Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ukr tori vizsga 2o13.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.25 Mб
Скачать

22. Повстання Палія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація,пошук

Повстання Балія

Повстання Палія 1702—1704 років

Дата:

1702—1704

Місце:

Україна, Річ Посполита

Привід:

розпуск правобережних козацьких полків сеймом Речі Посполитої

Результат:

Придушення повстання, перехід Правобережної Українипід владуІвана Мазепи

Сторони

Військо Запорозьке

Річ Посполита

Командувачі

Семен Палій

Адам Сенявський

Семен Палій

Повстання Палія (Паліївщина) — козацько-селянське повстання під проводом ФастівськогополковникаСемена Паліяв 1702—1704 рр.

В 1699році польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацтва на підпольській Україні.1702р. представники української шляхти, козаків, міщан та духівництва ухвалили на нараді уФастовіпідняти антипольське повстання. У червні того ж року воно розпочалося збройними виступами наПоділліта Брацлавщині й невдовзі охопилоКиївщинуіВолинь.

Окрім Паліяповстанців очолилиСамійло СамусьтаЗахар Іскра. Восени повстанці захопилиБілу Церкву,Немирів,Бердичів,Барта інші міста. 1703 р. польські війська, здолавши опір українських повстанців, установили контроль над Поділлям та Брацлавщиною, але Київщина залишалася під владою повстанців.1704р. гетьманІван Мазепаз українським військом перейшов на Правобережжя і встановив контроль над Київщиною та сусідніми територіями.

Зміст

  • 1Причина повстання

  • 2Початкові успіхи повстання

  • 3Польський контрнаступ

  • 4Місія Паткуля

  • 5Закінчення повстання

  • 6Примітки

  • 7Посилання

  • 8Див. також

Причина повстання

Після Карловицького договору1699 року, за яким Туреччина відмовилася відПоділляна користь Польщі, польський уряд вирішив знищити козацтво на Правобережжі. У червні 1699 р. Варшавський сейм ухвалив постанову про ліквідацію козацьких полків у Київському та Брацлавському воєводствах. Розпуск козацького війська мав відбутися протягом двох тижнів. Це рішення мотивувалося тим, що після припинення війни з Туреччиною відпала потреба утримувати козацькі полки на Правобережжі. Виконуючи рішення сейму, коронний гетьман 20 серпня 1699 р. звернувся до наказного гетьмана Самуїла Самуся, а також полковників Семена Палія, Захара Іскри й Андрія Абазина з універсалом, в якому вимагав розпустити козацькі полки. Разом з тим він оголосив про відрядження на Правобережжя польського війська, яке примусить їх підкоритися Речі Посполитій.

Коронні війська посилили гарнізон міста-фортеці Немирова, а також захопили міста Бар, Вінницю, Брацлав, примусивши козацькі сотні відступити. На Поділля у свої маєтки поверталася шляхта і запроваджувала панщину. Селяни й козаки, а також міське населення готувалися всіма силами захищати Правобережну Україну від польсько-шляхетської агресії. У відповідь на вимогу залишити Фастів Семен Палій рішуче заявив, що він «поселився на вільній Україні, і Речі Посполитій немає ніяких справ до цієї області; лише він один має право в ній розпоряджатися як справжній козак і гетьман козацького народу».[1]

Восени 1699 р. на Правобережжі склалося досить напружене становище, бо на Київщині в районі Білої Церкви, Черняхова, Бородянки та інших міст на зимові квартири розмістилося 12-тисячне польське військо, яке загрожувало наступом на Фастів. Семен Палій зібрав свій полк і привів його у бойову готовність. Протягом зими відбувалися постійні сутички невеликих загонів з обох боків. Розраховуючи на можливу зміну міжна¬родної ситуації, ватажки козацьких полків збирали нові сили й одночасно вдавалися до переговорів з коронним гетьманом і регіментарями польсько-шляхетських військ, щоб відтягти час рішучих дій.

Козаки подали протест, але сейм його відкинув. Новий польський король Август II (1696 — 1733 рр.) після річного вагання надіслав вимогу сейму розпустити козаків, а землю передати шляхті і виїхати з краю. На Правобережжя посунула шляхта з військовими загонами.[2]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]