3. Види професійної етики. Педагогічна етика.

Кожній людській діяльності (наукова, педагогічна, лікарська, журналістська) відповідають певні види професійної етики.

Професійні види етики – це ті специфічні особливості проф..діяльності, які спрямовані безпосередньо на людину в тих чи інших умовах її життя і діяльності в суспільстві. Вивчення видів професійної етики показує багатогранність відносин між людьми. Для кожної професії особливого значення набувають певні професійні моральні норми.

Професійні моральні норми – це правила, взірці, порядок внутрішнього саморегулювання; особливості на основі етичних ідеалів. Основними видами проф..етики є: лікарська, педагогічна, вченого, актора, художника, журналіста.

Кожен вид професійної етики визначається своєрідність проф..діяльності має свої специфічні вимоги до реалізації норм і принципів моралі, що в сукупності складає професійний кодекс моралі, напр.: етика вченого передбачає в першу чергу такі моральні якості як:наукову сумлінність, особисту чесність і об’єктивність в оцінювані явищ і подій.; судова вимагає чесності, справедливості, гуманізму, вірності закону; педагогічна етика є самостійним розділом етичної науки і вивчення особливостей педагогічної моралі, зясовує специфіку реалізації, загальні принципи моральності у сфері педагогічної праці.

Критерії:

1)моральними цінностями можна назвати систему уявлень про добро і зло; справедливість і честь, які виступають своєрідною оцінкою, характеру явищ, моральних достоїнств і вчинків людини. До основних категорій педагогічної етики відносяться: профес.педаг.обовязок, педагогічна справедливість, педагогічна честь і педагогічний авторитет.

Спец.педагогічна справедливість – оцінка дії і відповідна реакція на неї знаходяться у педагога і учнів на різних рівнях моральної зрілості.

Обов’язок – уявлення про вимоги і моральні приписи, що висуваються суспільством до особистості вчителя і до виконання ним своїх професійних обов’язків, серед яких здійснення фахової інтелект.діяльності, правильно будувати взаємини з учнями та батьками, колегами, усвідомлюючи своє ставлення до обраної професії. Сюди входить і необхідність усдоконалення професійних знань, підвищення педагогічної майстерності,вміння вирішувати конфлікти шкільного життя.

Чусть – це поняття, що виражається не тільки усвідомлено вчителем своєї значимості, але і суспільне визнання, що виявляється у процесі виконання їм своїх педагогічних обов’язків.

Авторитети – це його моральний статус у колективі учнів і колег, своєрідна форма дисципліни, за допомогою якої він регулює поведінку учнів, впливаючи на їх переконання.

Такт – є формою реалізації пед..моралі, діяльності вчителя, в якій збігаються думка і дія. Такт це моральна поведінка, що пов’язана з передбаченням всіх об’єктивних наслідків вчинку і суб’єктів його сприйняття – проявляється пошук більш легкого і менш болісного шляху до мети.

До основних складових педагог.такту відносять: високу вимогливість, вміння слухати співрозмовника і співпереживати йому, само врівноваженість, діловий тон у відповідних ситуаціях, принциповість без впертості.