14. Державний лад Давнього Риму періоду республіки

Реформи Сервія Тулія заклали основи республіки.

У 509 р. до Р. X. у Римі встановилася республіка, центральними органами якої були Народні збори, Сенат і магістрати. Відмінено посаду рексів, становлення посади консулів.

Органи державного механізму періоду республіки:

1) Народні збори (коміції) формально вважалися найвищим органом влади й поділялися на три види: а)центуріатні коміції- збори за майновим розрядом:

-- приймали закони;

-- вирішували питання війни та миру;

-- обирали вищих магістратів;

-- виконували судові функції (у злочинах, за які було передбачено смертну кару); б)трибутні коміції - збори мешканців територіальних триб, на яких ухвалювалися менш важливі рішення:

--обирали нижчих магістратів;

-- розглядали скарги громадян;

-- з III ст. до Р. X. набули права приймати закони.

Існували два види зборів по трибах: для патриціїв і плебеїв (постанови яких називалися "популісцита"), і лише для плебеїв (постанови називалися "плебісцита"); в) куріатні коміції-в їх роботі брали участь тільки патриції, але вони спочатку втрачають політичні функції, а згодом і зовсім зникають.

Народні збори скликали вищі посадові особи, що головували на них. Це був законодавчий орган. Коміції мали установчі функції.

2) Сенат відігравав важливу роль у Римській державі. Сенат був постійним органом,який :

• відав фінансами держави;

• попередньо обговорював усі питання, які виносилися на Народні збори;

• мав право вето на рішення Народних зборів;

• розпоряджався державною скарбницею і державним майном;

• розподілом провінцій;

• керував військовими справами (призначення вищих військових чинів);

• розглядав законопроекти;

• затверджував рішення Народних зборів;

• приймав рішення із зовнішньополітичних питань, питання війни і миру;

• затверджував вибори посадових осіб.

Посада сенатора була довічною. 3)Магістрати – виконували виконавчу владу. Магістрати –це сукупність посадових осіб, які виконували різно­манітні управлінські та судові функції. Вони обиралися центуріатними зборами чи трибутними коміціями на один рік.

Структура:

1. Колегія консулів (їх вибирали центуріатні комісії):

Повноваження консулів ( віковий ценз не менше 43 р.):

• головнокомандувач військом;

• скликали Сенат і головували в ньому;

• виконували судові функції у випадку, якщо солдат вдався до правопорушень у період військових дій;

• очолювали всю систему магістрату;

• вирішували питання управління;

• право скасовувати рішення інших магістратів.

ІІ. Колегія преторів: - попередньо розглядала цивільні і інші справи, тобто творила норми права;

• командували військом у період відсутності консула;

• мали право видавати загальнообов'язкові постанови.

ІІІ. Цензори:

• складали списки громад Риму за майновою ознакою;

• розподіляли громадян за центуріями і трибами;

• складали списки сенаторів;

• мали право відводу із сената певних осіб, якщо такі обставини знаходились;

• контролювали збір податків;

• слідкували за дотриманням норм моралі.

Консули, претори, цензори обиралися комісіями: центуріями і трибами.

Найважливішими принципами організації та діяльності магістратів були: виборність, колегіальність, строгість, відповідальність перед народом, без­оплатність.