1.Предмет, завдання та основні категорії професійної етики.

Термін «етика» гр. – місце спільного проживання, будинок, звірине лігво; згодом – стійка природа певного явища, звичаю, характера. Відштовхуючись від значення «характер» Арістотель утворив прикметник «етичний» для позначення особливого класу якостей людини, названих ним етичними чеснотами. Відтак етика – філософське вчення, об’єктом якого я мораль (сукупність етичних чеснот).

2 основні проблематики етики: 1)питання про те, як повинна діяти і поводитися людина; 2) теоретичне питання про походження і сутність моралі.

Практичне значення етики виявляється в процесі спілкування професійної діяльності, так як історично мораль була першою формою врегулювання відносин. Для зясування походження проф..етики треба відстежити взаємозв’язок моральних вимог з поділом суспільної праці і виникненням професій.

У широкому розумінні проф..етика – це кодекс правил, що визначають поведінку у службовій обстановці; норм, які відповідають існуючим законам та відомчим нормативним документам; професійним знанням, стосункам у колективі, глубокому усвідомленні моральної відповідальності за виконання професійних обовязків.

Професійна етика – це прикладна соціальна-філософська дисципліна, яка вивчає походження, сутність, специфіку, суспільної функції, морально-професійних норм та взаємовідносин, закономірностей їхнього розвитку на різних історичних етапах.

Отже, професійна етика вивчає: стосунки у професійному колективі; моральні якості особистості фахівця, які забезпечують найкраще виконання професійних обов’язків; взаємини всередині професійних колективів і ті специфічні моральні, професійні риси, що характеризують сферу д-сті; особливості професійного спілкування.

Завдання професійної етики: вивчити складний процес віддзеркалення професійних стосунків у моральній свідомості;провести чтку межу між морально-професійними явищами та явищами професійної майстерності; вивчити суспільні завдання, цілі професії.

2.Принципи професійної етики.

Правила етичної професійної поведінки регулюються законом України «про правила етичної поведінки» від 17.05.2012: законність, пріоритет інтересів, політична неупередженість, толерантність, об’єктивність, компетентність та ефективність, формування довіри, конфіденційність, недопущення конфлікту.

Професійна етика регулює взаємовідносини людей у діловому спілкуванні. В основі проф..етики лежать певні норми, вимоги, принципи. Принципи це узагальненні уявлення, які дають можливість тим, кто на них спирається правильно формувати свою поведінку та регулювати дії у професійно-діловій сфері. До етичних принципів належать:

1. «золотого стандарту» - стався до інших так, як би ті хотів, щоб інші ставилися до тебе;

2. Справедливого розподілу

службових ресурсів та доступу до інформації;

3. Толерантного ставлення працівників до моральних устроїв тра традицій праці інших органів чи країн;

4. Відстоювання власної думки під час прийняття службових рішень;

5. Уникнення конфліктів;

6. Свободи, що не обмежує свободи інших;

7. Не критикуй конкурента;

8. Етичної поведінки.

Вказані принципи слугують основою індивідуальної етичної системи кожного працівника. У професійній етиці розрізняють професію та спеціальність.

Професія (лат.professio – оголошуєш своєю справою) – це офіційний рід зайнятості, спеціальність, що вимагає певної підготовки, в результаті якої людина володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок.

Спеціальність (лат.spessio – рід,вид) – це комплекс набутих шляхом спеціальної підготовки і досвіду роботи, знань, умінь і навичок необхідних для певного роду діяльності в межах тієї чи іншої професії.