Наслідки
Обранням Юрія Хмельницького гетьманом і підписанням Переяславських статей закінчилася Україно-російська війна (1658—1659)років.
Восени 1660Ю. Хмельницький розірвав воєнно-політичний союз із московським царем і уклав новий договір зРіччю Посполитою—Слободищенський трактат
5. Іван Брюховецький
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлівцієї версіїочікують на перевірку.Стабільна версіябулаперевірена6 травня 2013.
Перейти до: навігація,пошук
Щодо інших людей з таким самим ім'ям див. Брюховецький.
|
Іван Брюховецький | |
|
| |
|
| |
|
Народився |
близько 1623[1] Диканька,Україна |
|
Помер |
7 (17) червня1668Опішня,Україна |
|
Рід |
Брюховецькі |
|
Батько |
Мартин Брюховецький |
|
Гетьман Війська Запорозького | |
|
1663—1668 | |
|
Попередник |
Яким Сомко |
|
Наступник |
Петро Дорошенко |
Іва́н Брюхове́цький (1623— 7(17) червня1668[1]) — українськийвійськовий, політичний і державний діяч.Гетьман Війська Запорозького, головакозацької державинаЛівобережній Україні(1663—1668). Представник шляхетського родуБрюховецьких[1]. Син Мартина Брюховецького. Народився наПолтавщині. Під часХмельниччини1648—1657років був наближеним гетьманаБогдана Хмельницького, обіймав посаду його«старшого слуги»[1]. 1656року відвідавТрансільваніюв складі козацького посольства для укладання військового союзу. Займався вихованнямЮрія Хмельницького,1657року супроводжував його на навчання доКиєво-Могилянської колегії[1]. Після обрання новим гетьманом Івана Виговськоговідряджений з дорученням доВаршави. Весною1659року полишив службу і виїхав наСіч, де розгорнув антиурядову агітацію[1]. Восени обраний запорозьким кошовим отаманом[1]. З 1661року став іменуватися кошовим гетьманом[1]. 1662розпочав боротьбу за посаду головиГетьманщини. Заручився підтримкою московського царяОлексія, його військової адміністрації в Україні тамісцеблюстителяКиївської митрополіїєпископаМефодія[1]. Виступив з популістськимиідеями соціальної рівності та обмеження впливу козацької старшини. Завоював голосирядових козаківта суспільних низів[1]. 1663року був обраний гетьманом наЧорній раді[1], після якої стратив своїх опонентів — Якима СомкаіВасиля Золотаренка. Встановив гетьманську резиденцію вГадячі. Всупереч передвиборним обіцянкам провів реформи, скеровані на централізацію управління і посилення гетьманської влади. У1664—1665роках безуспішно намагався підкорити правобережні козацькі полки під проводомПавла ТетерііПетра Дорошенка[2]. Для стримування внутрішньої опозиції активно використовував царський уряд[1]. 1665року першим з гетьманів відвідав Москву, де підписавМосковські статті, що сильно обмежували самоврядування Гетьманщини[1]. Виконання цих статей в козацькій Україні спричинило різке падіння авторитету гетьмана[1]. Негативно оцінив підписаний між Річчю ПосполитоюіМосковієюАндрусівський договір, який розділив козацьку державу поДніпру. В січні1668рокувідкрито порвавіз Московським царством, закликав до об'єднання із Правобережжям і вислав доОсманської імперіїпосольство, з проханням прийняти козаків під протекціюсултана[2]. Тоді ж уклав союз із Кримським ханствомі, спільно з татарами, виступив проти московської арміїГригорія Ромодановського[2]. 7 (17) червня1668року зустрівся з правобережним гетьманом Петром Дорошенком біля Диканьки для проведення спільної військової ради. Напередодні наради розірваний заживо лівобережними козаками за запроданство Москві[2][1]. Похований з почестями в гадяцькійБогоявленській церквіза наказом Дорошенка[1][2].
|
Зміст
|