4. Хмельницький (Хмельниченко) Юрій Богданович

Гетьман України в 1659—1663, 1677—1681,1685 рр.

Народився у 1641 р. Молодший син Б. Хмельницького. Гетьманом його було проголошено у квітні 1657 р. на старшинській раді, скликаній Б. Хмельницьким. Після смерті Б. Хмельницького козацька рада в Чигирині 23 квітня 1657 р. підтвердила це рішення. Однак він відмовився від гетьмануван­ня, пославшись на необхідність навчання.

Удруге Ю. Хмельницького обрали гетьманом у 1659 р. У своїй політичній діяльності він підтримував вихід України зі складу Росії. Однак унаслідок його особистої нерішучості був неспро­можний проводити чіткий політичний курс і став «маріонет­кою» в руках старшинських угруповань. 27 жовтня 1659 р. він підписав новий невигідний для України Переяславський до­говір з Москвою. 17 жовтня 1660 р. Ю. Хмельницький уклав з Польщею Слободищенський трактат, за умовами якого Украї­на поверталася під владу Польщі. Такі дії гетьмана призвели до громадянської війни в Україні та врешті-решт спричинили її поділ на Правобережну і Лівобережну, започаткувавши один із найтрагічніших періодів в історії України — Руїну.

Після тривалої міжусобної боротьби старшинських груп Ю. Хмельницького було скинуто з гетьманства. У 1663 р. він постригся в ченці під ім'ям Гедеона; був архімандритом. У 1673 р. потрапив у полон до татар, був вивезений до Туреччини, уряд якої неодноразово використовував його у своїх політичних комбінаціях.

У 1677 р. турки призначили Ю. Хмельницького гетьманом Правобережної України, надавши йому титул «князя Сарматії та України, володаря Війська Запорозького». Проте й нове гетьма­нування виявилося так само нездарним. У1677—1678 рр. Ю. Хмель­ницький разом із турками брав участь у кількох невдалих по­ходах на колишню столицю свого батька — Чигирин. Не здобув­ши в чигиринських походах однозначної перемоги, він здійснив напад на Лівобережжя, який закінчився жалюгідним прова­лом. Внаслідок цього під владою Ю. Хмельницького залишило­ся тільки Поділля, в населених пунктах якого стояли його не­величкі загони. Правління Ю. Хмельницького було дуже хит­ким і деспотичним, тому в 1681 р. його було усунено від влади.

Згодом у 1685 р. як підданий турецького султана Ю. Хмель­ницький знову був проголошений гетьманом, проте через півро­ку страчений у Кам'янці-Подільському.

Переяславські статті (1659)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація,пошук

Перея́славські статті́ (рос.Переяславские статьи) — козацько-московськаміждержавна угода, укладена17 жовтня1659року вПереяславі. Статті означали розривГадяцької угоди1658року зРіччю Посполитоюі суттєво звужували автономію козацької України у складі Московсь­кої держави. ПідписанігетьманомЮрієм Хмельницькимі представниками московського уряду на чолі з княземОлексієм Трубецьким.

Зміст 1Передумови 2Зміст 3Наслідки 4Джерела 5Література 6Посилання

Передумови

Після скинення Івана Виговськогомолодий новообраний гетьманЮрій Хмельницькийвислав посольство до московського воєводиОлексія Трубецького. Посольство, очолюванеПетром Дорошенком, привезло проект договору, в яких визначалися принципи союзу з Московією. Цей проект отримав назвуЖердівські статті. Вони базувалися наБерезневих статтях1654року з певними модифікаціями. Зокрема, козацька сторона пропонувала:

• скасувати московські гарнізони в українських містах, окрім Києва, як при Богдані Хмельницькому.

• підпорядкувати гетьманові усі московські війська, що надсилалися в Україну.

• заборонити контакти московського уряду зі старшиною, оминаючи гетьмана.

• допустити, щоб у всіх зовнішніх переговорах, дотичних інтересів Війська Запорозького, були присутні козацькі посли з правом голосу.

Трубецькой прийняв посольство, але запросив Хмельницького на особисті переговори. Гетьман побоювався пастки, однак, врешті-решт, поїхав до Переяславаіз малим супроводом.27 жовтня1659року, в Переяславі, Трубецькой організував Генеральну військову раду. На ній були відсутні правобережні полковники, а основну масу становила старшина промосковської орієнтації зЛівобережжя. Сама рада проходила в оточенні 40-тисячного московського війська. На раді Хмельницького знову обрали гетьманом, після чого Трубецькой змусив підписати його сфальсифікований московською стороною текст Березневих статей 1654 року. Пізніше цей довільно редагований текст увійде доЗводу законів Російської імперіїпід назвою «Статей Богдана Хмельницького».

Скасовувалися компанійські полки гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшинської ради.

Зміст

Переяславські статті складалися з 19 пунктів. Всупереч сподіванням козацької сторони, вони містили ряд суворих обмежень самоврядування. Документ мав на меті зміцнити позиції Московії в Україні. Статті передбачали:

• Заборону козакам самостійно переобирати гетьмана без дозволу царя.

• Обов'язкове затвердження кандидатури гетьмана московських урядом.

• Заборону гетьману здійснювати дипломатичні відносини із іноземними державами.

• Заборону козакам самостійно вступати у війну або надавати третій стороні військову допомогу.

• Обов'язок гетьмана посилати військо на перший виклик царя.

• Заборону гетьману призначати й усувати полковників без згоди царя.

• Розквартирування московських гарнізонів і воєвод в Переяславі,Ніжині,БрацлавітаУманіза кошти українського населення.

• Підпорядкування Київської митрополіїМосковському патріарху; заборона приймати посвяту від Константинопольського патріарха.

Крім цього статті передбачали видачу Москві усієї родини Виговського, котрому царський уряд вважав зрадником.