4. Реформи Генріха іі у феодальній Англії: зміст та наслідки.

+лекційний конспект.

Змістом судової реформи стало:1)відтепер будь-яка зацікавлена особа могла перенести свій по­зов стосовно вільного земельного володіння (фригольду) з місце­вого суду феодала у Королівську курію, сплативши за це відповід­ну суму. Крім того, з феодальної юрисдикції було виключено всі кримінальні справи, а також значна частина позовів про земельну власність та землеволодіння. Звичайно, все це завдало тяжкого уда­ру по імунітетним привілеям феодальних магнатів, які до реформи самі вирішували такі справи;2) будь-яка вільна людина отримувала право звертатися до ко­ролівського суду, який хоч і був платним, але мав ряд переваг пе­ред судом феодала. По-перше, у королівському суді проводилося попереднє розслідування справи, а по-друге, встановлення істини по справі відбувалося тут без застосування ордалій. У другій поло­вині 12 ст. королівський суд на місцях здійснювався за допомогою інституту роз’їзних суддів;3)було введено інститут присяжних обвинувачів. Так, у кожній сотні призначалося 12 повноправних людей і 4 вільні особи з кож­ного села, котрі під присягою повинні були вказати шерифу або королівському судді всіх розбійників, грабіжників, убивць, паліїв та ін., які перебували у межах даної сотні. Королівські судді та ше­рифи на підставі цих даних проводили розслідування, а потім ви­носили вирок. До змісту військової реформи входило:1) для феодалів замість військової служби було встановлено по­даток („щитові гроші”), що стягувався з лицарів кожного разу, коли передбачалася будь-яка військова кампанія. На ці „щитові гроші” утримувалося наймане лицарське військо; 2)було поновлено військове ополчення. Згідно до Асизи про оз­броєння (назва нормативно-правового акту) все вільне населення Англії зобов’язувалося придбати зброю відповідно до своїх коштів.

5. Основні положення імператорського акту «Золота булла» у феодальній Німеччині. +книга (ст. 178)

Золотою буллою називають постанови, прийняті на імперських сеймах (рейстагах) у Нюрнберзі (січень 1356 р.) і Меці (грудень 1356 р.), та затверджені імператором Карпом IV (1347-1378) як основний конституційний акт "Священної Римської імперії" (так тоді називалася Німеччина разом із завойованими нею територіями). Основний зміст цього документа такий:  • узаконювався порядок обрання імператора курфюрстами  (князями-виборцями, а саме: архієпископами Тріра, Кельна, Майнца, світським князем Саксонії, Бранденбурга, Пфальца та королем Чехії), а також час і місце виборчого з'їзду й детальний регламент виборчої  процедури (постійним місцем виборчого з'їзду курфюрстів було проголошено м. Франкфурт-на-Майні, в якому курфюрстери повинні  були збиратися за запрошенням архієпископа Майнського не пізніше,  ніж через три місяці після того, як імператорський престол стане  вакантним, і обирати імператора простою більшістю голосів);  • курфюрстери мали право зобов'язувати німецького імператора двічі (підчас виборів і після коронації) підтверджувати права та привілеї, котрі вони отримали від нього до дня виборів.  • колегії курфюрстів мали право на своїх щорічних з'їздах приймати рішення з найважливіших питань внутрішньої та зовнішньої політики, що були обов'язковими для короля. Вона ж наділялася вищими судовими повноваженнями, зокрема й правом суду над імператором та відстороненням його від влади;  • визначалися ранги й обов'язки курфюрстерів та закріплювалися  за ними привілеї- монетна, гірнича, соляна, лісна, судова, ринкова,  мисливська, митна регалії (монопольне право), а також юрисдикція над єврейським населенням;   • вміщував постанову про "земський мир" (спроба обмежити феодальний розбій і війни, що руйнували країну, підривали торгівлю, завдавали значних збитків прибуткам імператорів і князів), але одночасно легалізовував міжусобні війни, встановлюючи для них певні межі.  Золота булла відіграла реакційну роль у розвитку Німеччини, позаяк закріпивши її політичну роздробленість, вона відкинула країну на багато років назад. Як конституційний акт Золота булла Карла IV зберігала своє значення до 1806 р. - до припинення існування "СвященноїРимської імперії".