусівське перемир'я
- •9. Гетьман Правобережжя Петро Дорошенко
- •10. Вічний мир 1686
- •Передумови
- •Умови договору
- •11. Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.
- •Розділ 1. Зовнішня політика та міжнародні стосунки б.Хмельницького
- •1.1. Українсько-польські міжнародні відносини
- •1.2. Українсько-московські відносини.
- •Розділ 2. Розбудова Української козацької держави та її диплоатичі зв’язки
- •2.1. Відновлення української державності б.Хмельницьким
- •2.2. Монархізм Богдана Хмельницького
- •Розділ 3. Основні напрями дипломатії Хмельницького в пошуках виходу
- •3.1. Зовнішня політика уряду б.Хмельницького (1648–1657)
- •3.2. Переяславська рада 1654 p.
- •Висновки
- •19. Особистість
- •Обрання пилипа орлика гетьманом в еміграції
- •Ухвалення "пактів і конституцій законів і вольностей війська запорозького"
- •Зміст Конституції Пилипа Орлика
- •Основні положення статей:
- •22. Повстання Палія
- •Причина повстання
- •Початкові успіхи повстання
- •Польський контрнаступ
- •Місія Паткуля
- •Закінчення повстання
- •23. Північна війна та Іван Мазепа
- •2. Розвиток освіти у Наддніпрянській Україні
- •4. Розвиток науки
- •5. Наукові відкриття
- •29.Життя та світоглядні погляди т. Г. Шевченка
- •30. Українська культура XIX століття
- •Наука Природничі науки
- •Гуманітарні науки
- •Література
- •Мистецтво Театр
- •Образотворче мистецтво
- •Архітектура
- •Національні культурні організації і рухи
- •Створення
- •Програма
- •Розгром товариства
- •Діяльність після розгрому
- •Значення
- •2. Політика австрійського уряду щодо українців
- •3. Національне та соціальне становище українського населен ня
- •4. Зміни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села
- •Декабристи і Україна
- •Діяльність декабристів Таємні товариства
- •«Київські контракти»
- •Специфіка
- •Повстання Чернігівського полку 1826
- •Увічнення пам'яті декабристів в Україні
- •Утиски української культури
- •Інтелігенція
- •Розвиток української літературної мови
- •Усна народна творчість
- •Становлення нової української літератури
- •Друкарство. Журналістика
- •Зародження професінного театру. Музика
- •Образотворче мистецтво й архітектура
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •42. Три поділи Польщі та їх наслідки для українських земель.
- •43. IX. Українські землі під владою російської та австрійської імперій (кінець XVIII - початок XX ст.)
- •9.8. Події революції 1848-1849 pp. На західноукраїнських землях. Головна руська Рада
- •Україна наприкінці XVII - у XVIII ст.
- •8.10. Розвиток української культури в XVIII ст. Освіта та наука
- •46.Опришківський рух
- •47. Запорозьке козацтво після ліквідації Січі
- •Створення на західноукраїнських землях "Королівства Галіції та Лодомерії"
- •50. Народився Устим Кармелюк
- •51.Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії (кінець XVIII-XIX ст.)
8. Андрусівське перемир'я
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація,пошук
Андрусівське сепаратне перемир’я 1667 (Андрусівський сепаратний договір, Андрусівський мир) — угода міжМосковським царствоміРіччю Посполитоюза спиноюУкраїнипро припинення війни, підписана30 січня1667року вселіАндрусовепідСмоленськомтерміном на 13,5 років. Угода стала завершенням російсько-польської війни1654—1667років. До миру з росіянами поляків змусив рокош (заколот) Ю. Любомирського, що охопив значну територію Речі Посполитої. Андрусівський сепаратний договір визначив місце Московії, Польщі та України в системі міжнар. відносин 60—70-х рр. 18 ст.
Темно зеленим позначені території, що відійшли Москві за Андрусівським миром.
За умовами сепаратного договору:
припинялась польсько-московська війна 1654—1667 років;
встановлювалося перемир’я на 13,5 років;
під владою Московської державизалишаласьЛівобережна Україна, Сіверська земля зЧерніговоміСтародубом, а такожСмоленськ;
в складі Речі Посполитої залишалися Правобережна Україна(крімКиєва) іБілорусьзВітебськом,ПолоцькоміДвінськом;
Київз околицями на два роки передававсяМосковії, проте в умові був ряд застережень, які давали можливість залишити Київ за Росією назавжди;
Запорозька Січмала перебувати під спільною владою обох держав;
царський уряд зобов’язувався виплатити Польщі як компенсацію за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польських злотих (близько 200 тисяч рублів).
Річ ПосполитаіМосковіязобов’язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступити проти кримського хана таОсманської імперії, що викликало з її боку ворожу реакцію, підсилену підтримкоюФранції,Англії,ГолландіїтаАвстрії.
Умови сепаратного перемир’я викликали велике незадоволення серед українського суспільства. Андрусівський сепаратний договір, порушивши умови Переяславської Ради(1654) та інших договорів з гетьманами Б. Хмельницьким, Ю. Хмельницьким та І. Брюховецьким, закріпив насильницький поділ української етнічної території на дві частини — Правобережну Україну і Лівобережну Україну, остаточно затверджений так званимВічним миромв1686році. Проти Андрусівського сепаратного миру рішуче виступали гетьманські уряди П. Дорошенка, І. Брюховецького, П. Суховієнка, а згодом і Д. Многогрішного та І. Самойловича, які протягом свого правління практично його не виконували. Порозуміння Росії й Польщі за рахунок поділу території козацької держави спричинило зростання політичного впливу в українському суспільстві козацької старшини, яка спиралася на підтримку Османської імперії та Кримського ханства. Після 1667 поглибився внутрішньополітичний розкол в Україні.
Внаслідок зайнятої гетьманськими урядами позиції більшість із статей Андрусівського сепаратного миру не було виконано, а російсько-польські переговори щодо сфер впливу на Українську козацьку державу відразу продовжилися укладанням додаткових до Андрусівського сепаратного договору постанов — так званих Московських пунктів. Згідно з першими Московським пунктами від 14 (04) грудня 1667, Росія надавала Речі Посполитій військову допомогу для боротьби з П. Дорошенком. За другими Московськими пунктами від 9 квітня (30 березня) 1672 передбачалося, зокрема, відкладення спірного питання про передачу Києва Польщі до 1674. Треті Московські пункти від 13 (03) серпня 1678 передбачали продовжити Андрусівський сепаратний мир ще на 13 років, починаючи з 1 червня 1680. Статті Андрусівськиого сепаратного договору підтверджувалися і під час спеціальних зустрічей («з’їздів») російських і польських дипломатів у Андрусові 17(07) березня 1670, 10 січня 1675 (31 грудня 1674).
Андрусівський сепаратний мир був спрямований також проти військової могутності Османської імперії, відображав вимушений компроміс сторін і засвідчував наявність геополітичної рівноваги у Східній Європі. Уряд Туреччини негативно відреагував на укладений договір і розпочав підготовку до боротьби з обома державами. Водночас Андрусівський сепаратний мир започаткував процес поступової втрати Українською козацькою державою статусу суб’єкта міжнародно-правових відносин. Проте договір 1667 не означав зникнення з карти Європи Української козацької держави, яка, незважаючи на існування двох політичних центрів (Правобережжя та Лівобережжя), продовжувала існувати як єдиний державний організм.