Біографія Служка Хмельницького

Іван Брюховецький народився біля ДиканькинаПолтавщині^[3][4]. Дмитро Дорошенконазиває його «не натуральнимрусином».Яким Сомковзагалі називав Брюховецькогополяком.

Вперше він згадується в реєстрі Чигиринської сотні. Був старшим слугою (конюшим) у резиденціїБогдана Хмельницькогота виконував деякі дипломатичні доручення гетьмана. У1659р. Брюховецький під час гетьманських виборів їздив наЗапоріжжя, щоб схилити запорожців підтримати кандидатуруЮрія Хмельницького. Незабаром Юрій став гетьманом, але Брюховецький покинув його. Він розумів, що молодий і бездарний новий гетьман не допоможе йому досягти високого чину. Залишившись на Запорізькій Січі, Брюховецький був обраний кошовим отаманом, а згодом і «кошовим гетьманом» (1659—1663рр.).

Тим часом Юрій Хмельницький виявився недбалим гетьманом. У складних обставинах він розгубився, не дотримав присяги цареві, відновив Гадяцьку угоду 1659року, за якою Україна шукала захисту Польщі. Цей вчинок викликав невдоволення лівобережних полків, і вони відмовилися слухати Юрія, заявивши, що хочуть мати нового гетьмана, вірного цареві. 1663 р. цар видав указ про вибори нового гетьмана.

Гетьман

Докладніше: Чорна рада 1663

Іван Брюховецький на українській марці. Ліворуч — Чорна рада 1663.

Іван Брюховецький, будучи вмілим оратором, висунувши соціальні лозунги (зменшити податки, обмежити старшинське землеволодіння), став кандидатом на гетьманство. У червні 1663р. уНіжинінаЧорній раді, тобто участь у якій брали не тільки козаки, але й усі інші стани держави, під тиском московського війська на чолі зД. ВеликоганінимІвана Брюховецького було обрано гетьманом Лівобережної України. Інших претендентів нагетьманську булаву(Яким Сомко,Василь Золотаренко) та їхніх прихильників було на місці заарештовано московітами й після страчено.

Три роки Іван Брюховецький провів у війнах з поляками та правобережним гетьманом Павлом Тетерею, проводячи відверто промосковську політику. У1663—1664рр. козаки відбили останню спробу поляків захопити Лівобережжя. КорольЯн II Казимиріз великими силами оточивГлухів, але зазнав поразки від козаків і російських військ. Спроби Брюховецького скорити собі Правобережжя зазнали невдачі, хоча він на якийсь час захопивКанів,ЧеркасийБілу Церкву. Іван Брюховецький спустошував й інші міста, але взятиЧигиринйому не вдалося, і під натиском козаків Тетері та поляків він відступив заДніпро.

Московські статті (1665)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Московські статті 1665)

Неперевірена версія

Перейти до: навігація,пошук

Московські статті 1665 року — міждержавний договір, підписаний у Москві 11(21) жовтня1665року, за іншими даними,12(22) жовтняміж гетьманомІваном Брюховецьким, котрий у вересні прибув з великим почтом до Москви, імосковським урядом. Московські статті значно обмежували політичні права України, посилювали її військово-адміністративну і фінансову залежність від московського уряду. За Московськими статтями українські міста і землі переходили під безпосередню владу московського царя. Гетьманському уряду заборонялось вступати в дипломатичні зносини з іноземними державами. Обмежувалось право вільного обрання гетьмана, вибори якого мали проходити лише з дозволу царя і в присутності московських послів, новообраний гетьман мав приїздити до Москви на затвердження. Кількість московських військ в Україні збільшувалась до 12 тис., причому український уряд зобов'язувався постачати їм власним коштом харчі. Військові гарнізони розміщувалися тепер крім головних полкових міст і вПолтаві,Кременчуці,Новгороді-Сіверському,Каневіі навіть наЗапоріжжі(у фортеціКодак). Збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод і всі збори мали йти у царську казну. Українська Церква переходила у підпорядкування Московському Патріарху. Фактично лише козацький стан зберігав свої автономні права. В обмін на ці поступки Брюховецький отримав титул боярина і земельні володіння неподалік кордону зМосковією.

Московські статті забороняли використання в Гетьманщинізнецінених мідних грошей, які випускалися урядом Олексія Михайловича за примусовим курсом срібних, а також повідомляли про повернення королівських грамот намагдебурзьке правоукраїнським містам (забрані раніше за наказом царя), зокремаКиєву,Переяславу,Ніжину,Каневу,Чернігову, Почепу, Гадячу, Стародубу, Остру та іншим містам.

Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського суспільства, а Андрусівський мир 1667р. який поділив Україну, став головною причиною антимосковського повстання у Гетьманщині, яке активно розпочав Іван Мартинович Брюховецький. Загибель самого гетьмана Івана Брюховецького за вказівкою Петра Дорошенко врятувало українські землі від повної залежності від Московського царства.