Проектування_СТЗ-10000_1

Проектування процесів стереотопографічного знімання при створенні карт м-бу 1:10 000

1

1. Мета роботи та вихідні дані

Мета роботи

1.Знати основні вимоги щодо проектування процесів стереотопографічного знімання залежно від конкретного району картографування і технології створення плану

2.Навчитись розраховувати параметри аерофотознімання та вміти виконувати планово-висотну підготовку аерофотознімків для створення топографічних планів м-бу 1:10 000 одним із методів аерофототопографічного знімання

Вихідні дані

1.Топографічна карта м-бу 1:50 000 на ділянку картографування

2

2.Основні положення з топографічного знімання

2.1.Призначення та методи створення топографічних карт і планів м-бу 1:10 000

Топографічні карти створюються в графічній, цифровій та електронній формах у єдиній системі координат і висот за уніфікованими та погодженими між собою умовними знаками та класифікаторами.

Основним масштабним рядом топографічних карт є: 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000, 1:1 000 000.

Топографічне знімання в масштабі 1:10 000 виконується з метою створення топографічних карт, необхідних для вивчення, використання та охорони природних ресурсів, вишукувань, проектування інженерних споруд.

Топографічні зйомки виконуються аерофототопографічними та наземними методами.

Зміст та точність топографічних планів визначаються масштабом та призначенням топографічних планів.

Незалежно від призначення, форми та масштабу топографічні карти повинні задовольняти такі основні вимоги:

-достовірно і з відповідною до масштабу точністю й повнотою відображати стан місцевості на рік створення карти в діючих умовних знаках;

-забезпечувати визначення з відповідною до масштабу точністю прямокутних та географічних координат, абсолютних і відносних висот об'єктів місцевості, їх кількісних та якісних характеристик, а також давати можливість проводити інші картометричні роботи;

-бути зведеними по рамках за всіма елементами змісту між суміжними аркушами карт одного масштабу;

-бути узгодженими за основними елементами змісту між аркушами карт суміжних масштабів;

-бути наочними і зручними в користуванні, давати можливість сприйняття та оцінки інформації про місцевість та орієнтування на ній.

Топографічні карти в графічній формі створюються методами топографічних зйомок аналоговими або цифровими технологіями - первинні карти, та методом складання - похідні карти. Цифрове картографування - найбільш перспективний метод, заснований на зборі, обробці та зберіганні топографічної інформації в цифровому вигляді.

Основним методом зйомки є аерофототопографічна зйомка. Інші методи зйомок (мензульна, тахеометрична тощо) застосовуються у виняткових випадках у разі відсутності матеріалів аерофотозйомки, а також під час зйомки невеликих ділянок.

Аерофототопографічна зйомка виконується:

3

-стереофототопографічним методом - у відкритих районах, де з відповідною точністю забезпечується фотограмметричне визначення планово-висотного положення точок земної поверхні;

-комбінованим методом - у плоскорівнинних та заліснених районах, де фотограмметричне визначення планово-висотного положення точок земної поверхні не забезпечує відповідної точності тому, що форми рельєфу на аерофотознімках стереоскопічно не читаються.

Вибір методу топографічної зйомки визначається фізикогеографічними умовами району робіт, обсягами і термінами їх виконання та економічною доцільністю. Кожен метод зйомки може застосовуватися окремо або в комбінації з іншими методами, що визначається технічним проектом.

Результати топографічного знімання надаються у вигляді:

-звичайних (паперових) топографічних карт ;

-топографічних планів ;

-фотокарт та ортофотопланів ;

-цифрових карт і планів.

Всі роботи по створенню карт регламентуються наступними нормативними документами:

-основними положеннями ;

-інструкціями ;

-настановами та керівництвами ;

-керівними технічними матеріалами;

-стандартами ;

-умовними знаками.

2.2.Основні вимоги до точності створення топографічних карт і планів

Точність топографічних планів оцінюється за величинами розходжень положень контурів та висот точок, виміряних на плані з даними контрольних вимірів на місцевості.

Критеріями оцінки якості є середні, граничні та грубі похибки, які не повинні перевищувати величини похибок, встановлених Основними положеннями [1].

Для зображення рельєфу горизонталями на топографічних картах установлюються такі основні висоти перерізу (в метрах):

Таблиця 1

4

П р и м і т к а. Наведені в таблиці величини перерізу рельєфу (2,0 м) відносяться до територій, на яких у минулому створені топографічні карти масштабу 1:10 000 з таким перерізом рельєфу.

Наведені в таблиці різновидності гірського рельєфу характеризуються такими морфометричними показниками:

- низькогір'я - абсолютні висоти 500 – 1 000 м, відносні висоти 200-500 м і переважаючі схили 5-15°;

-середньогір'я - абсолютні висоти 1 000 – 2 000 м, відносні висоти 500-1 000 м і переважаючі схили 10-25°;

-високогір'я - абсолютні висоти понад 2 000 м, відносні висоти понад 1 000 м і переважаючі схили 20-45°.

Точки планової зйомочної мережі визначаються в плані відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі з середньою помилкою, що не перевищує 0,1 мм у масштабі карти.

На первинних топографічних картах масштабів 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000 і 1:100 000 середні помилки в плановому положенні зображень об'єктів та чітких контурів місцевості відносно найближчих пунктів і точок геодезичної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а на картах низькогірних, середньогірних та високогірних районів - 0,75 мм.

Середні помилки в плановому положенні зображень контурів рослинного покриву і ґрунтів, за винятком чітких вигинів, що є характерними точками, не повинні перевищувати 1 мм.

Точки висотної зйомочної мережі визначаються відносно пунктів висотної геодезичної мережі з середніми помилками, які не повинні перевищувати величин (у метрах):

Таблиця 2

5

топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000,

відносно найближчих пунктів і точок геодезичної основи не повинні перевищувати величин (у метрах):

Таблиця 3

6

На первинних топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000 середні помилки в положенні горизонталей по висоті відносно найближчих пунктів і точок геодезичної основи не повинні перевищувати величин (у метрах):

Таблиця 4

На топографічних картах горизонталі повинні правильно відображати форми рельєфу і узгоджуватися з підписаними на карті позначками висот. Горизонталі на похідних картах проводяться відповідно до їх положення на основних картографічних матеріалах. Разом з тим, для кращого відображення форм рельєфу допускається їх зміщення на картах масштабів 1:25 000-1:200 000 у рівнинних та піщаних

7

пустельних районах – до одної чверті, а в гірських - до половини основної висоти перерізу рельєфу.

При цьому положення основних структурних ліній і характерних точок рельєфу (вододілів, тальвегів, сідловин, схилів, вершин, брівок тощо) повинні відповідати їхньому положенню на картографічних матеріалах.

Основним методом топографічного знімання в м-бі 1:10 000 є стереотопографічний метод.

Комбінований метод використовують при зніманні ділянок, на яких поверхня землі вкрита густою та високою рослинністю, помилки врахування якої викликають похибки висот горизонталей більші допустимих.

Точність топографічних карт, створених стереотопографічним методом, перевіряють по плановим і висотним контрольним точкам, визначеним із геодезичних або фотограмметричним вимірам, що не приймались до уваги при створенні карт, а також за даними контролю проміжкових процесів робіт. Правильність дешифрування аерофотознімків та повнота змісту карти перевіряються під час польових і камеральних робіт. За додатковими вимогами точність та змість карт додатково перевіряють на місцевості.

Точність і зміст топографічних карт, отриманих методом комбінованого знімання, контролюють польовими перевірками при зніманні.

8

-у плановому відношенні - пункти державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення і точки планової зйомочної мережі, плоскі прямокутні координати яких обчислені на площині в конформній проекції Гаусса-Крюгера в шестиградусних зонах у державній системі координат;

-у висотному відношенні - пункти та репери висотної геодезичної мережі, пункти державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення, а також точки висотної зйомочної мережі, висоти яких приведені до прийнятого вихідного рівня у Балтійській системі висот.

На кожній зйомочній трапеції (аркуші карти) масштабу 1:10 000 повинно бути не менше одного пункту планово-висотної геодезичної основи, включаючи пункти державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення і точки зйомочних мереж, закріплених на місцевості центрами.

Подальше згущення планової і висотної геодезичної основи проводиться розвитком зйомочної мережі, що забезпечує виконання топографічного знімання з заданою точністю. Зйомочна мережа поділяється на основну та робочу.

Точки основної зйомочної мережі служить опорними для розвитку робочої зйомочної мережі. З точок робочої зйомочної мережі проводять безпосереднє знімання рельєфу і контурів. При стереотопографічному

9