Тема 5. Аудит кредитних операцій банку.
1. Основні напрями перевірки активних операцій
Перевірка активних операцій – найбільш тривала і трудомістка стадія в силу того, що структура і якість активів обумовлюють ліквідність, платоспроможність і надійність банку.
Основні напрямки аудиту:
1) перевірка законності і правомірності операцій;
2) аналіз і оцінка ризикованості операцій;
3) оцінка рівня управління банком щодо здійснення активних операцій.
2. Оцінка організації кредитної роботи в банку
Для оцінки цієї роботи служать такі джерела інформації, як:
статут;
кредитні справи позичальників;
документи, що відображають виникнення, розвиток і припинення кредитних відносин;
рекламації і претензії до банку, акти попередніх аудиторських перевірок;
грошово-розрахункові документи;
звітність.
Після попереднього ознайомлення з станом кредитної роботи банку аудитор повинен прийняти рішення про те, чи буде проводитися перевірка суцільним або вибірковим методом. Суцільний перевірці зазвичай піддаються прострочені і пролонговані позички.
Аудит організації кредитної роботи в банку проходить наступним чином:
1. Перевіряється правильність укладення та виконання договорів по журналу реєстрації кредитних договорів;
перевіряється, чи за всіма виданими кредитами є договори і чи за всіма договорами відкриті позичкові рахунки (на основі книги реєстрації відкритих рахунків).
2. Перевіряються:
юридичне оформлення кредитних договорів і договорів забезпечення;
наявність у кредитних справах позичальників:
матеріалів про їх фінансове становище;
документів, що свідчать про здатність повернути кредит; правильно оформлених договорів застави, гарантій, договорів-поруки, страхових свідоцтв;
наявність матеріалів, які свідчать про здійснення контролю: над цільовим використанням кредиту і за збереженням товарно-матеріальних цінностей, що забезпечують його повернення;
документів про умови зберігання заставних цінностей.
3. Перевіряється обгрунтованість процентних ставок. При цьому звертають увагу на занадто низькі і високі ставки і з'ясовують причини.
4. Перевіряється виконання банком умов кредитних договорів в частині своєчасності нарахування та стягнення відсотків і віднесення їх на доходи, віднесення непогашених у строк кредитів на рахунки прострочених, а також оформлення цих операцій.
5. Особливу увагу приділяють простроченим кредитам. Їх аналіз проводиться за такими напрямами, як:
склад позичальників, що своєчасно не погасили кредити;
умови, на яких були видані ці кредити;
частка прострочених заборгованостей у загальній сумі заборгованості;
частка прострочених кредитів у загальній сумі активів;
повнота створення резерву під кредитні ризики (РКР).
6. Встановлюються причини пролонгації кредитів, а також причини, по яких не зверталося стягнення на наявне за кредитами забезпечення за простроченими і необгрунтовано пролонгованими позиками.
7. Відстежуються максимально допустимі розміри кредитів, так як їх неповернення істотно впливає на ліквідність банку.
8. Перевіряються операції зі стягнення заборгованостей і списання їх за рахунок РКР.
У результаті перевірки якості кредитного портфеля при формуванні РКР аудитор повинен висловити думку щодо:
правильності класифікації кредитів за групами ризику;
ліквідності кредитного портфеля банку і відсутності сумнівів про можливість банку продовжувати діяльність як мінімум протягом 12 місяців;
достатності сформованого резерву;
правильності списання безнадійних кредитів.
9. Перевіряється ведення бухгалтерського обліку.