Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологічна служба.doc
Скачиваний:
128
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
578.05 Кб
Скачать

2)Вимоги до особистості практичного психолога:психограма професії психолога,система особистісних якостей,навичок та вмінь,необхідних психологу.

Професіограма - це науково обґрунтовані норми і вимоги професії до якостей особистості фахівця, що дозволяють йому ефекгивно викону-вати ці вимоги.

Психограма - це частина професіограми, яка дає опис психологічної діяльності людини і його якостей.

Визначення професійної придатності особистості здійснюється за такими критеріями:

-фізичний стан. Необхідність його врахування обумовлена, по-перше, зв'язком між деякими соматичними захворюваннями (виразка, діабет, серцево-судинні захворювання тощо) і рисами характеру людини. Крім того, психолог повинен мати потужну енергетику і засоби її відновлення, інакше робота може негативно вплинути на здоров'я психолога. По-друге, існує ряд фізичних вад, які несумісні з посадою практикуючого психолога. До таких вад відносять інвалідність, глибокі косметичні дефекти, дефекти мовлення тощо;

-психічне здоров'я належить до надзвичайно важливих вимог, оскільки психологічними спеціальностями часто прагнуть оволодіти акцентуйовані особистості або люди з помітними особистісними проблемами, які переноситимуть на роботу свої власні проблеми. Це робитиме їх діяльність неефективною або й шкідливою та небезпечною;

-інтелект, особливо його вербальний компонент. Досвід засвідчує, що практикуючі спеціалісти з показниками інтелекту нижче середнього, як правило, мають багато ускладнень у роботі, особливо консультаційній. Саме інтелект забезпечує ефективний аналіз рис і якостей особистості, дає змогу долати стереотипи (як особистісні, так і професійні), є центральним механізмом у розумінні поведінки іншої людини. Особливу роль відіграє соціальний інтелект;

-система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості;

-особливості мотиваційної сфери. Професія практичного психолога мотивується інтересом до інших людей та бажанням надавати допомогу у розв'язанні проблем спілкування, діяльності, життя в цілому. Психологічним механізмом такого інтересу, як стверджують В.Г.Панок і Л.Уманець, є усвідомлення та подолання власних проблем аналогічного плану.

3)Організаційні аспекти діяльності психолога:орієнтовний план роботи психологічної служби в системі освіти,документація психологічної служби,кабінет психолога в закладах освіти.

Практичний психолог згід­но з листом Міністерства осві­ти і науки України № 1/9—272 від 02.08.2001 р. «Про особли­вості діяльності практичних психологів (соціальних педаго­гів) загальноосвітніх навчальних закладів 2001/2002 навчального року» повинен мати наступну документацію:

1) нормативну й довідково-інформаційну:

положення про психо­логічну службу в системі осві­ти України, нормативно-пра­вові документи (ксерокопії наказів, листів, положень), що регламентують діяльність психологічної служби;

план роботи на рік, по­годжений із керівником пси­хологічної служби району (мі­ста) і затверджений директо­ром навчального закладу. У плані передбачати лише ті види роботи, що відповідають кваліфікації психолога і на які він має спеціальний дозвіл (ліцензії, сертифікати);

тижневий графік робо­ти у школі;

режим роботи всіх фахів­ців районної (міської) психо­логічної служби;

журнал попереднього за­пису на індивідуальні й гру­пові консультації.

2) документи для службового користування:

індивідуальні карти пси­хологічного супроводу школяра;

журнал реєстрації інди­відуальних консультацій (за Наявності протоколів у жур­налі реєструються консуль­тації педагогів і батьків, ад­міністрації школи, а консуль­тації дітей — за протоколом);

журнал проведення корекційно-відновлювальної й розвивальної роботи;

журнал (протоколи) пси­хологічного аналізу уроків;

тексти тестів, ключі, матеріали тестових досліджень;

матеріали психолого-педагогічних консиліумів і медико-педагогічних комісій.

3) обліково-реєстраційну:

журнал щоденного об­ліку роботи;

матеріали психолого-педагогічних семінарів;

журнал (картотека) на­явних методичних матеріалів і літератури;

фінансові документи: накладні, рахунки, квитанції за платні види послуг.

Додатково рекомендуєть­ся мати:

список домашніх теле­фонів усіх практичних психо­логів (працівників психологі­чної служби) району;

список спеціалізованих центрів і консультацій меди-ко-психологічного профілю, зокрема «телефонів довіри»;

список літератури психолого-педагогічної темати­ки, що є у бібліотеках шкіл району.

Річний план роботи психолога

План роботи складається з аналізу діяльності за мину­лий навчальний рік, вступу і власне плану діяльності прак­тичного психолога на новий навчальний рік.

Під час проведення аналі­зу результатів діяльності прак­тичного психолога (психоло­гічної служби) школи виділя­ють чотири основних етапи.

Перший етап — збирання інформації про результати стану й розвитку психологіч­ної служби. Ця інформація класифікується за основними блоками (психологічний су­провід процесу навчання, психологічний супровід вихо­вання у школі, психолого-педагогічна підтримка учнів, методична підсистема, управ­лінська підсистема), визначаються цілі її аналізу. Потім оцінюється кожен блок, ви­являються чинники й умови, способи, засоби і впливи пси­холога.

Другий етап — структурно-функціональний опис змі­сту діяльності психолога:

загальні й специфічні для даного навчального закла­ду цілі діяльності психолога;

завдання з реалізації ці­лей;

основні функції практич­ного психолога в минулому навчальному році;

структура взаємодії з іншими підсистемами школи.

Третій етап — аналіз при­чин появи проблем (причино­во-наслідкових зв'язків) у на­ступному логічному ланцюж­ку: явище (які недоліки ре­зультатів не влаштовують) — причина недоліків (чому є розбіжності в бажаному й ре­альному результатах) — недо­ліки умов (що заважає, ран-жування умов за значимістю) — наслідок (результати діяль­ності психолога).

Четвертий етап. Тут ви­значається ступінь досягнення цілей діяльності, визнача­ється ступінь результату мо­жливої дії практичного пси­холога, готуються матеріали до педради за підсумками на­вчального року, формулю­ються цілі й основні завдан­ня діяльності психологічної служби на новий навчальний рік.

Вступ містить завдання на новий навчальний рік:

1. Завдання діяльності психологічної служби, зорієн­товані на суб'єктів освітньо­го процесу (учнів, батьків, педагогів):

завдання, пов'язані з по­зитивними наслідками психо­логічної допомоги всім су­б'єктам освітнього процесу, спрямовані на створення умов для адекватного розвитку здібностей особистості в умо­вах шкільного навчання, із за­ходами для збереження й змі­цнення фізичного та психіч­ного здоров'я, соціального захисту учнів, педагогів тощо.

Ці завдання визначаються психологом через наступні професійні вади діяльності: організаційно-методичну ро­боту, психодіагностику, пси-хоконсультування, психоко­рекцію, психопрофілактику.

2. Завдання діяльності психолога, пов'язані із забез­печенням освітнього процесу:

завдання, пов'язані з психологічним супроводом науково-методичного забез­печення навчально-виховно­го процесу як на основі вне­сення необхідних змін у тра­диційну структуру і зміст дія­льності середнього навчаль­ного закладу, так і апробації інноваційних технологій, а також відповідно до програ­ми розвитку даного навчаль­ного закладу;

завдання, пов'я­зані із забезпеченням адекватного рівня пси­хологічної компетент­ності адміністрації, пе­дагогів, класних керів­ників, психологічної підтримки управлінсь­ких процесів;

завдання, пов'я­зані зі створенням си­стеми взаємодії всіх підструктур школи (навчальної, виховної, методичної, управлін­ської) з діяльністю психологічної служби школи;

завдання, пов'я­зані з удосконалюванням си­стеми організації власне дія­льності психологічної служби школи, забезпечення необхід­них організаційних, науково-методичних, морально-психо­логічних умов, інформаційно-аналітичних матеріалів у дія­льності практикуючого психо­лога на новий навчальний рік.

Дані завдання визначають­ся психологом через наступні професійні види діяльності: організаційно-методичну ро­боту, психоконсультування, психопросвіту, аналітико-діагностичну й прогностичну ро­боти.

Відповідно до Положення про психологічну службу си­стеми освіти України (наказ МОН України від 03.05.99 р. № 127) основними напрямами діяльності практичного психолога є: консультативно-методична, просвітницько-пропагандистська і профілак­тична діяльність.

Орієнтовний річний план роботи шкільного психолога

Річний план психолога може бути складений у декі­лькох варіантах.

Перший варіант плану може містити аналіз поперед­ньої діяльності й власне план діяльності психолога на новий навчальний рік щомісячно.

Другий варіант плану може містити вступ (аналіз) і два розділи (у циклічному ре­жимі й режимі розвитку).

4)Модель діяльності психологічної служби в системі освіти:структура психологічної служби в системі освіти,орієнтовна модель діяльності психологічної служби в освітніх закладах,напрямки роботи шкільної психологічної служби.

За особливостями організаційної структури вирізняють дві моделі ШПС.

1. Структурною одиницею є група психологів, що працює у районному (міському) відділі освіти (Угорщина, Чехія). У завдання психологів входить організація циклів лекцій; консультацій, семінарів, діагностика окремих школярів, розробка рекомендацій на її основі. Недоліком є відокремленість у роботі практичного психолога від навчально-виховного процесу в школі.

2. Структурною одиницею є посада практичного психолога в школі. Створюються кращі умови для аналізу конкретної ситуації в школі, психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективах, наступності і послідовності психологічних впливів на конкретну особистість. Ця модель передбачає різноманітність змісту роботи (психопрофілактика, психокорекція, тренінг).

Для розвитку ШПС доцільним є поєднання обох моделей, що дасть можливість розподілення функцій (психолог у райво - просвітницька робота з керівниками; у школі - безпосередньо з дітьми).

Структура психологічної служби системи освіти в Україні

поєднує дві моделі її організації:

o психологічна служба навчально-виховного закладу;

o центри практичної психології відповідного рівня (районного, обласного, державного).

Вирішуючи таке широке коло завдань, яке було окреслено вище, ШПС функціонує на трьох наступних рівнях.

1. Науковий: ШПС - один з напрямків вікової та педагогічної психології, що вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості з метою розробки шляхів застосування психологічних знань; концепцій ШПС (її змісту, функцій, моделей). Цей рівень реалізують наукові співробітники;

2. Прикладний займається розробкою навчальних програм, створення підручників. Цей рівень реалізують педагоги, методисти, дидакти у співробітництві з психологами;

3. Практичний включає безпосередню роботу з дітьми і дорослими в школі. Реалізується практичними психологами. У діяльності ШПС існує два напрямки:

1) актуальний, орієнтований на розв'язання поточних проблем, подолання труднощів навчання та виховання, порушень поведінки, спілкування та діяльності;

2) перспективний має метою розвиток індивідуальності, формування готовності до самостійного життя, створення умов для розвитку кожної дитини. Цей напрямок відіграє провідну роль у діяльності ШПС. Його реалізація залежить від початкової та кінцевої мети взаємодії шкільного психолога із дитиною. Початкова передбачає визначення готовності до навчання, виявлення індивідуальних особливостей як основи пошуку оптимального співвідношення навчання і виховання. Кінцева мета полягає у формуванні психологічної готовності до життєвого (особистісного, професійного, соціального) самовизначення.

Професійні дії працівників ШПС реалізуються в таких основних видах діяльності.

Діагностика: соціальне і психолого-педагогічне обстеження всіх учасників навчального процесу; моніторинг змісту та умов індивідуального розвитку дітей та підлітків, визначення причин, що утруднюють розвиток та навчання.

Профілактика: систематична робота, спрямована на попередження відхилень у розвитку особистості, профілактику виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках тощо.

Психологічна експертиза: визначення психічних якостей, здібностей та перспектив розвитку особистості, структури та змісту спілкування в колективі у відповідь на запити різних органів управління системи освіти, оцінка психолого-педагогічної ефективності нових технологій навчання та виховання тощо.

Психологічна прогностика: проектування змісту та напрямків індивідуального розвитку дитини, складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку групи, міжгрупових процесів, освітньої ситуації в цілому, участь у плануванні освітньої політики тощо.

Консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання, розвитку дітей та допомога органам державного управління освіти в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів.

Психолого-педагогічна корекція: здійснення психолого-педагогічних заходів для усунення відхилень в індивідуальному розвитку та поведінці, у міжособистісних та міжгрупових взаєминах, формування адекватної життєвої перспективи, подолання різних форм девіантної поведінки тощо.

Психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, роз'яснення змісту, завдань психологічної служби тощо.

Соціально-психологічна реабілітація: надання психолого-педагогічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу, які перебувають у кризовій ситуації, перенесли психічні травми, стреси, тяжкі хвороби тощо з метою адаптації до нових умов.