30. Українська культура XIX століття

У кінці XVIII століттятериторіяУкраїнибула розділена міжАвстрійсько-Угорською(20% площі) іРосійською(80% площі) імперіями. До того часу завершилася ліквідаціяукраїнської державності. В обох імперіях розгалуженийбюрократичний апаратповністю контролював всі сторони життя суспільства. У Росії у XIX столітті особливу роль починає відіграватиполіція, 3-є відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії,жандармерія. Широкими правами наділяєтьсяцензура. Вживанняукраїнської мовизберігається винятково у народному середовищі. Тобто, на рубежі XVIII—XIX століть у розвиткуукраїнської культурисклалася кризова, критична ситуація. Власне стояло питання про саме її існування. Тут можлива історична аналогія зі станом української культури уXVI столітті, коли значна частина найосвіченіших вищих феодальних шарів українського суспільства відмовилася віднаціональної культури,православ'я, ополячилася. В тих умовах роль духовного лідера українського суспільства взяло на себекозацтво. Однак до кінцяXVIII століттякозацька старшина стала частиною російського дворянстваі втратила колишню роль. У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар суспільства — національнаінтелігенція. Поява в її особі культурноїелітиі збереження національнихкультурних традиційв народному середовищі зробили реальнимукраїнське культурне відродження.

Освіта

Вирішальною передумовою формування української національної різночинноїінтелігенції став розвитокосвіти. У XIX столітті нові потребиуправлінняй економічного розвитку, особливо з появоюкапіталістичних відносин, змусили уряд спеціально займатися питаннямиосвіти. Що стосується України, то на її території власна традиція широкоїшкільної освітибула перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне українське село малопочаткову школу, то до його кінця, післязакріпаченняселян, вціліли лише одиничні школи, які утримувалися на кошти батьків. У XIX столітті система освіти почала розвиватися у рамках загальнодержавної російської політики. У1804році відкрилася перша в УкраїніОдеська комерційна гімназія. У 1805 -Харківський університет.

Всього в Україні у першій половині століття діяло 1320 парафіяльних і повітових шкіл та училищ, відкрито 19 гімназій, навчалося близько 4 тис. учнів. У стані справжнього занепаду перебувала освіта у Західній Україні. Уряд Австро-Угорщини проводивколонізаторськуполітику. УЗакарпаттінавіть у початкових школах навчання велосяугорською мовою, уГаличині—німецькоюіпольською, наБуковині— німецькою ірумунською. Формально у1869році тут було введене обов'язкове навчання дітей віком від 6 до 14 років, однак переважна частина населення (від 55 до 75%) залишаласянеписьменною

У 1834був відкритийКиївський університет, першим ректором якого став відомий український вчений;—Михайло Максимович. Він заохочував і особисто брав участь у збиранніукраїнського фольклору, вивченні пам'яток старовини. У1865відкривсяуніверситетвОдесі, у1898—Київський політехнічний інститут,1899—Катеринославське вище гірниче училище(ниніНаціональна гірнича академія України). На західноукраїнських землях основними центрами науки булиЛьвівський університет,1661року заснування, іЧернівецький університет,1875року заснування, заняття в яких велисяпольськоюінімецькою мовами.