30. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті.

Ринок депозитних операцій в іноземній валюті — це сукупність операцій щодо розміщення вільних грошових залишків, а також залучення коштів в іноземній валюті на різні строки під певний процент. Основними і найактивнішими учасниками ринку є комерційні банки (тому цей ринок і називається міжбанківським), вони здійснюють депозитні операції для підтримання короткострокової ліквідності, а також із метою одержання прибутку, проте центральні банки держав, позабанківські фінансово-кредитні установи та транснаціональні корпорації також можуть здійснювати операції на цьому ринку.

Заведено виділяти ринок грошей (money market) — це ринок депозитів терміном від одного дня до одного року та ринок капіталів (capital market), на якому кошти розміщуються та залучаються на довгостроковій основі. Як правило, такі депозити оформлюються борговими зобов'язаннями (депозитними сертифікатами, облігаціями тощо).

В українській банківській практиці існують поняття «міжбанківський кредит» та «міжбанківський депозит», хоча по суті ці операції є однаковими — тимчасове розміщення/залучення коштів в іншому банку. У світовій банківській практиці для міжнародних позичкових операцій використовують термін «депозити», які поділяються на

• депозити залучені — залучення коштів в іноземній валюті;

• депозити розміщені — надання позик в іноземній валюті.

Валютні ринки, у тому числі й ринки депозитів у іноземній валюті, функціонують цілодобово, що пов'язано з послідовністю часових поясів. Основними світовими фінансовими центрами, де здійснюється більша частина операцій, є Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт, Цюріх та Токіо. Основна частина депозитних угод укладається в доларах США, британських фунтах стерлінгів, євро, швейцарських франках та японських єнах, але це не означає, що ринок міжбанківських валютних депозитів обмежений зазначеними валютами. Депозити можуть здійснюватися, за згодою учасників операції, у будь-якій валюті (обмеження можуть бути пов'язані з внутрішніми обмеженнями на здійснення операцій та особливостями регулювання руху капіталів у деяких країнах.

Регулювання депозитних операцій на валютному ринку здійснюється в межах законодавств країн, банки яких укладають

Дата укладення угоди — це дата, коли банки домовляються про здійснення депозитної операції.

Дата валютування (value date) — дата зарахування суми депозиту на кореспондентський рахунок банку. Для поточних операцій дата валютування відрізняється від дати укладення угоди на два робочі дні. (Такі умови у світовій практиці мають назву «спот» (spot). На умовах спот банки здійснюють депозитні операції тривалістю більш одного дня, поточні конверсійні операції та клієнтські платежі.

Дата закінчення депозиту (maturity) — це дата повернення коштів. У разі розміщення депозиту на термін, що кратний тижню, дата закінчення депозиту припадатиме на той самий день тижня, що й дата валютування. Наприклад, якщо датою валютування тижневого депозиту є середа 7-го лютого, то датою закінчення депозиту (тобто датою повернення коштів) буде середа 14-го лютого. Для термінів, що кратні місяцю, дата закінчення при­падатиме на те ж саме число, що й дата валютування. Наприклад, при розміщенні місячного депозиту, датою валютування якого є 7-ме лютого, дата повернення буде 7-го березня. Якщо дата закінчення припадає на вихідний або святковий день, то вона пере­носиться на наступний робочий день. Так, наприклад, якщо дата повернення депозиту припадає на суботу або неділю, то кошти будуть повертатися в понеділок. Якщо ж дата валютування при­падає на останній день місяця, то й дата закінчення припадає на останній день місяця незважаючи на кількість днів у місяці. Наприклад, депозит терміном на один місяць з датою валютування 31-го березня має бути повернений 30-го квітня).