- •1. Становлення української національної держави та формування органів державного й місцевого управління в період визвольної війни українського народу під проводом б. Хмельницького
- •4. Хмельницький (Хмельниченко) Юрій Богданович
- •Переяславські статті (1659)
- •Передумови
- •Наслідки
- •5. Іван Брюховецький
- •Біографія Служка Хмельницького
- •Гетьман
- •Московські статті (1665)
- •6. Причини, характер, рушійні сили і періодизація національно-визвольної боротьби
- •Порушення Росією договору 1654 р., його історична та правова оцінка.
- •8. Андрусівське перемир'я
- •9. Гетьман Правобережжя Петро Дорошенко
- •10. Вічний мир 1686
- •Передумови
- •Умови договору
- •11. Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.
- •Розділ 1. Зовнішня політика та міжнародні стосунки б.Хмельницького
- •1.1. Українсько-польські міжнародні відносини
- •1.2. Українсько-московські відносини.
- •Розділ 2. Розбудова Української козацької держави та її диплоатичі зв’язки
- •2.1. Відновлення української державності б.Хмельницьким
- •2.2. Монархізм Богдана Хмельницького
- •Розділ 3. Основні напрями дипломатії Хмельницького в пошуках виходу
- •3.1. Зовнішня політика уряду б.Хмельницького (1648–1657)
- •3.2. Переяславська рада 1654 p.
- •Висновки
- •19. Особистість
- •Обрання пилипа орлика гетьманом в еміграції
- •Ухвалення "пактів і конституцій законів і вольностей війська запорозького"
- •Зміст Конституції Пилипа Орлика
- •Основні положення статей:
- •22. Повстання Палія
- •Причина повстання
- •Початкові успіхи повстання
- •Польський контрнаступ
- •Місія Паткуля
- •Закінчення повстання
- •23. Північна війна та Іван Мазепа
- •2. Розвиток освіти у Наддніпрянській Україні
- •4. Розвиток науки
- •5. Наукові відкриття
- •29.Життя та світоглядні погляди т. Г. Шевченка
- •30. Українська культура XIX століття
- •Наука Природничі науки
- •Гуманітарні науки
- •Література
- •Мистецтво Театр
- •Образотворче мистецтво
- •Архітектура
- •Національні культурні організації і рухи
- •Створення
- •Програма
- •Розгром товариства
- •Діяльність після розгрому
- •Значення
- •2. Політика австрійського уряду щодо українців
- •3. Національне та соціальне становище українського населен ня
- •4. Зміни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села
- •Декабристи і Україна
- •Діяльність декабристів Таємні товариства
- •«Київські контракти»
- •Специфіка
- •Повстання Чернігівського полку 1826
- •Увічнення пам'яті декабристів в Україні
- •Утиски української культури
- •Інтелігенція
- •Розвиток української літературної мови
- •Усна народна творчість
- •Становлення нової української літератури
- •Друкарство. Журналістика
- •Зародження професінного театру. Музика
- •Образотворче мистецтво й архітектура
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •42. Три поділи Польщі та їх наслідки для українських земель.
- •43. IX. Українські землі під владою російської та австрійської імперій (кінець XVIII - початок XX ст.)
- •9.8. Події революції 1848-1849 pp. На західноукраїнських землях. Головна руська Рада
- •Україна наприкінці XVII - у XVIII ст.
- •8.10. Розвиток української культури в XVIII ст. Освіта та наука
- •46.Опришківський рух
- •47. Запорозьке козацтво після ліквідації Січі
- •Створення на західноукраїнських землях "Королівства Галіції та Лодомерії"
- •50. Народився Устим Кармелюк
- •51.Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії (кінець XVIII-XIX ст.)
30. Українська культура XIX століття
У кінці XVIII століттятериторіяУкраїнибула розділена міжАвстрійсько-Угорською(20% площі) іРосійською(80% площі) імперіями. До того часу завершилася ліквідаціяукраїнської державності. В обох імперіях розгалуженийбюрократичний апаратповністю контролював всі сторони життя суспільства. У Росії у XIX столітті особливу роль починає відіграватиполіція, 3-є відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії,жандармерія. Широкими правами наділяєтьсяцензура. Вживанняукраїнської мовизберігається винятково у народному середовищі. Тобто, на рубежі XVIII—XIX століть у розвиткуукраїнської культурисклалася кризова, критична ситуація. Власне стояло питання про саме її існування. Тут можлива історична аналогія зі станом української культури уXVI столітті, коли значна частина найосвіченіших вищих феодальних шарів українського суспільства відмовилася віднаціональної культури,православ'я, ополячилася. В тих умовах роль духовного лідера українського суспільства взяло на себекозацтво. Однак до кінцяXVIII століттякозацька старшина стала частиною російського дворянстваі втратила колишню роль. У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар суспільства — національнаінтелігенція. Поява в її особі культурноїелітиі збереження національнихкультурних традиційв народному середовищі зробили реальнимукраїнське культурне відродження.
Освіта
Вирішальною передумовою формування української національної різночинноїінтелігенції став розвитокосвіти. У XIX столітті нові потребиуправлінняй економічного розвитку, особливо з появоюкапіталістичних відносин, змусили уряд спеціально займатися питаннямиосвіти. Що стосується України, то на її території власна традиція широкоїшкільної освітибула перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне українське село малопочаткову школу, то до його кінця, післязакріпаченняселян, вціліли лише одиничні школи, які утримувалися на кошти батьків. У XIX столітті система освіти почала розвиватися у рамках загальнодержавної російської політики. У1804році відкрилася перша в УкраїніОдеська комерційна гімназія. У 1805 -Харківський університет.
Всього в Україні у першій половині століття діяло 1320 парафіяльних і повітових шкіл та училищ, відкрито 19 гімназій, навчалося близько 4 тис. учнів. У стані справжнього занепаду перебувала освіта у Західній Україні. Уряд Австро-Угорщини проводивколонізаторськуполітику. УЗакарпаттінавіть у початкових школах навчання велосяугорською мовою, уГаличині—німецькоюіпольською, наБуковині— німецькою ірумунською. Формально у1869році тут було введене обов'язкове навчання дітей віком від 6 до 14 років, однак переважна частина населення (від 55 до 75%) залишаласянеписьменною
У 1834був відкритийКиївський університет, першим ректором якого став відомий український вчений;—Михайло Максимович. Він заохочував і особисто брав участь у збиранніукраїнського фольклору, вивченні пам'яток старовини. У1865відкривсяуніверситетвОдесі, у1898—Київський політехнічний інститут,1899—Катеринославське вище гірниче училище(ниніНаціональна гірнича академія України). На західноукраїнських землях основними центрами науки булиЛьвівський університет,1661року заснування, іЧернівецький університет,1875року заснування, заняття в яких велисяпольськоюінімецькою мовами.