- •4. Загальна характеристика Законів Ману Давньої Індії.
- •6.Загальна характеристика Законів Хаммурапі Давнього Вавилону.
- •7. Суспільний та державний лад Давнього Єгипту. Державний лад.
- •8.Право Давнього Єгипту: джерела, інститути, особливості правового регулювання.
- •10. Право Давніх Афін: джереле, інститути, особливості правового регулювання.
- •11. Зміст та наслідки реформи Солона, Клісфена та Перикла у Давніх Афінах.
- •12. Суспільний та державний лад Давнього Риму царського періоду.
- •14. Державний лад Давнього Риму періоду республіки
- •15.Державний лад Давнього Риму періоду імперії. А) період принципату;
- •16. Право Давнього Риму царського періоду.
- •17.Право Давнього Риму класичного періоду.
- •18. Право Давнього Риму посткласичного періоду.
- •1.Реформи Людовіка іх у феодальній Франції: зміст та наслідки.
- •2. Право Арабського халіфату: джерела права, особливості правового регулювання.
- •3. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •4. Реформи Генріха іі у феодальній Англії: зміст та наслідки.
- •6. «Кароліна» як джерело права феодальної Німеччини: загальна характеристика, система покарань.
- •8. Салічна правда як джерело права Франкської держави:загальна характеристика, регулювання речових прав.
- •9. Суспільний та державний лад Франкської держави.
- •4. Законодавство єс
4. Реформи Генріха іі у феодальній Англії: зміст та наслідки.
+лекційний конспект.
Змістом судової реформи стало:1)відтепер будь-яка зацікавлена особа могла перенести свій позов стосовно вільного земельного володіння (фригольду) з місцевого суду феодала у Королівську курію, сплативши за це відповідну суму. Крім того, з феодальної юрисдикції було виключено всі кримінальні справи, а також значна частина позовів про земельну власність та землеволодіння. Звичайно, все це завдало тяжкого удару по імунітетним привілеям феодальних магнатів, які до реформи самі вирішували такі справи;2) будь-яка вільна людина отримувала право звертатися до королівського суду, який хоч і був платним, але мав ряд переваг перед судом феодала. По-перше, у королівському суді проводилося попереднє розслідування справи, а по-друге, встановлення істини по справі відбувалося тут без застосування ордалій. У другій половині 12 ст. королівський суд на місцях здійснювався за допомогою інституту роз’їзних суддів;3)було введено інститут присяжних обвинувачів. Так, у кожній сотні призначалося 12 повноправних людей і 4 вільні особи з кожного села, котрі під присягою повинні були вказати шерифу або королівському судді всіх розбійників, грабіжників, убивць, паліїв та ін., які перебували у межах даної сотні. Королівські судді та шерифи на підставі цих даних проводили розслідування, а потім виносили вирок. До змісту військової реформи входило:1) для феодалів замість військової служби було встановлено податок („щитові гроші”), що стягувався з лицарів кожного разу, коли передбачалася будь-яка військова кампанія. На ці „щитові гроші” утримувалося наймане лицарське військо; 2)було поновлено військове ополчення. Згідно до Асизи про озброєння (назва нормативно-правового акту) все вільне населення Англії зобов’язувалося придбати зброю відповідно до своїх коштів.
5. Основні положення імператорського акту «Золота булла» у феодальній Німеччині. +книга (ст. 178)
Золотою буллою називають постанови, прийняті на імперських сеймах (рейстагах) у Нюрнберзі (січень 1356 р.) і Меці (грудень 1356 р.), та затверджені імператором Карпом IV (1347-1378) як основний конституційний акт "Священної Римської імперії" (так тоді називалася Німеччина разом із завойованими нею територіями). Основний зміст цього документа такий: • узаконювався порядок обрання імператора курфюрстами (князями-виборцями, а саме: архієпископами Тріра, Кельна, Майнца, світським князем Саксонії, Бранденбурга, Пфальца та королем Чехії), а також час і місце виборчого з'їзду й детальний регламент виборчої процедури (постійним місцем виборчого з'їзду курфюрстів було проголошено м. Франкфурт-на-Майні, в якому курфюрстери повинні були збиратися за запрошенням архієпископа Майнського не пізніше, ніж через три місяці після того, як імператорський престол стане вакантним, і обирати імператора простою більшістю голосів); • курфюрстери мали право зобов'язувати німецького імператора двічі (підчас виборів і після коронації) підтверджувати права та привілеї, котрі вони отримали від нього до дня виборів. • колегії курфюрстів мали право на своїх щорічних з'їздах приймати рішення з найважливіших питань внутрішньої та зовнішньої політики, що були обов'язковими для короля. Вона ж наділялася вищими судовими повноваженнями, зокрема й правом суду над імператором та відстороненням його від влади; • визначалися ранги й обов'язки курфюрстерів та закріплювалися за ними привілеї- монетна, гірнича, соляна, лісна, судова, ринкова, мисливська, митна регалії (монопольне право), а також юрисдикція над єврейським населенням; • вміщував постанову про "земський мир" (спроба обмежити феодальний розбій і війни, що руйнували країну, підривали торгівлю, завдавали значних збитків прибуткам імператорів і князів), але одночасно легалізовував міжусобні війни, встановлюючи для них певні межі. Золота булла відіграла реакційну роль у розвитку Німеччини, позаяк закріпивши її політичну роздробленість, вона відкинула країну на багато років назад. Як конституційний акт Золота булла Карла IV зберігала своє значення до 1806 р. - до припинення існування "СвященноїРимської імперії".